"Тут багато молодих, і я сприймаю свій підрозділ, наче своїх дітей", — сержант 128-ї бригади Андрій

"Тут багато молодих, і я сприймаю свій підрозділ, наче своїх дітей", — сержант 128-ї бригади Андрій

"Тут багато молодих, і я сприймаю свій підрозділ, наче своїх дітей", — сержант 128-ї бригади Андрій
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада/Facebook

Андрій з Львівської області — сержант 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Як тільки почалася повномасштабна війна, чоловік пішов у військкомат і попросився у 128 бригаду. Про військового розповіли на Facebook-сторінці Закарпатського легіону.

"Мені 50 років, але як тільки Росія напала на Україну, одразу прийшов у військкомат і попросився в 128 бригаду. Маю тут хороших знайомих, тому знаю, що це бойова, досвідчена й загартована в боях військова частина", — каже військовий.

До обов’язків Андрія входить доставка на передову боєкомплектів, продуктів й готової їжі, також він займається транспортом, працює з людьми. "У нас дуже різношерстий колектив — є колишні вчителі, залізничники, зварювальники, бізнесмени, ІТ-шники. Люди різного віку, з різною освітою і з різних регіонів, а зараз усі — штурмовики нашої бригади. Коли прибувають новенькі, ми кажемо: "Ти наш брат? Ні? То поможемо ним стати. Але без примусу", — розповідає воїн.

Читайте також: "Хочу, щоб мої рідні й близькі жили у вільній країні", — старший солдат 128-ї бригади Петро

Андрій каже, шо з повагою ставиться до всіх хлопців за те, що вони не відсиджуються по домівках, а прийшли захищати свою країну. "Тут багато молодих, і я сприймаю свій підрозділ, наче своїх дітей. Після перших боїв дехто настраханий, але з часом страх проходить, залишається рішучість. Відчуваю, що мені вдалося вписатися в колектив, недарма бійці дали позивний "Батя". Самі придумали, ніхто не підказував", — розповів сержант.

Своє 50-річчя Андрій відзначив на передовій, товариші підготували йому сюрприз. "Покликали увечері: "Ходи, Батя, потрібна твоя допомога". Виходжу, а там машина з колонкою й музичним вітанням і трилітрова пляшка "Шампанського". Ми ні грама не випили, мене облили тим шампанським, як гонщиків у "Формулі-1". Ось такий гарний ювілей", — згадує воїн.

На питання: "скільки вони ще там пробудуть" Андрій відповідає так: "Поки не передушимо тих гадів. А після цього можна й додому, до своїх рідних".

Читайте також:

  • Вторгнення Росії в Україну, день 153. Текстовий онлайн;
  • В ООН назвали кількість загиблих мирних жителів України за 5 місяців війни;
  • В Україні зросла кількість дітей-жертв війни — ОГПУ;
  • Армія РФ готується до контрнаступу ЗСУ на двох напрямках — ISW.

Читайте нас у Telegram, Viber та Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди