Володимир із Хмельниччини — він помічник гранатометника у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. У 128 ОГШБр чоловік служить за контрактом уже другий рік. Про військового розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського легіону.
"Вмію працювати з різними гранатометами, в тому числі натівськими протитанковими ракетними комплексами Javelin та NLAW, допомагав іншим нашим бійцям освоїти їх. Багато разів брав участь у боях — бачив ворогів за кілька сотень метрів, а російські "вертушки" обстрілювали нас із висоти менше сотні метрів. Звичайно, було страшно, але потім страх минав", — розповів воїн.
Під час одного такого бою військового поранило. Вони разом із танками вели наступ, а росіяни відстрілювалися з артилерії й мінометів. І кілька артилерійських снарядів вибухнули безпосередньо біля Володимира. "Не знаю, як я вцілів, мабуть, у сорочці народився. Тільки осколок влетів у руку й була важка контузія. Ще кілька осколків вдарили по касці, яка фактично врятувала мені життя. Я сам зумів вибратися в безпечне місце, звідки поранених забрала "буханка", — згадує воїн. Кілька тижнів він лікувався, затим повернувся в частину.
Читайте також: "Як тільки зробила постріл по російському танку, страх зник", — операторка ПТРК 128 бригади Валерія
"У підрозділі дуже багато чого залежить від безпосередніх командирів. У нас вони хороші, адекватні – і взводний, і ротний. Офіцери бережуть солдатів, піклуються про них, це відчувається. Ми бачили такі страшні речі, які можна назвати пеклом, але командири завжди були поряд. Солдати таке дуже цінують", — розповів Володимир.
Вдома, на Хмельниччині, його чекають рідні й близькі. Захисник каже, що воює у першу чергу заради них.
Читайте також:
- Вторгнення Росії в Україну, день 163. Текстовий онлайн;
- Обстріли Миколаєва, Харкова, Запоріжжя, бої на Херсонщині. Як минула ніч в регіонах;
- В Україні збільшилася кількість загиблих і поранених внаслідок війни дітей;
- З портів Великої Одеси вийшли три балкери з зерном.
