"Він дуже турбувався за Україну" — спогади про добровольця Володимира Гунька

"Він дуже турбувався за Україну" — спогади про добровольця Володимира Гунька

"Він дуже турбувався за Україну" — спогади про добровольця Володимира Гунька
Фото: Оксана Боркун

На стіні школи у селі Ободівка на Вінниччині встановили пам'ятну дошку на честь офіцера 58-ї окремої мотопіхотної бригади Володимира Гунька. Він пройшов Іловайський котел, Широкіно. 25 лютого 2022-го знову пішов на захист Батьківщини. 30 липня Володимир загинув у Бахмуті.

Про військовий шлях Володимира Гунька

Володимир Гунько пішов добровольцем 2014-го. Відбивав у ворога Артемівськ, Попасну, Лисичанськ, Курахове. Вихід з Іловайського котла закінчився полоном. Його били, не давали їсти, спати. Нав'язували "російський мір" і намагалися зламати. Почуття гумору і сила духу допомогли вижити. Після полону Володимир знову став у стрій. З Ігорем на псевдо "Босий" служили в одному батальйоні "Донбас". Як виявилося, вони — земляки. Обоє з Ободівки.

"Коли зустрілися на війні одне одного не впізнали. Вова запитав як мене звати. Вийшло, що вдруге на війні познайомилися", розповів побратим Володимира Гунька Ігор.

"Він дуже турбувався за Україну"
Фото: Оксана Боркун

2016-го Володимир звільнився зі служби. Повернувся до мирного життя, працював менеджером, волонтерив. Допомагав родинам загиблих бійців. Його кар'єра стрімко йшла вгору. Усе зіпсувала війна.

"Він бачив набагато далі, ніж ми всі. Він дуже турбувався за Україну. Він казав, що буде продовження війни, але йому ніхто не вірив", — говорить дівчина бійця Оксана Боркун.

"Він дуже турбувався за Україну"
Фото: Оксана Боркун

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну

24 лютого Володимир Гунько пішов на фронт, вдруге.

"24 лютого, коли він мене вивозив на Закарпаття. Ми їхали 23 години. Дивлюся на нього, бачу цей погляд в далечінь, рішучий. Хотіла його відмовити, але він сказав, що вони (російські війська) не мають права відбирати у нас те, що по праву належить нам. Він нічого не боявся. Я по погляду зрозуміла, що його нічого не зупинить", — розповіла дівчина бійця.

"Я просив його залишитися, а він пішов. За мною. Якби разом, може був би й живий" — розповів батько Володимира Василь Гунько.

23 липня Володимир Гунько заступив на посаду командира взводу 16 батальйону. В ніч з 29 на 30 липня по базі у Бахмуті, де вони базувалися — прилетіли дві керовані ракети, розповіла волонтерка Марина Соколова. Володимиру було 33 роки.

"Він дуже турбувався за Україну"
Фото: Оксана Боркун

"Наш найкращий Вова"

"Наш найкращий Вова" — так Володимира Гунька називали ті, хто його знав. Він понад усе любив життя.

"У нього очі переливаються життям. Така жага до життя була. Дивишся і сам підхоплюєш, заражаєшся. Це надихало. Ми кожен вечір лягали спати і дякували одне одному, що ми є один в одного", — розповіла дівчина бійця Оксана Боркун.

"Коли хлопці отримали першу зарплату він зібрав їх і провів виховну бесіду. У кого були дружини, батьки, то по кілька тисяч гривень відправляли їм. Решту — на спорядження", — розповіла волонтерка Марина Соколова

"Він дуже турбувався за Україну"
Фото: Оксана Боркун

Пам'ятна дошка на честь Володимира Гунька

Похований Володимир Гунько у рідному селі Ободівка. У школі, в якій він навчався — встановили пам'ятну дошку на його честь.

"Одного разу я йшла піднімалася наверх. А володя привіз бабусю в лікарню. Боже як він зрадів обійнялися. він був людина-душа. Це дуже велика честь школі. Я хочу, щоб його пам'ятали, знали, дивилися на його усміхнене обличчя на дошці і теж були такими завжди", — зазначила перша вчителька Володимира Гунька Тетяна Грабчак.

"Завжди хотів допомогти сусідові, подрузі, матері, побратиму. Ось цей внутрішній світ Володі — залишиться з нами назавжди. Іловайська трагедія — це про Володимира Гунька. Широкінська операція — про Володимира Гунька. Люди мають знати, що перемога — справа Володимира Гунька. Наша новітня історія має знати і цінувати наших героїв", — — розповіла однокласниця Володимира Гунька Ганна Пелешенко.

"Він дуже турбувався за Україну"
Фото: Оксана Боркун

Читайте також

  • "Військовим допомога потрібна більше, ніж нам": як на Вінниччині діти допомагають захисникам
  • "Кожен має щось докласти, щоб Україна перемогла": на Вінниччині діти збирають гроші на підтримку захисників
  • Рвали на полях квіти, пекли печиво та плели браслети: на Вінниччині діти зібрали для ЗСУ більше 10 тисяч гривень

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди