"Баггі рятують життя на "нулі". Інтерв'ю з буковинським підприємцем, який передав на передову майже 30 машин

"Баггі рятують життя на "нулі". Інтерв'ю з буковинським підприємцем, який передав на передову майже 30 машин

"Баггі рятують життя на "нулі". Інтерв'ю з буковинським підприємцем, який передав на передову майже 30 машин
Суспільне Чернівці

Володимир Садик зі Сторожинця Чернівецької області майструє мобільні машини баггі. Їх використовують українські військові, аби швидко евакуювати поранених із поля бою. Також на баггі прилаштовують зброю для стрільби. Від початку повномасштабної війни Володимир з помічниками створиві передав 27 баггі. Гроші на деталі для машин жертвують благодійники, декілька баггі для ЗСУ замовляв Сергій Притула. Як Володимир Садик налагодив виробництво баггі та що про них кажуть військові з фронту — в інтерв'ю Суспільного.

Навіщо баггі на війні?

— Як і будь-який спецтранспорт, є вантажні машини, є джипи, БТРи, так само баггі мають своє конкретне призначення. Вони дуже швидко і легко можуть добратися по будь-якому бездоріжжю, через яри, канави — все переїжджає. І цим баггі дуже корисні для таких підрозділів як розвідка. Використовують машини для евакуації з окопів, по одній людині можна евакуйовувати.

— Скільки машин вже передали й скільки у процесі виготовлення?

— Вчора поїхала на фронт вже 27-а машина. Зараз в роботі одинадцять машин, які вже замовлені, хлопці вже чекають на них. Ще є два транспорти, ми спілкуємося з хлопцями й за їхніми бажаннями робимо такі універсальні машини, щоб евакуювати поранених.

— Як удосконалили машину від першого баггі, яке передали?

— Перша наша машина взагалі була, як наше хобі. У нас приблизно сім років була наша машинка баггі, ми на ній розважалися з хлопцями, літали, стрибали. Ми періодично в машині щось ламали й періодично ремонтували. Коли баггі передали військовим, то для фронту вже почали робити з конкретними змінами. Тут вигляд неважливий — важлива функціональність, щоб машина при цьому міцна була, "жива".

Двигуни й раніше, і зараз робимо з доступних деталей із ВАЗів. Чому? Тому, що ресурс, як правило, для військового транспорту менш важливий, ніж придатність до ремонту. А ресурсу з ВАЗів вистачає. Отже, якщо щось із деталей зламається, щось виб'є осколок, то хлопці без проблем в будь-якому місці можуть це знайти, зняти й замінити. Відгуки були дуже позитивні, хлопці вже випробували, що швидко можна баггі полагодити, дуже хвалять.

На цю маленьку машинку військові іноді застрибували по восьмеро людей. Не витримувала підвіска, тому ми зробили її більш енергомісткою та більш вантажопідіймальною. Але взагалі ця машина двомісна.
"Ми ночуємо в цеху, щоб більше встигнути". Буковинець майструє баггі для ЗСУ
Володимир Садик за кермом одного з баггі. Суспільне Чернівці

— Де зараз ті машини, які передали? Як вирішуєте кому саме віддавати баггі?

— Переважно нам допомагають різні фонди, які опікуються підрозділами. Це вони замовляють, фінансово допомагають нам майструвати. Тому фонди готують баггі для конкретних призначень. Якщо ми можемо назбирати гроші на деталі самі, то ми самі шукаємо адресатів, щоб наша машина не потрапила в якусь умовну тероборону Хмельницька.

— Скільки часу займає виготовлення одного баггі?

— В середньому виходить одна машина в тиждень. Я роблю баггі не сам, нас працювало четверо. Але коли ми вже почали ще готувати ці машини для військових, то долучилися брати, куми, знайомі, які щось подібне вміють та можуть працювати. Зараз у цеху працюють восьмеро людей. Також мотористи допомагають, ми замовляємо їхню роботу для підготовки моторів.

— Ви платите їм зарплату?

— Так, елементарна зарплата має бути, тому що у всіх сім'ї. Ні в кого немає фінансових запасів, щоб прожити пів року без нічого. Усім треба платити.

— Збором баггі ви займаєтесь вже пів року. Впродовж цього часу автомобільні компанії пропонували надати запчастини чи іншу допомогу?

— Не доходило до цього, тільки з-за кордону були пропозиції. З Арабських Еміратів пропонували, щоб ми переїхали туди й там організували збір подібного транспорту, бо там це актуально. Також з Камбоджі дзвонили, ми листувалися в месенджерах з ними.

— 12 баггі у вас купив "Фонд Притули". Чи зверталися вони до вас знову щодо співпраці?

— Зверталися, запитували, за який термін ми можемо зробити 20 машин. Якщо почати з тими силами, що у нас є, то це займе у нас не менше трьох місяців. Тобто машини будуть готові аж у грудні. І вони засмутилися, поки не дали в роботу баггі. Тому що це також гроші і їх можна залучити в таких місцях, де вони зараз потрібні.

Читайте також: "За гроші з Євробачення Притула купив 10 баггі для армії у волонтерів з Буковини"

— Ваша дочка Меліса організовує благодійний збір коштів, аби закуповувати запчастини для авто. Яку найбільшу суму вам надсилали та від кого найчастіше отримуєте гроші?

— Хто скільки може: і по 10 гривень, і по 10 тисяч гривень. За весь період ми зібрали й подарували три машини.

Нещодавно один сторожинецький хлопчина Давид мене здивував. Він пече пончики і на базарі продає. Він назбирав 13 тисяч гривень, прибіг задоволений з тими грошима. Каже: "Я назбирав. На що цього вистачить?". Ми всі в шоку були, я там мало не плакав.

Одна сім'я тисячу доларів принесла. З Чернівців просто так люди приїхали, передали гроші від родичів, які на заробітках закордоном.

— Чи допомагають у зборі коштів волонтерські штаби та організації?

— Андрій з Волині збирає гроші на двигуни й вже передає нам вже готові двигуни. Один двигун вартує 700 євро. Вони двигуни збирають, а решту запчастин ми самі додаємо.

— Щодо запчастин, чи важко їх знати?

— Зараз вже відчувається нестача ВАЗівських запчастин, оскільки ми все нове купуємо. ВАЗівські фірми, магазини вже шукають нам ці запчастини. Раніше все це з Росії постачалося, а зараз війна — нічого немає. Тепер ми вже на євро-запчастини переходимо, але це дорожче. Якщо собівартість хорошої бойової машини в березні була п'ять тисяч доларів, то зараз вже доходить до шести тисяч доларів. Ще добре, що хлопці нам моторами допомагають. А те, що ми назбираємо самі, ми не продаємо військовим, просто знаходимо адресата і відправляємо.

"Ми ночуємо в цеху, щоб більше встигнути". Буковинець майструє баггі для ЗСУ
Володимир Садик у цеху. Суспільне Чернівці

— Зараз в Україні багато почали виготовляти баггі, і в Черкасах, і у Львові.

— Так, ми розбудили таких майстрів по всій Україні. Всі побачили, що воно дійсно потрібне. Військові отримали й напряму нам дають відгуки про те, наскільки баггі для них корисні. Ось це побачили майстри й також хочуть допомагати армії. І молодці, що починають, допомагають.

— Чи пропонували вам підтримку підприємства на держаному рівні?

— Ні ще, не дійшли до цього, але ми б хотіли. Навіть плануємо з якимось якісним екземпляром потрапити на полігон, щоб вище керівництво побачило, як баггі працює у польових умовах.

Ті, з ким ми працюємо, вони перебувають безпосередньо на "нулі". У них немає такої логістики, щоб вони поїхали кудись у відрядження в Київ до генералів, щоб сказати, що таких баггі треба більше.
"Ми ночуємо в цеху, щоб більше встигнути". Буковинець майструє баггі для ЗСУ
Суспільне Чернівці

— Скільки часу ви перебуваєте тут в цеху?

— Цілодобово. Ми тільки відлучаємось, щоб затаритись, а так тут ночуємо. Просто комендантська година з 23:00, а з 23:00 до 01:00 можна ще помалювати трохи, повиставляти якісь розміри, тому тут лишаюсь, в цеху.

— Ви залишаєте свій номер під капотом машин, які відправляєте. Вам телефонують військові з фронту потім? Що вони кажуть?

— Кажуть: "Величезне дякую". Усі! У нас була машинка “Санта", волонтери її відправили. Здається, ця машина десь під Харковом воювала. Вона була залучена при евакуації "трьохсотих" поранених, на тій машині робили декілька ходок на "нуль". За черговою ходкою водій летів, як скажений, потрапив у танкову колію, перевернувся, ключицю поламав. Але машина витримала, зламався задній каркас і ходова, то військові змогли нам відправити її на ремонт. Військовий з госпіталю особисто приїхав цю машину забирати.

Він каже, що завдяки нашій машині евакуював "трьохсотих", а одному реально врятував життя. Це так надихає, що аж сльози на очах. Хочеться далі і далі пахати, щоб робити якомога більше.

Читайте також

10-річна дівчинка з Буковини збирає гроші для ЗСУ – її дідусь зник безвісти на війні

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected]

На початок