"Вони впустили момент, коли стали фашистами". Гімнаст Пахнюк — про росіян, Євро-2022 і думки про завершення кар’єри

"Вони впустили момент, коли стали фашистами". Гімнаст Пахнюк — про росіян, Євро-2022 і думки про завершення кар’єри

Ексклюзивно
"Вони впустили момент, коли стали фашистами". Гімнаст Пахнюк — про росіян, Євро-2022 і думки про завершення кар’єри
AP

Ексклюзивне інтерв’ю чемпіона Європи-2020 для Суспільне Спорт.

Автор: Сергій Черкасов

Мультиспортивний чемпіонат Європи у Мюнхені, який пройде з 11 до 21 серпня, збере в одному місці найкращих атлетів одразу з дев’яти видів спорту. Серед них – і спортивна гімнастика. При цьому в складі збірної України в цьому виді є вдосталь титулованих спортсменів.

Один з них – Петро Пахнюк. Він є найстаршим спортсменом у збірній України зі спортивної гімнастики. Водночас 30-річний атлет ще на позаминулому Євро піднімався на п’єдестал – тоді він завоював "золото" в командному турнірі та "срібло" у вправах на паралельних брусах.

Суспільне Спорт - ексклюзивний транслятор Мультиспортивного чемпіонату Європи. Змагання триватимуть з 11 до 21 серпня, а старти серед каноїстів - із 18 по 21 серпня.

У 2021 році поборотися за медалі Пахнюку завадила травма, тож він сповнений мотивації на прийдешні змагання.

В ексклюзивному інтерв'ю Суспільне Спорт гімнаст розповів, як готується до Євро, а також згадав, як змінилось його ставлення до російських спортсменів після початку повномасштабної війни в Україні.

  • Про травму на минулорічному чемпіонаті Європи та підготовку до цьогорічного турніру
"Я підходжу до турніру з позитивним настроєм. Щодо травми на минулорічному чемпіонаті Європи, то в спорті ніколи не знаєш, коли можеш зазнати пошкодження. Ти цього не очікуєш. У Базелі я був добре готовий, на мою думку. Я був повністю розім’ятий, у комфортних для себе умовах, але інколи м’язи не витримують. На шляху в кожного спортсмена є випробування. Я зі своїми працюю".
  • Про повномасштабне вторгнення РФ в Україну і підтримку від італійського клубу

"Я виїхав із України в січні. Перед участю в італійській лізі я мав здати тест на COVID-19 і за 15 діб до старту перетнути кордон Італії. Я запитав у власника італійського клубу, чи можу я приїхати з дітьми і дружиною – усе-таки 15 днів до змагань. Він погодився. Я приїхав, виступив на перших змаганнях, а 24 лютого почалася війна, тож я залишився тут, із того часу тренуюся і проживаю в італійському місті Брешія".

"Я – легіонер місцевого клубу Artistica Brescia протягом останніх трьох-чотирьох років. Вони створюють умови для тренувань, знімають [спортсменам] житло. Мої маленькі діти, їм два та три роки відповідно, ходять тут у садочок. Отже, я маю змогу повноцінно тренуватися. Також Міністерство молоді та спорту України продовжує щомісяця платити заробітну плату. Мене не залишили без нічого".

Пахнюк
AP

"Інші спортсмени, наприклад, Ігор Радівілов, Євген Юденков також звернулися до своїх клубів. А решта займається з головним тренером збірної [Геннадієм Сартинським], їм допомагають європейські федерації, утримують їх. Можливо, допомагає також Міністерство спорту, Національний олімпійський комітет і федерація, та я цього напевно не знаю".

  • Про війну та спілкування з росіянами

"24 лютого о п’ятій годині ранку мені подзвонив кум. І сказав: "Війна почалась. Почали бомбити аеропорт Бориспіль, чутно вибухи, люди масово виїжджають з Києва". Ми тоді не могли нічого зрозуміти, намагалися допомогти".

"У мене були друзі з Росії. Я намагався їм сказати, що в нас почалася війна, просив сказати хоч щось публічно. Вони – досить-таки авторитетні спортсмени, політичні діячі. Тепер уже в минулому – мої друзі. У перші дні я не усвідомлював, що за те, що вони будуть виходити і казати "Ні – війні!", їх посадять. Ми це зрозуміли через тиждень чи навіть через десять днів. Тоді ж я збагнув, що Україні ніхто не допоможе. Ба більше, ці негідники. Вони всі відвернулися. Кожен переживає сам за себе. Жодного контакту з того часу [з ними] не було, я і не намагався більше контактувати. Мене це просто обурює, тому що жоден нічого не сказав".

"Були деякі люди, не спортсмени, хто писав: "А чого ж ти на війну не йдеш?" Радили мені йти воювати. А ті, кого я вважав близькими, жоден не написав, нічого не запитав. Якщо б в них трапилася така біда в країні, я думаю, що обов’язково спитав би, як їхні справи. Я бачив навіть, що деякі брали участь у параді, виходили на підтримку режиму з цими фашистськими символами. Я цього не розумію: країна, яка разом з усією Європою протягом останніх 60 років вивчала, що таке фашизм, наші сусіди, які це пережили... Десь вони впустили той момент, коли самі стали фашистами".
Російський гімнаст Нікіта Нагорний, який очолює штаб російської "Юнармії", на параді 9 травня.
Російський гімнаст Нікіта Нагорний, який очолює штаб російської "Юнармії", на параді 9 травня. Скріншот з трансляції
  • Про намагання Росії зняти санкції з атлетів у спортивній гімнастиці

"Я думаю, що корупційна машина цієї фашистської держави під назвою "Росія" витрачає багато коштів на спроби повернути своїх спортсменів до змагань. Сподіваюся, що в європейській спільноті є люди, які цього не допустять, для яких буде важливіше жити з чистою совістю, аніж мати фінансову вигоду".

  • Про службу родичів і друзів у ЗСУ

"Про кого хотів би в першу чергу розповісти — це мій тато. Він, як працював в органах виконавчої влади, так і продовжує працювати, залишається в Києві. Мій кум же працює в поліції. Вони виконують свої обов’язки. Близькі друзі з апарату охорони президента також продовжують свою справу ще з самого початку війни. Було таке, що десь за тиждень після початку бойових дій друзі з мого спортивного кола зверталися до територіальної оборони, але їм сказали, що все було переповнене. Я знаю, що в Київській області на той момент вже нікого не приймали. Дуже багато людей стало захищати столицю".

  • Про виступи у нинішньому сезоні та очікування від мультиспортивного Євро
"Зараз дуже важко входити в форму. Мені був потрібен цей результатПахнюк здобув "золото" у вправах на паралельних брусах на останньому етапі Кубка виклику у Словенії, тому що я хотів, аби керівництво бачило, що я працюю. І не просто так за заробітну плату, а працюю на результат. Те саме стосується і змагань найвищого рівня. Я для себе вирішив: доки я буду працювати, буду працювати виключно так, щоб завойовувати медалі найвищого ґатунку. Інакше в цьому просто немає сенсу".

"Ми вже брали участь у схожому чемпіонаті Європи у 2018 році у Великій Британії. Ми знали, що там є ще кілька видів спорту, але ми їх не побачили. Тож і цього разу приїжджаємо, як на звичайний чемпіонат Європи. Готель, гімнастичний зал – і все. Усі думки — виключно про змагання".

"Я б дуже хотів, аби цього року ми позмагалися нашою повною командою. Я знаю, що за повного складу – з Назаром Чепурним, із Євгеном Юденковим – ми могли боротися за медалі. На жаль, вони не братимуть участь у чемпіонаті Європи. Я навіть не знаю причини. Щодо мене, то я буду виконувати свою роботу. Мені все одно виступати в багатоборстві та в команді".

Пахнюк
AP
  • Про бажання виступити на Олімпіаді-2024

"Я хочу, щоб збірна України потрапила на Олімпійські ігри в Парижі. Тепер кваліфікація відрізняється від минулого року. Віднині ти не можеш просто заявитися на чемпіонат світу, як до цього. На світову першість є кваліфікація від кожного континенту. Тобто з чемпіонату Європи на всесвітні змагання їде 12 команд. Тому основна ціль — це потрапити в топ-12 зі збірною".

"Якщо казати про конкурентів в індивідуальних змаганнях, то все так само, як і було. У цьому олімпійському циклі суперниками залишаються передові гімнастичні країни: Німеччина, Швейцарія, Велика Британія. Плюс – мені подобається, як розвивається Туреччина. Це основні команди, із кожної з названих знайдеться по одному-два сильних гімнасти".

  • Про плани після завершення кар’єри

"Гімнастика — це такий вид спорту, який ти одного разу спробуєш… І от мені вже 30 років, а я досі не можу завершити кар’єру. Тому що я відверто фанатію від цього виду спорту. Чому? Гімнастика — це цікаво. Тут постійне самовдосконалення, щоденне, протягом років. У нас немає перерви на Новий рік чи День народження. Ми працюємо в залі тому, що ми цим живемо, фанатіємо".

"Я хотів би, щоб цей вид спорту згодом став не менш популярним, ніж теніс чи інші ігрові види спорту. Яким шляхом це зробити? У мене є декілька ідей. Але думаю, що цим буду займатися після завершення кар’єри. Чи бачу себе функціонером? Не виключаю. Зважаючи на оточення, чи знайду я однодумців. Є відомі гімнасти, які вже закінчили кар’єру. Мої друзі, які відкривають свої зали. Але мені потрібно більше – я прагну об’єднувати спорт на європейському рівні".

"Чи була б цікава посада міністра спорту? Мене точно не приваблює політична діяльність. Якби там не було, я бачу дуже високу повагу до топспортсменів. До того, як вони стають на політичний шлях. Для мене важливо залишитися спортсменом, щоб мене й згадували як спортсмена. Можливо, публічного діяча, але не політика. Я бачу, як дійсно талановиті спортсмени, професіонали своєї справи, як Оля Саладуха чи Жан Беленюк пішли в політику. Я підтримую їх, але наше суспільство, можливо, ще не готове до спортсменів у політиці, не сприймає цього. Я не бачу примноження їхнього авторитету. Але дуже поважаю як спортсменів і політичних діячів".

Хто такий Петро Пахнюк

  • 30-річний український спортивний гімнаст, який представляє Київ на змаганнях.
  • Чемпіон Європи-2020 у складі збірної України, дворазовий віцечемпіон континентальної першості на паралельних брусах.
  • З 2014 до 2017 року виступав за Азербайджан, після чого повернувся до України.
  • Має два іменних елементи – "The Pakhniuk" та "The Pakhniuk 2".
Категорії
ФутболЧС-2022 з футболуСанкції проти РосіїБоксКомандні види спортуГімнастикаПаралімпійський спортТенісДзюдоЛегка атлетикаФутзалЗбірна України з футболуУкраїнці за кордономБаскетболВолейболФехтуванняФормула-1БіатлонВодні види спортуХокейЗимовий спортВелоспортКіберспортШахиБіатлон: відео гонокОлімпіада-2022