«Ми не та команда, що була перед війною». Головний тренер збірної України з баскетболу – про відбір ЧС і виступ на Євро

«Ми не та команда, що була перед війною». Головний тренер збірної України з баскетболу – про відбір ЧС і виступ на Євро

Ексклюзивно
«Ми не та команда, що була перед війною». Головний тренер збірної України з баскетболу – про відбір ЧС і виступ на Євро
ФБУ

Ексклюзивне інтерв’ю Айнарса Багатскіса перед поновленням кваліфікації на світову першість для Суспільне Спорт.

Автор: Сергій Черкасов

Латвійський фахівець Айнарс Багатскіс з 2019 року очолює збірну України з баскетболу. Ба більше, перед початком повномасштабної війни 55-річний спеціаліст також був головним тренером чотириразового віцечемпіона України – «Київ-Баскету».

Коли Росія розпочала вторгнення, 24 лютого, збірна України разом із Багатскісом перебувала в Іспанії та готувалась до наступної гри відбору на чемпіонат світу – проти господарів майданчика та триразових володарів «золота» світової першості. Незважаючи на важкий моральний стан, українська команда зіграла той матч, хоч і, зрештою, зазнала поразки. Водночас після гри наставник зауважив, що «синьо-жовті» після цього «зросли психологічно і тепер не бояться нічого».

Читайте також: «Будемо їх на руках носити». Баскетболіст Липовий – про захисників України, дітей-біженців і розпад "Прометея"

Рівно за пів року від тих подій українці вийдуть на майданчик Палацу спорту в Ризі на номінально домашній матч проти збірної Італії. Напередодні Суспільне Спорт поспілкувалось із Айнарсом Багатскісом про прийдешній матч на День Незалежності України та тренувальний процес під час воєнного стану.

Головний тренер збірної України з баскетболу Айнарс Багатскіс зазначив, що за роки роботи в українському баскетболі сам став частково українцем, тож для нього є важливим факт проведення матчу української команди саме 24 серпня.

«З одного боку я не відчуваю себе іноземцем. Я звик до України. Та звісно, було б безглуздо казати, що я розумію, що відчувають українці в цей день, коли на країну нападає агресор. Та частково я відчуваю себе українцем. Все ж таки сумарно я вже шість років тут працюю. У будь якому разі я не відчуваю себе чужим. Це дуже важливий день – День Незалежності».

«У мене було інтерв’ю для естонського видання, і мені журналіст сказав, що напевно, найскладніша робота тренера в світі прямо зараз – це бути головним тренером збірної України. Я взагалі не можу сказати, що тренерська робота є простою. Але зараз нелегко.

Щодо гравців, то коли почалася війна, було набагато важче досягти такого рівня сконцентрованості на роботі. Не було жодного шансу для гравців сконцентруватися на речах, які важливі на баскетбольному майданчику, щоб показувати свій баскетбол, свою гру. Адже всі думки були про те, що відбувається на Батьківщині. Однак час минув, і ми дещо заспокоїлись. Ми вже не ті хлопчики, не та команда, що була перед війною. Тепер ми маємо такий психологічний досвід.

Зараз про той матч можна спробувати розповідати без емоцій. Зазвичай, під час виїздів уся команда живе на одному поверсі готелю. Уже о п’ятій ранку я почув, що в коридорі щось відбувається, прокинувся через це. Були дуже гучні розмови. Потім відкрив телефон. Там було дуже багато повідомлень та дзвінків. Люди питали де я, що зі мною. Стало зрозуміло, що почалася війна. Команда попросила скасувати ранкове тренування. У професійному спорті дуже важлива психологічна підготовка. Особисто я ставлю ментальну підготовку, як окремо спортсменів, так і команди, на один рівень з їхнім баскетбольним талантом чи фізичними кондиціями. Усі ці компоненти разом дозволяють гравцеві показувати свій рівень. Та якщо ти не сфокусований, переживаєш… ти де завгодно, але не на баскетболі».

«Ми думали, як будемо грати. Розмірковували, чи, може, взагалі не виходити на матч. Але показали, що є ментально сильними. На той момент це єдине, що ми могли зробити для України, і зробили це. У другій половині матчу демонстрували непоганий баскетбол, і в залі іспанська публіка нас вітала, допомагала грати. Вони не вболівали проти нас. В Іспанії такого в принципі не буває, щоб місцеві вболівали за тебе. Але це був знак, що увесь прогресивний світ виступає проти агресії та непотрібного кровопролиття», – розповів Багатскіс.
Українські баскетболісти з прапором після матчу з Іспанією.
Українські баскетболісти з прапором після матчу з Іспанією. FIBA Basketball

Айнарс Багатскіс свого часу працював в російських клубах «Єнісей» та «Ніжній Новгород». Латвійський фахівець згадав, які розмови мав з російськими колегами після початку війни.

«Бувало таке, що мені дзвонили та питали: «Як же так, латиші, ви від нас тікаєте, ігноруєте нас, росіян. Ви ж у нас грали. Що ми зараз поганого робимо?» Але моя відповідь була такою, що жодна нормальна людина не буде там працювати. Звісно, ми розуміємо, що це хороші гроші. Але це криваві гроші. Їх отримують ті люди, ті іноземці, які наразі працюють у Росії. Я казав їм: «Як ви не розумієте, це вже не спорт. Ви перейшли всі межі, ваша країна вбиває. У прямому сенсі вбиває мирних людей. Про що ми говоримо, який спорт?». Лише такі розмови були з російськими колегами. Було ще декілька дзвінків, де знайомі одразу сказали, що вони не підтримують війну. Але бояться говорити про те, що думають та відчувають», – зазначив латвійський спеціаліст.

Читайте також: «Триває війна – що ще має трапитися?» Збірна Італії з баскетболу відмовилася грати з Росією

Наставник збірної України не став оцінювати шанси команди на потрапляння на чемпіонат світу, проте наголосив на тому, що наразі має у своєму підпорядкуванні він має найсильніший склад із можливих.

«Ми маємо теоретичні та практичні шанси зіграти на Кубку світу. Я поки що кажу про ці матчі, а не про чемпіонат Європи. Найважливішою є наступна гра. У нас 24 серпня Італія, потім найважливішою буде Ісландія, а потім будемо думати про чемпіонат Європи. Зараз все в наших руках. Нічиєї тут бути не може, це не футбол. Ми маємо в підпорядкуванні всіх найсильніших. Наразі за прізвищами – це найкраща збірна України з можливих. Але навіть наявність усіх найсильніших не означає, що команда одразу дасть результат. Команду завжди треба тренувати. Я гравцям кажу про те, що не буду їх вчити грати в баскетбол загалом. Я буду їх вчити грати у той баскетбол, який найбільш підходить нашій команді.

Ми тренуємося неповних 11 днів – із того часу, як Олексій Лень приїхав, навіть менше. Перед початком тренувального збору, коли ми повинні були мати 15 гравців, ми мали вісім. Потім поступово під’їхали інші. Хтось в кращих фізичних кондиціях, хтось не дуже».

«Моє завдання, як тренера, за лімітовану кількість тренувань всіх підвести під один рівень. Фізично ми вже на тому рівні, головне тепер, щоб гравці реалізовували свій талант на користь команди. Працюємо над цим. У клубі інколи для цього цілого сезону бракує. Тут у нас є цілих два тижні спільної роботи перед кваліфікацією до чемпіонату світу та Євробаскету. Хлопцям із НБА, Олексію Леню та Святу Михайлюку, треба за цей час адаптуватися до європейського баскетболу. У нас є агресивність, жорсткість, енергія. Через ці принципи ми намагаємося зараз будувати нашу гру, особливо у захисті», – підкреслив Багатскіс.
Святослав Михайлюк під час гри України проти Північної Македонії.
Святослав Михайлюк під час гри України проти Північної Македонії. FIBA Basketball

Найближчі матчі національна команда України проведе без натуралізованого розігруючого Джерома Рендла, який грав у попередніх відбіркових поєдинках. Та наставник команди не вбачає в цьому проблеми.

«Моя думка: на матчі збірних взагалі не потрібно нікого натуралізовувати. Для мене смішно, що збірні Іспанії чи Хорватії дають паспорти іноземцям. Лише декілька країн не мають легіонерів. Це демонструє, як працюють баскетбольні спортивні школи в цих державах, клуби. Якщо ми кажемо про інститут національних збірних, то до чого тут іноземці? Або навпаки: давайте взагалі скасуємо правила – усі матимуть стільки легіонерів, скільки хочуть. Щодо цього питання моя думка така: якщо ти можеш взяти гравця, який гарантовано зробить команду краще, дасть результат, то це можливо. А так не бачу проблеми у відсутності легіонерів. Як показують останні матчі, ми не відчуваємо, що нам когось бракує», – пояснив тренер.

Читайте також: Сербська "Црвена Звєзда" відмовилася тримати прапор "Ні війні" перед матчем в Литві. Зал освистав їх

Латвійський фахівець також оцінив найближчих суперників своєї команди – збірні Італії та Ісландії

«Щодо Італії, гадаю, коментарі зайві. У них гравці виступають або у Євролізі, або в НБА. Команда грає у швидкий, рухливий баскетбол, без високих центрових. Є небезпека з периметра, свої лідери. Те, як вони провели перші контрольні матчі, мене не вразило. Але останні два матчі, з Сербією та Чехією, показали, що це – досвідчена команда. Вони знають, як грати, добре використовують усе, що дає суперник. Якщо ти їм даси відчути впевненість у кидках, то буде лихо. У них майже постійно на майданчику п’ятеро людей з кидком. Але як не дати їм відчути цей ритм, то в них виникають проблеми. Вони досвідчені, агресивні, добре біжать у прорив.

Щодо Ісландії, то це команда, яка перемогла тих самих італійців. Усе залежить від двох маленьких гравців, Мартіна Херманнссона та Елвара Фрідрікссона, який грав проти нашого «Київ-Баскета» за «Антверпен» у Кубку Європи. Усе йде від них. Маємо постійно тиснути на них у захисті».

Перед офіційними матчами збірна України зіграла чотири товариських зустрічі, з яких виграла лише одну. Після поразки в останньому матчі проти збірної Фінляндії (94:97 ОТ), Айнарс Багатскіс заявив, що саме він його програв. Очільник команди зізнався, що чимало експериментував у товариських поєдинках.

«Я свідомо йшов на ризик. Знав, на що йду. У нас деякі гравці перебувають не в найкращій фізичній кондиції, і вони отримали більше ігрового часу, ніж було потрібно. У нас немає часу на тренуваннях використовувати різноманітні поєднання гравців. Тож я йшов на ризик. Ти не можеш випустити гравців на майданчик та одразу збагнути: працює це чи ні. Потрібен час, навіть якщо це йде не на користь команді. Так, можливо комусь з гравців потрібно було дати більше відпочинку, а він грав. Це була моя провина, але я свідомо йшов на це.

Та навіть незважаючи на те, що ми пішли на цей ризик, ми були у грі увесь час. Були помилки в захисті, фіни закинули чимало легких триочкових. Ми грали зі Словенією, Фінляндією та зустрінемося з Італією. Плюс-мінус ці команди однакові. Якщо в матчі з ними ти не даєш усе, що підготував, будеш сподіватися, що вони не влучать самі – матимеш проблеми. У цьому була моя провина. У головного тренера є прерогатива – обирати гравців, які будуть грати. За думкою ж гравців, найкращі з них завжди сидять на лаві. Це жарт був», – заявив Багатскіс.

Айнарс Багатскіс
FIBA Basketball

Наостанок латвійський фахівець заперечив, що відіграв ключову роль у тому, що збірна України наразі має можливість готуватися до офіційних матчів у комфортних умовах у Ризі. Але додав, що відчуває гордість за те, що його співвітчизники допомагають Україні:

«Я дуже задоволений умовами, які для нас були створені тут, у Ризі. Був хороший турнір у Туреччині, матч у Фінляндії. Усюди нам йшли на зустріч. У Ризі нам створені всі умови. Це завдяки федерації баскетболу Латвії та місцевій владі. Моя заслуга? Та я майже нічого не зробив. Звісно, я також працював над цим. Коли почалася війна, Латвія була першим варіантом, який я запропонував. Сказав: «Їдемо до Риги, подивимося, які умови нам запропонують, як зможуть допомогти. А потім будемо думати, що далі». Я дуже гордий за свою країну в цьому плані».

Читайте також: З ким зіграє збірна України з баскетболу у фіналі відбору на ЧС-2023: таблиця і формат змагань

Хто такий Айнарс Багатскіс?

  • 55-річний латвійський фахівець, що народився в Ризі.
  • Із 2019 року обіймає пост головного тренера збірної України. Раніше також тренував збірну Латвії (2010-2017).
  • Окрім національної команди України, Багатскі працював з криворізьким «Кривбасбаскетом», а також київськими «Будівельником» та «Київ-Баскетом». Загалом має досвід роботи в кубах Латвії, Литви, Росії, Німеччини, Ізраїлю, Грузії, Туреччини та України.
  • Двічі ставав чемпіоном України разом із «Будівельником» у сезонах 2012/2013 і 2013/2014.
  • Під час ігрової кар’єри ставав шестиразовим чемпіоном Латвії, дворазовим переможцем Литви та ще один раз вигравав «золото» чемпіонату Норвегії.
Категорії
ФутболЧС-2022 з футболуСанкції проти РосіїБоксКомандні види спортуГімнастикаПаралімпійський спортТенісДзюдоЛегка атлетикаФутзалЗбірна України з футболуУкраїнці за кордономБаскетболВолейболФехтуванняФормула-1БіатлонВодні види спортуХокейЗимовий спортВелоспортКіберспортШахиБіатлон: відео гонокОлімпіада-2022