Особливий зв'язок. Про діяльність Натів – Ізраїльського культурного центру

Особливий зв'язок. Про діяльність Натів – Ізраїльського культурного центру

Особливий зв'язок. Про діяльність Натів – Ізраїльського культурного центру

День Незалежності, головне свято держави Ізраїль, святкується 5 іяра за єврейським календарем (цього року припав на 29 квітня). Приєднуючись до привітань із 72-річчям ізраїльської незалежності, Суспільне пропонує інтерв’ю з регіональним директором Натів – Ізраїльського культурного центру в Україні, Молдові, Азії та на Кавказі Феліксом Гурвичем та директоркою Натів у Києві Ілоною Перельман.

Читайте також: "Україна — це культура. Чому не можна нищити те, що формувалося століттями"

Ізраїльський культурний центр Натів представлений в кількох містах України. Як приймається рішення, де саме відкривати його представництва?

Фелікс Гурвич (Ф.Г): Натів – Ізраїльські культурні центри протягом багатьох років працюють у чотирьох великих містах України – Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі. Вибір багато в чому залежить від місця розташування найбільших концентрацій населення в країні. Водночас варто наголосити, що наші центри відкриті для всіх громадян України, і немає значення, де ми фізично перебуваємо. Наша діяльність не тільки фронтальна, але й відбувається онлайн, і тому не важливо, де знаходиться місце проживання тієї чи іншої людини.

Якими є головні напрямки діяльності Натіву в Києві та в Україні?

Ф. Г.: Основні тенденції діяльності Натіву в регіоні – представляти українському народові різноманітні сфери життя, наповнені "ізраїльським" змістом: через вивчення івриту, неформальну освіту, ознайомленням з культурою, мистецтвом, творчістю, технологіями, хай-теком, інноваціями, бізнесом тощо. Це виражено у ряді проєктів, які здійснює Натів: Центр вивчення мови іврит, у нас є десятки вчителів, які навчають студентів на різних мовних рівнях. Молодіжні клуби, які працюють за ізраїльськими методиками і акцентують увагу на розвитку у молоді навичок лідерства, вмінню повести за собою, розвитку творчих здібностей, ознайомленні з інноваціями, прикладними базовими навичками виживання, тощо. Студентські клуби у рамках проєкту "Мабат хадаш" (з івр. “новий погляд”), що зосереджується на інноваціях, підприємництві, високих технологіях та суспільних темах у форматі численних зустрічей з різноманітними лекторами з Ізраїлю. Проєкт "Дипломатія без краваток", спрямований на ознайомлення  широкої верстви населення з інформацією у різноманітних сферах, пов'язаних з актуальними подіями в Ізраїлі, а також, загальносуспільними знаннями в контексті життя в Ізраїлі.

Ілона Перельман (І.П): Важливою складовою є мистецькі проєкти – це організація виставок ізраїльських художників та різноманітних митців, численних зустрічей та лекцій, демонстрація художніх та творчих проєктів, які висвітлюють ізраїльську культурну спадщину та розвивають співпрацю між Ізраїлем та Україною, тощо.

Виставка "Баугауз. Біле місто Тель-Авів"

Виставка "Баугауз. Біле місто Тель-Авів"

Серед виставкових проєктів, підтриманих Натівом у 2019 році, згадуються виставка ізраїльського художника родом із Києва, переможця Кіотського фестивалю мистецтв Євгенія Мермана в столичній галереї "Цех", просвітницький проєкт "Баугауз. Біле місто Тель-Авів" у Київському Національному Університеті будівництва та архітектури. Як ви обираєте виставкові проєкти та які можна очікувати в майбутньому?

І. П.: 2019 рік був наповнений яскравими непересічними подіями та строкатими заходами. Ми реалізували кілька проєктів в Музеї історії Києва – "Пуримшпіль", виставку масок української художниці Марини Лапи, в рамках якої було представлено свято Пурим та окремі майстер-класи мисткині на території центру. А також – унікальний виставковий проєкт "Тель-Авів від А до Я", присвячений 110-річчю Тель-Авіва, від ізраїльської креативної команди Citycat stories, – художників Бориса та Ірини Гінзбург. Експозиція їх художніх постерів перетворилася на своєрідну подорож – путівник Тель-Авівом через різноманітні культові місця, кухню, персоналії, символи, які є візитівками міста. Самі постери були виготовлені в японській техніці ризографія, в якій художники домоглися отримання різнокольорового зображення, використовуючи екологічні соєві фарби на вторинно переробленому папері.

Виставка "Пуримшпіль"

Виставка "Пуримшпіль"

До 100-річчя виникнення світової архітектурної течії Баугауз ми організували масштабний міжнародний проєкт "Баугауз. Біле місто Тель-Авів". Ця унікальна виставка, створена музеєм Баугаузу в Тель-Авіві, репрезентувала значущі архітектурні витвори – будинки білого міста. Дякуємо за співробітництво Національному Університету будівництва та архітектури. Разом ми створили унікальний простір, де можна було поринути в Баугауз в усіх його формах, навіть познайомитися з сукнями-трансформерами українського дизайнера Федора Возіанова або прогулятися у VR-окулярах вуличками Тель-Авіва та відвідати екскурсію комплексом школи Баугауз в Дессау, можливість якої люб’язно було надано Гете Інститутом в Україні.

 Ф. Г.: Оскільки ми намагалися наслідувати філософію цієї течії, студентам університету було запропоновано висловити свій погляд на Баугауз. Так, в рамках експозиції відбулось ще дві студентські виставки, де були представлені як механічні, так і графічні роботи студентів КНУБА та Національного Університету культури та мистецтв. Також в рамках проєкту "Баугауз. Біле місто Тель-Авів" за підтримки Гете Інституту Україну відвідав всесвітньо відомий дослідник Баугаузу фотограф Жан Молітор зі своїми лекціями. Наразі ця виставка представлена в Одесі та по закінченню карантину мандруватиме Україною.

І. П.: Велику увагу центр також приділяє різноманітним творчим мистецьким проєктам, надаючи свою підтримку. Дещо подібне ми зробили у випадку з Євгенієм Мерманом. За фактом, він – своєрідний мистецький міст, який поєднує Ізраїль з Україною, адже Євгеній народився в Україні та здобував свої навички художника як в Україні, так і в Ізраїлі. Те, що виставка Євгенія Мермана відбувалася саме в галереї "ЦЕХ", значною мірою сприяло нашому вибору у підтримці саме цього проєкту.

Євгеній Мерман. "Ursus horribilis", 2017. З виставки в галереї "Цех"

Євгеній Мерман. "Ursus horribilis", 2017. З виставки в галереї "Цех"

Ф. Г.:  Кожного року ми відзначаємо конкретні події, присвячуючи цим темам деякі проєкти, як то у 2019 році – святкування 110-річчя Тель-Авіва або ж 100-річчя архітектури Баугауз. Власне, щодо питання, як здійснюється вибір проєктів: нашою метою є ознайомлення суспільства з ізраїльською культурою, яка має багато складових, з культурно-мистецьким спадком Ізраїля та новітніми витворами наших митців з сучасним контекстом, пов’язаних із щоденною реальністю в Ізраїлі.

Крім того, ми постійно шукаємо цікаві актуальні проєкти, що якнайкраще демонструватимуть і відображатимуть ізраїльську культуру, а також, наскільки це можливо, проходитимуть під певною егідою Натіву. Зокрема наша діяльність також направлена на підтримку численних музичних проєктів.

Євгеній Мерман. "Сибиряки", 2019. З виставки в галереї "Цех"

Євгеній Мерман. "Сибиряки", 2019. З виставки в галереї "Цех"

Читайте також: "Місце історії ідей". Федір Андрощук про перспективи Національного музею історії України"

Як карантин вплинув на практики Натіву?

І. П.: Карантин змусив нас мислити творчо, тому ми швидко та ефективно перейшли до онлайн-діяльності, або цифрової (діджитальної), що дозволило масштабувати нашу роботу та залучити до заходів людей, які за різними причинами не могли фізично їх відвідувати. Ми адаптували наші основні проєкти, такі, як вивчення івриту або проведення занять у молодіжних клубах, до соціальних мереж (Facebook, Instagram) або платформ, таких як Zoom.

Нова ситуація створила для нас креативні можливості, і насправді нам вдалося реалізувати виступи ізраїльських лекторів у різних галузях та зробити це доступним для аудиторії в Україні за допомогою платформи Zoom: наприклад, лекція про креативне мислення Іллі Аксельрода; покроковий курс програмування для початківців від Ігоря Короля з коледжу "Тель-Ран"; “Чому Ізраїль вважається державою хай-тек” від Елі Богдана та багато інших.

Обидвоє ви народилися в Литві. Вона, як і Україна, століттями була одним з центрів європейської єврейської культури та релігійної думки, зазнала трагедію Шоа. Голокост та масова еміграція євреїв зі Східної Європи змінили культурну ситуацію тут. Наскільки сьогодні в Україні та Литві, на ваш погляд, пам'ятають та цінують єврейську культурну складову, нашу спільну історію? Наскільки відповідально ставляться до пам'яті жертв Шоа?

Ф. Г.: В принципі, відповідь для мене має бути наступною – ми можемо говорити про те, що відбувається в Україні, тому що ми знаходимось саме тут, а не в Литві. На мою думку, Україна на офіційному рівні докладає зусиль для збереження пам’яті загиблих під час Голокосту. Те, що держава докладає зусиль (хоча й наразі цього недостатньо) створити музей пам’яті для загиблих у Бабиному Яру – факт, що говорить сам за себе.

Водночас ми все ще спостерігаємо антисемітські акти, що відбуваються по всій країні, включаючи осквернення могил, образливі графіті та інше. На нашу думку, розв'язання цього питання має здійснюватися через освіту в школах: навчання толерантності, яка настільки актуальна в наш час, та вивчення того, що сталося під час Голокосту, аби ці події не повторилися.

Виставковий проєкт "Тель-Авів від А до Я"

Виставковий проєкт "Тель-Авів від А до Я"

Ізраїль – держава розвиненої сучасної культури. Балетний колектив "Бат-Шева", що перетворив розуміння світу про сучасний танець, зірки сучасного мистецтва Яаков Агам, Аді Нес, Сігаліт Ландау, сучасна література Ізраїлю – чи можливі в майбутньому гастролі, виставки подібних артистів в Україні? Чи існують програми грантів, що заохочують переклади та книговидання?

Ф. Г.: Натів докладає максимум зусиль для того, щоби привезти в Україну визначних митців, які гідно представляють ізраїльську культуру. Цього року ми також погодилися спонсорувати та підтримати приїзд в Україну всесвітньо відомої художниці Сігаліт Ландау, яка створює надзвичайні, нереальні скульптури за допомогою солі Мертвого моря, (до речі, на івриті, Мертве море зовсім не мертве, але перекладається як “Море солі”, і можливо такий факт для когось стане своєрідним поштовхом до вивчення івриту).

Так, ми переконані, що її візит надасть вагомого значення укріпленню культурного зв’язку між Україною та Ізраїлем. Оскільки ця художниця є яскравим втіленням нестримної творчої енергії та креативу Ізраїлю. На жаль, covid-19 тимчасово зупинив наші плани. Маємо надію, що найближчим часом, коли карантин закінчаться, ми, сповнені енергії та ентузіазму зможемо повернутись до розлогої діяльності, що якнайкраще представлятиме ізраїльську культуру, а також особливий зв’язок ізраїльського та українського народів.

Читайте також: "Як побудувати загальну історію для України та українців"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди