Батько-одинак розповів про три місяці життя під обстрілами та шлях з-під Маріуполя до Польщі

Батько-одинак розповів про три місяці життя під обстрілами та шлях з-під Маріуполя до Польщі

Батько-одинак розповів про три місяці життя під обстрілами та шлях з-під Маріуполя до Польщі
Фото: Суспільне Запоріжжя

Понад три місяці батько-одинак Павло з сином та своєю мамою перебували під авіаційними та артилерійськими ударами російської армії у передмісті Маріуполя. У травні чоловік вивіз рідних на підконтрольну Україні територію. Ще два місяці тривав шлях на далі захід.

Свою історію Павло розповів кореспондентам Суспільного Запоріжжя у прикордонному польському містечку Перемишль.

У Перемишлі Павло, разом зі своїми рідними, зупинився в Українському народному домі, що дає тимчасовий притулок переселенцям з України. Каже: мати відмовилась від їхньої спільної дитини ще два роки тому. Й коли армія РФ атакувала Маріуполь, що розташований за сім кілометрів від Старого Криму, де жила родина Павла, він намагався захистити психіку 6-річного сина.

"Коли було дуже чутно, він же вже не такий маленький, було гучно, страшно. Що йому скажеш? Він просто сидить і дивиться на нас от такими очима. А коли так, не дуже, то це “салютики”. І він йде по Старому Криму й каже: “салютики, салютики”, а там бомблять завод Ілліча чи "Азовсталь". Отаке", — розповідає чоловік.

"Він просто сидить і дивиться на нас от такими очима", — батько одинак розповів про свій шлях з-під Маріуполя до Польщі
Фото: Суспільне Запоріжжя

"Я намагався, щоб моя сім’я не відчувала, що бракує продуктів, неможливо приготувати, немає води. І я старався, щоб було все. Отримувати пайки — то було якесь випробування. Вони видавалися на “Метро”, і коли там збиралося дуже багато людей, відчиняються двері, і все: натовп йде, бабуся чи дитина просто йшли вперед, люди падають, а вони йдуть. Дуже тяжко було дивитися на це".

Старий Крим родина залишила восьмого травня. Раніше не зробили це через відсутність будь-якої інформації про ситуацію навколо Маріуполя, каже Павло:

"Без зв’язку, взагалі. Тобто ми не знали про Бучу, ми навіть не уявляли, скільки території вже взяли. Напроти жив мій друг, його батьки досі там живуть. Він теж прибув сюди десь півтора місяця тому. До речі, я в Лодзь до нього їду, ми так раніше запланували, ще зі Старого Криму. То було смішно планувати, тому що інформації було — нуль. Інформація була тільки про те, що треба зробити фільтрацію, і все".

Для родини Павла та інших жінок із дітьми в Українському народному домі ще з кінця лютого облаштували зони відпочинку, харчування, класи для навчання польської мови.

"Він просто сидить і дивиться на нас от такими очима", — батько одинак розповів про свій шлях з-під Маріуполя до Польщі
Фото: Суспільне Запоріжжя

Координаторка Українського народного дому та представниця об'єднання української нацменшини в Польщі Катерина розповідає, що в них працюють спеціалісти, які допомагають знайти людям житло і працевлаштуватися, якщо вони цього потребують.

"Наші волонтери присутні на Перемишльському вокзалі від 24-го лютого, і чергують цілодобово. Через нас пройшло понад 1000 волонтерів від цілого світу. Допомагають людям у комунікації, надають першу психологічну допомогу, допомагають купувати квитки, й знайтися у новій ситуації".

Тут, в Українському народному домі, Павло швидко знайшов собі роботу:

"Відкрив українську групу, подзвонив по першому оголошенню, і все. І знайшов собі роботу в Лодзі", — каже чоловік.

Він — досвідчений зварювальник, тож впевнений, що його професійні вміння будуть потрібні. А, відтак, він зможе забезпечити свою родину.

Читайте також: У Запоріжжі працює програма компенсації вартості житла для переселенців. Для яких категорій та куди звертатись

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди