Вісімнадцятирічний Павло – житель села Долина, Донецької області. Зараз він на лікуванні й реабілітації у лікарні Святого Миколая Першого медоб’єднання Львова. 19-го травня хлопець допомагав місцевим мешканцям на Донеччині евакуюватися з-під обстрілів. Повертався в укриття, дорогою побачив пляшку, підняв її, щоб викинути у сміття. Вона виявилася замінованою. Прийшов до тями вже у лікарні у Львові. На Суспільному – історія порятунку Павла.

Павлу – сімнадцять. Він живе один у рідному селі Долина, на Донеччині. Батько – український військовий, на передовій. Маму і брата росіяни примусово вивозять на територію РФ. Коли будинок родини зруйнувала російська ракета, Павло перебрався у Святогірську Лавру. Там допомагав місцевим мешканцям.
“Ми з друзями пішли до сусіднього села допомогти людям евакуюватися, тому що село сильно обстрілювали. Коли ми поверталися, я був останній у групі, я сів відпочити і у мене під рукою лежала якась пляшка. Я її хотів викинути. Тільки беру в руки і вона вибухнула. Мене оглушило, потемніло в очах. Оговтався, дивлюся на руку, долоня розірвана, на нозі дірка”, – згадує Павло.
Друзі зробили йому перев’язку та під обстрілами віднесли до Лаври. Першу медичну допомогу надали лікарі у Краматорську. За 11 днів евакуаційним потягом Павла доставили у Лікарню Св. Миколая Першого медоб’єднання Львова. У хлопця був забій легенів, розрив м’яких тканин руки, травма стегна, опіки та інфекція. Більше ніж тиждень Павло провів у реанімації.
“Руку йому врятували в Краматорську, де проведено було зупинку кровотечі, йому зберегли руку провівши шунтування плечової артерії. На сьогодні функція дихання у нього повністю відновилася. Але внаслідок важкого ушкодження правої руки він має контрактури кисті і з ним працюють реабілітологи, щоб повністю відновити функцію кисті. Реабілітація ще займе пів року, щоб повністю відновити функції кисті”,– розповів завідувач Лікарні Св. Миколая Дмитро Грицак.

Реабілітацією хлопця займається старший дитячий фізіотерапевт – Сергій Худа.
"Рука як би стягується. І наше завдання, як команди, було зберегти функціональність тієї руки й звичайно силу для того, щоб він міг долати цей опір і відмикати пальці. Ми займаємося кожен день, приблизно заняття триває 45 хвилин – година. Об'єм активних рухів збільшився просто в рази",– пояснив Сергій Худа.
На днях Павлу виповнилося 18. Він вже сам застібає ґудзики та частково розгинає пальці. Лікарі кажуть, випрямити долоню можна, потрібен щонайменше місяць щоденних занять. А сам Павло виконує вправи та мріє повернутися додому та стати військовим.
Відео
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram