Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян

Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян

Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян Уніан

Як ви вирішили освячувати великодній кошик, зважаючи на карантин? Чи змінились взагалі ваші плани на Великдень через цей коронавірус? З ким і як проведете свято? Ці питання напередодні Великодня ми поставили шістьом людям, яких так чи інакше знає значна частина рівнян. Тож як відзначатимуть Пасху-2020, зважаючи на карантин, Микола Карпюк, Руслан Стрельбіцький, Володимир Хомко, Галина Кульчинська, Марина Кузмічова та Галина Данильчук – у матеріалі Суспільного.

Звільнений в’язень Кремля, громадський діяч Микола Карпюк
Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнянСуспільне Херсон

– Я – в гостях у тещі в Млинові, разом моя сім’я, буду святкувати тут. На даний момент ми не збираємося до церкви. Знаєте, я усвідомлюю, що Бог перебуває у нас самих і Святий Дух виходить з нашого серця. Якщо у щирій молитві прочитати звернення до Отця Святого, Господа і Святого Духа, звернутися і окропити священною водичкою, котра в кожного в нас є і в цій щирій молитві, навіть в режимі онлайн, кожен помолитися може. Святий Дух зійде на кожного нас і енергією Воскресіння нас наповнить. Тільки треба з вірою це робити, щиро і з впевненістю в тому, що ми в єдності з Отцем.

Я завжди святкую в родинному колі і Великдень, і Різдво. Нікуди не планували їхати. Єдине, що хотілось би піти до храму, побути в колективній молитві. Але в зв’язку з коронавірусом це тепер неможливо.

Як тільки почався карантин, моя сім’я приїхала у Млинів, у столиці немає чого робити. Я теж – то в Києві, то в Млинові, у справах їжджу. На свято будемо обмежувати всі свої зустрічі. Є карантин, є певні норми, правила, потрібно шанувати і себе, й інших людей. Будемо спілкуватися з друзями телефоном, в соцмережах, зараз це дуже просто. ,

Краєзнавиця, старша наукова співробітниця Рівненського краєзнавчого музею Галина Данильчук
Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян

– По-перше, я законослухняна, нікуди не піду освячувати паску. Мені здається, що я однозначно не буду спати, бо це всеношна ніч. Телебачення дає можливість слухати будь-яке богослужіння з храмів і київських, і рівненських. І, по-друге, над нами небо, над нами зорі і Бог, він обіймає планету. Так що можна стати під повітря і помолитись просто. Радять, якщо є глава сім’ї, а в мене є гарний добрий зять і є свячена вода, то можна окропити паски і традиція не буде порушена.

Але головне – я буду пекти паску. Моя мама і бабця пережили важкі воєнні і повоєнні часи, скруту, але жодного разу не було такого, щоб в нас не спікалась паска. Я вважаю, що цю лінію, яка роками йде в сім’ї, я не маю права перервати. Спекти, щоб дух особливого був в хаті.

Плани змінені, бо в цей день або ми чекали гостину, бо родина велика, це ж хрещеники, волочильне, яке носили діткам. Це був такий дуже великий рух до нас і від нас. На жаль, не цьогоріч. Є Facebook, телефонні дзвінки, Viber. Друзів маю не тільки в Рівному, а й далеко за межами, треба передзвонити. А так, святкуватимемо по-домашньому – донька, зять, я, троє нас.

Заступник начальника ГУ Нацполіції в області Руслан Стрельбіцький
Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян

– Так склалось по життю, що вже більше 20-ти років я працюю в поліції і весь час – в блоці громадської безпеки. Тому кожну пасхальну ніч я – на службі. Забезпечуємо охорону публічного порядку біля храмів Рівного. Не виключенням став цей рік, лише з тією відмінністю, що у Великодню ніч будемо доносити до людей правила дотримання карантинних заходів. Буду на службі, біля Свято-Воскресенського собору. За ці роки ніколи кошик із паскою з собою не носив до церкви, тому що це служба, така специфіка роботи.

А вже, звичайно, після роботи я кожен рік святкував у колі рідних та близьких. Цьогоріч до батьків не поїду, щоб не наражати їх на небезпеку. Будемо в тісному колі святкувати, з дружиною та сином планувати свій відпочинок на Великдень.

З батьками та кумами буду спілкуватись онлайн, в гості ні до кого не поїду. Тому що медики і ми – працівники поліції, найбільше контактуємо з населенням і щоб нікого не наражати на небезпеку, я від гостин цьогоріч утримаюсь. Це велике свято, але з кожним днем хворих більшає, ми не розуміємо, коли буде пік. Свідомі – не повинні наражати на небезпеку себе, оточуючих, мають залишатися вдома.

Директорка благодійної організації "Серце дітям України" Марина Кузмічова
Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян

Будемо сидіти вдома, паску освятимо свяченою водою, яку брали в церкві на різдвяні свята, подивимось онлайн-трансляцію служби по телевізору.

Плани наші змінились, звичайно. Не будемо збиратися великою родиною, як зазвичай це робимо. Попередні роки ми їхали в село, освячували там разом з батьками паску, зустрічалися з кумами, обходили похресників. Були святкування у кращих українських традиціях.

Так як зараз моя робота активна в плані забезпечення лікарень засобами індивідуального захисту, я в досить високій зоні ризику зараження коронавірусом. Тому притримуємось того, щоб сидіти вдома, будемо сім’єю святкувати. Хоча родина не далеко, це Великий Олексин. Ми не стільки боїмося перехворіти самі, бо у мене більше шансів перенести хворобу легко. Переживаємо за старших людей і щоб у лікарів вистачало сил і рук на всіх пацієнтів. Тому притримуюсь поради – сидіти вдома. Зараз все спілкування – онлайн і по телефону, постійно зідзвонюємось, розпитуємо про здоров’я, самопочуття, на свято буде та ж система. Зараз телефонні розмови й спілкування онлайн займає трохи більше часу, бо сумуємо один за одним і хочеться завершення карантину. Тим паче, таке велике свято – хочеться зі всіма побачитись, пообнімати.

Міський голова Рівного Володимир Хомко
Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян

– Я перед Пасхою вирішив зробити собі тестування. Від того залежить, як я буду святкувати. Як мінімум буду вдома. Я живу з донькою і внучкою. Вони обоє на карантині, вони ніде не ходять. Можливо, з сестрою і з мамою. Мамі дуже багато років, я до мами зараз навіть не ходжу, бо маю дуже багато контактів в силу своєї роботи, а мамі 89 років, і я переживаю. До мами ходить тільки сестра, і то дуже рідко, мама нікуди не виходить. В мене хороші дуже стосунки зі священником, можливо, якийсь індивідуальний варіант буде, але поки такого рішення не приймав.

В одній із церков сказали: берете свячену воду і самі собі кропите, і в цьому році це дозволяється. Я думаю, що це буде нормально, якщо ми врятуємо декілька життів. Це не остання Пасха.

Зазначимо, що мер робив тест зранку, наразі результат дослідження – невідомий.

Заступниця міського голови Рівного Галина Кульчинська
Карантинний Великдень: історії та поламані плани шістьох рівнян

Цьогоріч будемо освячувати пасочки, які традиційно, найкращі в світі, пече моя свекруха. Ніхто не пече таких пасок, які пече Віра Дмитрівна. Освячувати будемо святою водою, яку влітку нам привезли з Єрусалиму. Писанки так само будемо освячувати, священники це дозволяють. Такий зараз особливий Великдень.

Це вперше за багаторічну традицію святкування Великодня ми не підемо розговлятися до чоловікової мами. Традиційно, вся родина після освячення пасок в Свято-Покровському соборі йшла до неї. Але є вимоги карантину, їх треба дотримуватися. Віра Дмитрівна – старша людина, ми не будемо цим ризикувати, не дивлячись на те, що вона страшенно наполягає, щоб всі до неї прийшли. Але… На Великдень свою домівку локально прикрашаю писанковими атрибутами, це не зміниться однозначно, може й підсилиться. Це речі, куплені впродовж багатьох років. Для мене це – шедеври. Все дістаю, протираю, виставляю, щоб мені було видно скрізь й це додає такої святкової Великодньої атмосфери.

Ми нікуди не підемо, нікого не запрошуємо, бо зазвичай ти ходив до кумів чи запрошував до себе. Цьогоріч цього не буде однозначно. Я не маю ніяких страждань з цього приводу, тому що це нагода побути на самоті з своїм внутрішнім світом. Великдень же насправді не в “об’їдаловках”, правильно? Звісно, коли за великим столом збирається велика кількість рідних, близьких людей – дуже добре. Тут... ти відсікаєш можливість розділити Великодню радість. Не буде фізичного спілкування, але сьогоднішній технічний світ дає тобі інші можливості. Ще не координували дії, але з кумами це точно передбачимо, спілкування онлайн. Це надає новизни й цікавості, але головне ж – не в цих речах. Розумієш глибину, здавалось би, простої фрази, яку говорять на Різдво, Великдень: Дай, Боже, в здоров’ї за рік діждати”.

Авторка: Ольга Татаренко

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди