Пів року родина Ганни з Херсона прожила в окупації. У серпні вони полишили місто та виїхали в Новомосковськ, що на Дніпропетровщині. Ганна розповіла Суспільному, як російські військові знущалися та залякували місцевих. Каже: хоче додому, але хвилюється, бо родичі й друзі лишилися там.
"Я голова ОСББ. Російські військові до мене могли прийти будь-коли: о п'ятій ранку, вночі, вдень. Перевіряли підвал, як вони говорили, на наявність невідомих осіб або боєприпасів", – каже Ганна.
Жінка згадує: коли розпочалося масштабне вторгнення, вони всі виходили на мітинги.
"Херсон чинив спротив, але ніхто не знає, якою ціною. Той хлопець, який застрибнув, як усі бачили, на російський танк, – його вбили, його немає... Вони в усіх ідентифікували обличчя. До тих, хто був попереду на мітингах, потім приходили додому, їх більше немає", – розповіла жінка.
Як виїздили з Херсона
Аби подолати шлях від Херсона до Дніпра, довелося перетнути 33 блокпости. Каже, на останньому блокпості за видалений інстаграм ледь не забрали старшу доньку.
"Вони приклали до телефона спеціальну апаратуру, яка відновлює цей інстаграм. І от вони відновили її сторінку і побачили там двох друзів-військових ЗСУ. І за це вони хотіли її забрати до себе", – згадує Ганна.
Каже, врятувало те, що молодшій дочці стало погано, і потім вони відпустили всіх.
"Ми ще коли були на блокпосту, то цей дядько, який оглядав мою сестру, говорив, що ЗСУ дуже "погані дяді" і з ними не треба зв'язуватися", – розповіла молодша дочка Ганни Аліна.
Жінка каже, перед тим, як відпустити старшу доньку, змушували образити Збройні сили України. Дівчина так і не сказала те, що від неї вимагали.
"Вона – майбутня військова, хоче стати військовою медикинею, закінчує 11-ий клас, вже вивчає військову справу. Зараз наш тато – військовий, тільки ми приїхали, він через три дні пішов служити у зону бойових дій", – розповіла Ганна.
Жінка говорить: коли переїхали до Новомосковська, одразу купили український прапор та почепили на балконі.
"Ми ще дуже хочемо, коли тато завтра буде їхати, щоб він узяв прапор і кожен військовий розписався на ньому", – каже дочка Ганни Аліна.
Сподіваються повернутися додому незабаром
Ганна з родиною сподіваються незабаром повернутися додому, а поки допомагають українським військовим. Всі гроші з виплат вимушено переселеним витрачають на необхідні на передовій речі.
"Ми знаємо безпосередньо, кому що потрібно, і закуповуємо вологі серветки, мийні засоби, шкарпетки, чай. Відправляємо туди з татом і з дядьком", – каже Ганна.
Після повернення до Херсону планують всією родиною зібратися у бабусі, додає жінка.
Читайте також
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро