Дефіцит коштів і перевиконання планів: як впливає війна на економіку громад Харківщини

Дефіцит коштів і перевиконання планів: як впливає війна на економіку громад Харківщини

Дефіцит коштів і перевиконання планів: як впливає війна на економіку громад Харківщини
Фото: УНІАН

У частині громад Харківської області бюджетні плани виконані наполовину, у деяких навпаки — перевиконання. Як війна вплинула на економіку Харківщини, оцінила в ефірі "Українського Радіо Харків" кандидатка наук з державного управління, доцентка Марина Гончаренко.

Яка наразі фінансова ситуація у громадах області?

В цілому ситуація складна, але рівень складності досить диференційований, в залежності від того, до якого типу належить громада. Наша область — прифронтова, в нас є громади деокуповані, громади, які були на лінії фронту, зазнали значних руйнувань. Відповідно, це впливає на економіку громади, а економіка є базою для сплати податків. Якщо підприємства не працюють, закриваються, будуть падати і доходи до бюджетів.

У громадах, які знаходяться на півночі — Золочівська, і взагалі прифронтові — рівень виконання плану 50-60%, подекуди й менше. А, наприклад, Наталинська громада, яка і в мирний час була досить потужною, не втратила своєї потужності навіть зараз. Вона є відносно безпечною, і план по доходах виконується на 120%.

Звичайно, війна вплинула, на якісь громади більше, на якісь менше. Малоданилівська громада — прифронтова, вона зазнала значних руйнувань, її бюджет дуже сильно залежав від акцизу з бензину, з дрібного продажу. Це були великі торгові центри, які зараз не працюють.

Не тільки ця громада перебуває в такому становищі. Війна змінила пріорітети видатків однозначно, зараз у нас зовсім інші важливі речі, які ми маємо фінансувати. Говорити під час війни про розвиток — це тільки можна помріяти. Зараз гроші витрачаються перш за все на захищені статті, це зарплата, нарахування, щоб підтримати якийсь рівень добробуту населення.

"Говорити під час війни про розвиток — це тільки можна помріяти"

Говорити про якісь інвестиційні проєкти не є коректно, на мій погляд. Зараз в нас інші завдання — спільними зусиллями закінчити цю війну і перемогти. Але щодо додаткових джерел — 13 вересня вже був затверджений Кабміном проєкт державного бюджету на 2023 рік, і там передбачені певні моменти щодо фінансової підтримки громад, які найбільше постраждали вій військових дій. Це Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — майже 20 млрд, це додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та постраждалих територіях

Збільшується прірва між доходною забезпеченістю громад, розташованих близько до зони бойових дій або в тимчасовій окупації, і умовно безпечних громад. Підприємства з тих територій релокуються на безпечні території, перевозячи потужності, працівників, і, відповідно, туди будуть перетікати і податки. Цей дисбаланс не можна буде подолати виключно своїми силами — це буде підтримка держави, залучення міжнародних коштів, грантів.

На яких податках в першу чергу відбиваються бойові дії?

Економіка зупиняється, бо під час військових дій, під час окупації неможливо працювати. Якщо підприємство зупиняється, воно може взагалі нічого не виплачувати своїм працівникам. Не надходить податок з доходів фізичних осіб. Що стосується плати за землю, податку на нерухомість, тут є інший бік — держава прийняла кілька пакетів податкових реформ, які спрямовані на підтримку суб’єктів господарювання. Це звільнення на певний період від плати за землю, податку на нерухоме майно. Також єдиний податок — наприклад, ФОПи I та II групи можуть не сплачувати єдиний податок. І це впливає на надходження до бюджетів.

Збереження прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати — яким чином держбюджет може влити у місцеві бюджети кошти, аби вистачило на виплати зарплат, інших соцвиплат?

По-перше, це цільові трансферти з держбюджету, пов’язані з соціальними виплатами. Інша справа — міжбюджетні трансферти, це базова дотація, яка вирівнює рівень ПДФО. Немає такої прив’язки, щоб держава давала кошти на виплату зарплати, але держава дає цю дотацію.

На 2023 рік вже вирахувано обсяг базової дотації до місцевих бюджетів, це майже 30 млрд гривень, на 13 млрд більше, ніж торік. Трохи змінилась база нарахування, тому що обсяг дотації розраховується від середнього ПДФО на одного мешканця. Якби у мирний час, це було б за 2021 рік. Але ми розуміємо, що у 2022 році відбулися такі тенденції, що ми не можемо його порівнювати з 2021-м. Тому дотація порахована за прогнозними показниками, враховані тенденції — де падає ПДФО. Реверсна дотація в ті громади, які мають більше доходів, не вилучається.

По Україні доходи загального фонду місцевих бюджетів за 7 місяців на 11% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Навіть в таких умовах загальна картина говорить про позитивну динаміку. Якщо ми сплюсуємо доходи всіх громад Харківщини, там де 120% виконання плану, і там, де 50%, то в цілому це може бути 90-100% виконання в середньому.

Зараз в осінньо-зимовий період деякі громади звертаються до обласної військової адміністрації з проханням допомогти з паливом, з дровами. Обласний бюджет може на себе брати функції такого донора?

Звичайно, є програма соціально-економічного розвитку області, є цільові програми обласного значення. Тому якісь проєкти і раніше, у мирний час, фінансувалися з обласного бюджету, були конкурси. Тобто це можливо, але наскільки це реально на сьогодні, не готова сказати.

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди