Загострення у Нагірному Карабаху: обидві сторони чекають на продовження конфлікту

Загострення у Нагірному Карабаху: обидві сторони чекають на продовження конфлікту

Ексклюзивно
Загострення у Нагірному Карабаху: обидві сторони чекають на продовження конфлікту
Фото: Associated Press

Вірменія та Азербайджан звинувачують одне одного у загостренні ситуації у Нагірному Карабаху, при цьому обидві сторони припускають, що бойові дії можуть продовжитись у найближчому майбутньому.

Депутат Національних зборів Азербайджану, член міжпарламентської групи "Азербайджан-Україна" Руфат Гулієв у коментарі Суспільному заявив, що удар по вірменських позиціях у Нагірному Карабаху та подальша операція, в результаті якої Азербайджан зайняв кілька висот, були відповіддю на загибель азербайджанського військового внаслідок атаки Вірменії.

"Вчора (3 серпня — ред.) загинув азербайджанський солдат і у відповідь на це була команда розпочати контртерористичну операцію та придушити ті вогневі точки, з яких обстрілюється Азербайджан. Контртерористичну операцію було проведено успішно, було знищено гаубиці незаконних банд формувань, було знищено солдатів, на жаль. Смерть будь-якого солдата викликає жаль", — зазначив він.

Політик додав, що ті домовленості, яких за результатами збройного конфлікту вдалося досягнути 10 листопада 2020 року, не виконувались вірменською стороною.

"Жоден із пунктів: делімітація, демаркація кордонів Азербайджану та Вірменії, визнання Вірменією повного суверенітету повних кордонів Азербайджану, воно не було доведено до кінця. Лачинський коридор не було відкрито", — зауважив депутат.

За його словами, натомість Вірменія почала шукати підтримку у Європі.

"У тій же Франції, Брюсселі тощо. Наш пан президент погодився і в цьому форматі йти на зустріч, щоб ми закінчили мирні переговори віч-на-віч. Але, на жаль, ці нескінченні обстріли та спроби вірменського істеблішменту змінити умови, спираючись на західні країни, використовуючи будь-яку країну, щоб перетворити цю війну між нашими державами на проксі-війну. Звичайно нам це не подобається, але і коли ще обстрілюють і вбивають азербайджанців - за це слідує відплата, це природно. Будь-яке людське життя безцінне, але вірменському істеблішменту треба нарешті зрозуміти, що настав час ґрунтовно подумати і скористатися можливостями, якщо не дружніх, то хоча б сусідських відносин", — підкреслив Гулєів.

Політик переконаний, що Іран не втручатиметься у конфлікт, пов’язаний із Карабахом.

"У нас з Іраном досить хороші дипломатичні відносини і ці спроби перетворити цю війну між двома державами на війну проксі. Іран не втручатиметься. Не забувайте, що 80 мільйонів населення Ірану – 35 мільйонів етнічних азербайджанців. Це щось означає", — зауважив він.

Депутат наголосив, що Азербайджан хоче повернути спірні території мирним шляхом та готовий до перемовин. При цьому, у разі, якщо Вірменія не змінить свою позицію, азербайджанська сторона готова до продовження бойових дій.

"Ми готові продовжити військові дії, як кажуть англійці "any time". У нас операція минулого разу була "залізний кулак", акція "відплата" те, що було вчора — показала, що ми просто так прощати не будемо. У відповідь на одного вбитого — вбиватимемо десятки. Я цього не хочу говорити, це людське життя, це безцінно, але вони змушують", — заявив Руфат Гулієв.

Політик зазначив, що цього року очікує на "великі просування", однак сподівається, що вони відбуватимуться мирним шляхом.

Яка роль Росії у конфлікті

Як розповів Суспільному експерт з Вірменії Степан Григорян, за наявною у нього інформацією, нині в регіоні відносно спокійно. При цьому він стверджує, що причиною загострення стали дії азербайджанської сторони.

"Загалом, була серйозна ескалація проти вірмен в Нагорному Карабаху зі сторони Азербайджану. Думаю, головна ціль була відрізати Нагорний Карбах від Вірменії. Ви знаєте, цей відомий Лачинський коридор, коли 30 років велись переговори в рамках Мінської групи ОБСЄ", — пояснив Григорян.

За його словами, питання Лачинського коридору завжди було важливим для Вірменії.

"По Нагірному Карабаху завжди відзначалося питання, що він має бути. А 9 листопада 2020 року була підписана тристороння угода Росія-Вірменія-Азербайджан. Там є 6 пункт, де с особливо підкреслюється, що Азербайджан бере на себе відповідальність забезпечити безперебійний зв'язок, і сам Лачинський коридор перебуває під російськими миротворцями", — розповів експерт.

Степан Григорян вважає, що натомість Азербайджан періодично дозволяє собі агресивні дії і проти території Нагорного Карабаху, і проти Вірменії. Він стверджує, що Росія загалом не протидіє цьому.

"Ви знаєте, зараз Росія разом з Азербайджаном координують свої дії. У Вірменії демократичний режим, і в Україні, тому Путін як вас ненавидить, так і нас. Тому ми все це бачимо, на жаль", — вважає Григорян.

За словами експерта, у цій ситуації, здобувши перевагу після великої війни, Азербайджан не захотів піти на мирні переговори. Він вважає, що бойові дії можуть продовжитись.

"Звідти ми чуємо тільки запевнення, що "ми хочемо великий договір підписати". Насправді робиться спроба ще більше взяти через війну. Я думаю, це властиво всім жорстко авторитарним режимам, як путінському, так і азербайджанському. Тому, на жаль, бачимо періодично і воєнні дії, і широкомасштабні, і не широкомасштабні", — зауважив Степан Григорян.

Він додав, що поза увагою міжнародної спільноти залишилась минулорічна заява Росії щодо колишніх радянських територій.

"Путін в кінці грудня минулого року на одному з цих самітів завив, що Радянський Союз це форма існування Росії. Тобто не у звичному розумінні, що це федерація держав, а саме Росія. І він це повторив буквально у квітні-травні, коли агресія проти України йшла повним ходом. Україна, Молдова, Південний Кавказ, Центральна Азія — це те, що вони хочуть "відновити". Думаю, загострення на південному Кавказі йде через ці аспекти", — підкреслив експерт.

Григорян вважає, що у такий спосіб Росія також намагається відвернути увагу від війни в Україні та створити ще більше зон нестабільності.

"Взагалі на південному Кавказі багато людей погано розуміють, що відбувається. Є Нагірний Карабах, є спір між Вірменією та Азербайджаном. А сьогодні демократична Вірменія проти Росії", — пояснив він.

За словами експерта, при цьому протягом останніх трьох днів російські миротворці не зробили нічого для припинення конфлікту.

"Там і наші солдати загинули. Наші, я маю на увазі, не вірменські, Вірменія давно не має там військ. Нічим вони не допомогли. Ніде їх посередництва не було видно. Це — черговий пропагандистський крок", — підсумував Степан Григорян.

Що відомо

  • Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році.
  • 27 вересня 2020 року в цьому регіоні почався наступ азербайджанських військ. Азербайджан назвав відкриття вогню його військовими "контрнаступом", заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Азербайджан у розв'язанні війни. Обидві країни заявили про вбитих і поранених та оголосили воєнний стан.
  • 10 листопада 2020-го Азербайджан та Вірменія підписали мирну угоду між двома країнами після останньої війни за Нагірний Карабах, яка тривала 44 дні. Договір підписали за посередництва Росії, 26 листопада 2021-го, президенти Азербайджану, РФ та прем'єр-міністр Вірменії. Вони домовилися завершити демаркацію та делімітацію азербайджано-вірменського кордону, розблокувати транспортні коридори та продовжити розмінування територій.
  • Вірменські громадяни сприйняли підписання цього договору як капітуляцію, через що в Єревані відбулися акції протесту з вимогою відставки прем'єр-міністра країни Нікола Пашиняна.
  • У листопаді 2021 року Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв під час переговорів у Сочі домовилися про створення комісії з демілітаризації вірмено-азербайджанського кордону та розблокування транспортних коридорів у регіоні.
  • У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
  • 2 серпня Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Республіку Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомляють про втрати з обох сторін.

Читайте також

"Це партії, що виконують замовлення із Москви": експерт розповів про протести у Вірменії

"Під міною знаходимо ще одну": як розміновують Нагірний Карабах. ФОТОРЕПОРТАЖ

У Нагірному Карабаху загострюється конфлікт. Що відомо

Нагірний Карабах: США та ЄС вимагають припинити бої, Вірменія вимагає російських "миротворців"

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди