Перший подвійний альбом в історії української музики: гурт "Скрябін", "Казки"

Перший подвійний альбом в історії української музики: гурт "Скрябін", "Казки"

Перший подвійний альбом в історії української музики: гурт "Скрябін", "Казки"
Ростислав Домішевський, Сергій Гера, Андрій Кузьменко, приблизно 1997 рік.

Чи орієнтуєтеся ви в українських музичних трендах? Чи знаєте, хто їх започаткував? Радіо "Промінь" і Суспільне Культура продовжують спільний проєкт "Антологія. Український альбом", у межах якого ми нагадуємо вам про історію становлення вітчизняного шоу-бізнесу.

Черговий матеріал – про третій офіційний студійний альбом гурту "Скрябін" – "Казки". Про те, як писався перший подвійний альбом в історії української музики, "Променю" розповіли продюсери Віталій Бардецький ("Бард"), Тарас Гавриляк ("Тері") і Віталій Клімов. Повну версію програми  можна послухати за посиланням.

Віталій Бардецький – прототип одного з головних героїв книги "Я, Побєда і Берлін". Колишній програмний директор першої FM-станції в Україні. З Кузьмою Скрябіним Бардецький познайомився у Львові, коли вчився на журфаці. Один з небагатьох на цілий гуртожиток, Віталій мав бобінний магнітофон, тож якось йому принесли послухати касету "чувака з Новояворівська". Каже, був настільки вражений, що попросив познайомити його з Кузьмою.

Віталій Бардецький: "І одного дня вони просто відкрили без стуку двері в моїй общазі, зайшов Кузьма зі своїми "макаронами" на голові, з "либою", шапка у нього, я пам'ятаю, куртка вся така — зараз би це, напевно, називалося "ватнік". І сказав: "Прівєт, я Кузьма". Уже на другій хвилині знайомства було зрозуміло, що ми будемо друзями надовго".

Гурт "Скрябін" не був би таким успішним й без Тараса Гавриляка (в дружньому колі відомого як Тері). Саме він (з 1994 до 1997 рр.) стане першим продюсером гурту, хоча з творчістю "скрябінців" познайомився ще наприкінці 1989-го.

Перший подвійний альбом в історії української музики: гурт Скрябін, "Казки"
Фото: happymisto.od.ua

Тоді Кузьма приніс касету з власними піснями у відомий на той час продюсерський центр "Ростислав-шоу". Основним його напрямком була популяризація сучасного українського мистецтва. Свої перші альбоми тут записали Ірина Білик, гурт "Мертвий Півень" і брати Меладзе. На касеті Кузьми, згадує Тарас Гавриляк, було лише кілька пісень, але які!

Тарас Гавриляк: "Ми були в шоці від того, що послухали. Там три пісні були: "Чуєш біль", "Чим пахне" і ще третя, я вже не пам'ятаю. Після того ми тиждень з Бардом слухали ту касету і говорили: "Нічого собі, стоматолог – і таку музику пише".

До слова, "Чуєш Біль" – це дебютний альбом "Скрябін". Офіційно його так і не видали з банальної причини – не було грошей. Хоча в певних музичних колах ці композиції були широко відомі. Пісні, що дала назву цьому так ніколи й не виданому альбому, пощастило трохи більше. Через сім років у дещо зміненому вигляді вона потрапила в альбом "Казки".

Коли ж "Ростислав-шоу" закрилося, Тарас Гавриляк вирішив підтримати гурт "Скрябін". Каже, "зібрав усі сили, які були в кишенях", і поїхав у Київ розкручувати гурт. Тим більше, що в столиці вже мав зв’язки, ще більше, зізнається, було азарту й енергії. Тож буквально через п'ять днів Кузьма і Шура теж почали збиратися в дорогу.

У Києві на них уже чекав Віталій Клімов музикант, гітарист, нині відомий продюсер. З легкої руки Віталія зійшли "зірки" всенародно знаних гуртів "Табула Раса" й "Океан Ельзи", успішно стартувала сольна кар'єра Олени Вінницької. Кузьма і Шура зупинилися у двокімнатній квартирі Клімова, де на той час уже жили Тері й Бард.

Віталій Клімов: "Тому ми придумали схему – зняли двері в кухні з петель, поставили на табуретки й Кузьма ліг. Просто що він довший був, ніж двері, тому ноги висіли над прірвою. Це був перший приїзд, а другий приїзд вже був із Свєтою, дружиною. Я пам’ятаю, що з самого ранку поїхав, повернувся додому, а там … всьо вимито, я аж пожалів, що вони поїхали від мене, так було зручно".

Отже, восени 1994 року Тері майже примусово витягає Кузьму, Ростика, Шуру і Скряба до Києва, де упродовж тижня, точніше, семи ночей, записали альбом "Птахи". Він став першою роботою, яка принесла гурту "Скрябін" популярність по всій Україні. Ба більше, як згадує Тері, альбом став третім за рахунком виданим компакт-диском українського виконавця в Україні. Утім, Кузьма все ще сумнівається в правильності обраної ним дороги, страшенно сумує за рідним містечком, почуття ностальгії іноді накриває його з головою.

Віталій Бардецький: "Мотиви депресивні так чи інакше фігурували постійно з самого початку. Це взагалі якась така новояворівська тема, не знаю, з чим це пов’язано, тому що у них ці мотиви маленької людини, – домінуюча штука, мабуть, сильніша, ніж якісь церковні приписи".

Існує легенда, що Кузьма відвіз свій перший CD в Карпати, де закопав його разом з плеєром і навіть склав відповідний заповіт, згідно з яким через 100 років (тобто в 2097-му) буде оприлюднено таємне місце й будь-хто зможе відкопати скарб і послухати ті пісні. Нині в Карпатах нібито вже три такі музичні схованки з дисками "Птахи", "Казки" і "Мова Риб". Так що будете в Карпатах – пошукайте!

Тим часом пісні гурту "Скрябін" набувають розголосу, і це не залишилося непоміченим. Цілий рік за групою пильно спостерігала впливова на той момент студія "Nova" на чолі з продюсером Юрієм Нікітіним. "Nova" вже зробила зіркою №1 Ірину Білик, і була не проти зміцнити свої позиції в українському шоу-бізнесі за рахунок талановитого та популярного гурту. З іншого боку, підтримка потужної студії була потрібна й "скрябінцям". Тож 1 січня 1996 вони підписали контракт на рік, за яким гурт "Скрябін" мала записати свій новий матеріал саме на студії "Nova". Тепер Кузьма змушений був менше думати про Новояворівськ, Шура – про Львів, де на нього чекав, до речі, захист диплому, а більше думати про майбутній альбом, славу і гонорари.

Майбутній альбом вже навіть мав робочу назву "Сумні історії для маленького міста", але вона не влаштовувала новий менеджмент, в першу чергу Юрія Нікітіна. Тому зійшлися на нейтральній назві "Казки", тим більше, що в альбомі планувалася пісня зі схожою назвою. Зрештою, альбом "Казки" став дуже якісною і помітною роботою, багато в чому завдяки Нікітіну.

Віталій Бардецкий: "Це єдиний альбом, на якому по суті відчувається рука продюсера, і тут є якийсь спільний саунд. Ми ж записували усі наступні альбоми без "продюсерського вуха", ось воно таке й виходило".

Крім "грамотного вуха продюсера" "скрябінці" отримують у розпорядження і розкішну студію, одну з найкращих в Україні на той час. До студії додаються професійні звукорежисер і аранжувальник. Та й планувалося щось нечуване – перший подвійний альбом в історії української музики! Для цього потрібно було зібрати необхідну кількість музичного матеріалу. Кілька пісень належать Ростіку Домішевському. Але за деякий час він вирішив виїхати на заробітки до Москви.

Рішення було несподіваним, але твердим, з обіцянками ніколи більше не повертатися. Кузьму це ошелешило, та настільки, що він швиденько написав майбутній мегахіт "Втікай, бо скоро буде війна", який пізніше завдяки асоціації з картиною Сальвадора Далі, на якій зображений годинник, назвали "Годинник".

Попри це нових пісень не вистачало, тож з ініціативи Кузьми до запису альбому могли долучитися всі охочі. Загалом набереться 10 запрошених музикантів, включаючи Олега Лапоногова з "Табула Раса", лідера гурту "Нічлава", а з 1997 до 2004 рр. – учасника гурту "Скрябін" Андрія Підлужного (виконав бек-вокал у пісні "До смерті і довше"), Віталія Клімова (зігравав партію на гітарі у пісні "Я живу") і навіть дуже популярного на той час попвиконавця Ель Кравчука (його буквально зловили на перекурі в студії й попросили наспівати речитатив французькою мовою в пісні "Разом ми"). Після цього диску вирішили дати другу, неофіційну назву – "Альбом з друзями".

Отже, завдяки участі великої кількості людей, альбом виходить поліфонічним, не схожим на попередні роботи "Скрябіна". Писали його, до речі, довго, майже пів року. І ось що найцікавіше – не намагалися створювати хіти, хоча саме хітів від них і чекала студія "Нова". Щоправда, на одну пісню – "Той прикрий світ" – ставку таки зробили. І навіть спробували зняти на неї відеокліп.

Восени 1996 року Юрій Нікітін побачив реальний матеріал майбутнього альбому. І хоча продюсер так чи інакше впливав на звук і деякі ідеї, все вийшло так, як того бажав Кузьма. Також на кожну з двох касет вставили ще й ремікси на пісні "Коралі", "LV", "Чуєш Біль" та "Нікому то не треба". Хоча насправді поняттю "ремікс" відповідала лише версія пісні "Нікому то не треба". А ось пізніше, коли вийшов компакт-диск "Казки", ці нібито "ремікси" в нього вже не увійшли.

Тож альбом був готовий. Справа була за малим – за обкладинкою. Якщо ви пам'ятаєте, з касети на нас дивиться дивний, жовтогарячий персонаж із яскраво-блакитними очима. Половина редакції "Променя" була впевнена, що це сам Кузьма в трохи незвичному вигляді, інша половина побачила там героя популярних коміксів. Насправді все було набагато простіше.

Тарас Гавриляк: "Я побачив цю фотографію й мені здалося, що щось можна з цим зробити. Бо "Казки" – умовна назва, про що казки? Про життя чи про що? Кузьма так само ніколи не пояснював, чому така назва. Казки та й казки, нам сподобалося".

У маси альбом теж несли по-різному. Скажімо, прем'єра пісні "До смерті і довше" відбулася на святкуванні 26-го дня народження Ірини Білик в дуже модному на той момент клубі "Голівуд". А ось композицію "Коралі" музиканти вперше зіграли на дні народження гурту "Грін Грей".

Нині "Казки" вважаються віддзеркаленням "скрябінского" світогляду, альбомом "від серця". І справді, об’єднавши пісні різних періодів, поєднуючи абсолютно різні настрої приблизно однаковим звучанням, "Казки" створили химерну модель якоїсь "скрябінської філософії", переконаний Віталій Бардецький.

Віталій Бардецький: "Те, що вони зробили його з двох частин, перепрошую, це називається "пересидіти на унітазі". Мабуть, в них накопичилося стільки всього, хотіли і то, і то, і давай ще й ту пісню вкладем, то він трохи розбалансований. Але якщо порівняти його з попередніми альбомами, особливо з тими, що були опісля, це найбільш концептуальна робота і з точки зору балансу емоційного, з точки зору саунду, який вони змогли досягнути".
Перший подвійний альбом в історії української музики: гурт Скрябін, "Казки"
UA: Одеса

Вихід альбому подарував гурту "Скрябін" принципово новий імідж. Якщо за часів альбому "Птахи" на них дивилися, як на "молодих музикантів, які подають надії", то тепер навіть скептично налаштовані критики визнають – "Скрябін" впевнено зайняв свою нішу в українській музиці. Уже в 1997 році відбудеться те, про що "скрябінці" не могли й мріяти.

Фірма "DINES TRADE" і її директор Женя Бурман проспонсували перший в історії гурту "Скрябін" сольний концерт у Києві. Незабаром сольників буде дуже багато, на гурт чекає неймовірний успіх, але разом з ним – і безліч розчарувань. "Скрябін" буде неодноразово змінювати своє звучання, розпадатися, потім відроджуватися вже в новому складі, але це вже зовсім інша історія.

Антологія українського альбому

Читайте нас у Facebook або Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

На початок