З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну 28-річний артилерист, уродженець Мелітополя, на позивний “Зая”, виконує бойові завдання на фронті. Наразі боронить рідну землю на Запорізькому напрямку.
Про ненависть до ворога та незвичний позивний розповів журналістам Суспільного. Командир гармати звик до свого жартівливого позивного. Завдячує за нього дружині.
"Завжди говорю їй “Зая”. Телефоном: “Да, Зая. Хорошо, Зая”. І мені приліпилось це “Зая”. Всі тепер називають, навіть, комдів. Зая, так Зая".
Чоловік підписав контракт зі Збройними силами України у 2020 році. Проходив службу у Чернігові, де його й застала війна. На той момент родина військового залишалася в Мелітополі, потім опинилася в окупації. Хлопець розповідає: вивозив рідних з міста із великими складнощами.
"Дуже страшні речі вони розказували. Як стріляли чоловіків. Як не пропускали машини у колоні. Нікого не пропускали. Бо їхали просто давили, ламали, все. Ніяких законів, нічого для них немає".
За час повномасштабної війни з окупантами, командир гармати САУ почав відчувати чітку ненависть до ворога:
"Померли мої друзі, з якими я вчився. І був друг, який служив прикордонником у Чонгарі. Це дорога з Криму до Мелітополя, і туди. Вони просто зайшли та розстріляли його на камеру. Я подивився це відео — мені аж погано стало. Я з ним з дитинства просто. Ненавиджу за те, що вони сюди прийшли. Що вони сюди прийшли зі зброєю. Що вбивають моїх друзів, рідних, родичів і всіх решта".
На війні треба завжди залишатись із холодною головою, інакше не виживеш, каже "Зая":
"Страх є у кожного. Страх — це нормально. Головне не вдаватися до паніки, адже під час неї мозок перестає думати, зовсім".
Артилерист вірить, що найближчим часом війна закінчиться перемогою над росіянами та він повернеться із сім'єю до рідного Мелітополя. Задля цього разом із побратимами щосекунди готовий ризикувати життям.
Читайте також
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber.