Пенсіонерки малюють мурал на одній зі стін Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування. Вони – слухачки факультету «Живопис» університету третього віку. Це третій стінопис, який малюють їхні слухачки.
Про це Суспільному розповіла кураторка університету Марина Куриляк.
Калина, мальви, маки, соняшники, півень – це елементи муралу «Барви України», над яким працюють слухачки факультету «Живопис», що в університеті третього віку. Роботу розпочали в середині липня.
Керує процесом викладачка живопису Ірина Сабаєва. За її словами, факультет живопису розпочав роботу чотири роки тому. Нині у групі – 25 слухачів. Збираються вони раз на тиждень, на три години. Зараз працюють над третім муралом.
«Це ми вже другий рік над муралами працюємо. І тільки під час літа», - каже викладачка живопису Ірина Сабаєва.
Влітку працювати над муралом приходять, в середньому, шість-десять осіб, – розповідає слухачка університету третього віку Ніна Дробот. Вона малює листя на горобині.
«Я з дитинства мріяла малювати. Але ніколи не малювала. Так, іноді в школу дітям десь там допомагала, а тут я думаю, все, піду, буду вчитися. Ну, і бачите, у мене вдома вже картини є свої. Дітям подарувала картини, тут на виставку вже ми давали картини свої», - розповідає Ніна Дробот.
За словами старости факультету «Живопис» Галини Хіміч, впродовж навчального року вони займаються у класі. А друге літо поспіль – працюють над муралами. Це – їхня третя велика робота.
«Я їх всіх збирала, кажу, попробуйте малювати.Спочатку вони казали, що в них нічого не вийде. А потім приходять через місяць-два, такі вже картини малюють, так що це йде від душі», - каже староста факультету.
Тетяна Ковальчук займається живописом чотири роки. Нині – малює півня.
«Прикрашаємо наш центр. Здається, що виходить гарно. Скеровує, поправляє наша Ірина Василівна», - каже Тетяна Ковальчук.
Вперше доєднались до роботи над муралом три дівчинки – молодші вихованці Ірини Сабаєвої.
«Це з гуртка мого, з колегіуму. Бо я ще там веду гурток. Живопис так само називається. Вони нам допомогти дуже захотіли. Дуже просять, щоб я їх брала. Вони працюють на рівні з дорослими», - каже викладачка.
Дев’ятирічна Поліна розмальовує квіти. Каже, що чотири роки займалась малюванням у Миколаєві, звідки кілька місяців тому була змушена переїхати до Хмельницького.
«Ми просто хотіли малювати на стінах. Ми малювали маки, траву і все таке. Я запитую, що малювати і я малюю це», - розповіла дівчинка.
Валентина Кривобокова розповідає, що вони вже подружили з дівчатами.
«Колись вони нам підказують, колись ми їм підказуємо. Єднання. Єднання поколінь. Літом ми з задоволенням приходимо сюди, спілкуємось, ми якось самі реалізуємося. Отримуємо задоволення і якась користь є від того, що ті люди, які тут знаходяться, бачать цю красу», - розповідає Валентина Кривобокова.
За словами кураторки закладу Марини Куриляк, в університеті третього віку, що розташований на базі Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування, є 24 факультети.
« До цієї групи живопису можуть охочі, які проживають в місті Хмельницькому. Мають хмельницьку прописку або реєстрацію внутрішньо переміщеної особи, являються особою пенсійного віку. Можуть записатись, подати заяву до університету третього віку, обрати два факультети», - каже Куриляк.
Завершити роботу над муралом планують за місяць.
Читайте також
- На Хмельниччині запрацювала соціальна пральня
- Першу громадську пральню за кошти Міжнародної організації з міграції відкрили 29 серпня у Хмельницькому на базі комунального підприємства «Чайка». Пральня надає безкоштовні послуги для переселенців, хмельничани зможуть попрати речі за 75 гривень.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.