Eileen, вона ж Олена Андросова. Як творчість в YouTube та мільйони переглядів допомагають ЗСУ

Eileen, вона ж Олена Андросова. Як творчість в YouTube та мільйони переглядів допомагають ЗСУ

Ексклюзивно
Eileen, вона ж Олена Андросова. Як творчість в YouTube та мільйони переглядів допомагають ЗСУ
Фото: Eileen, Суспільне Рівне

Вона має свій YouTube-канал під назвою Eileen, її відео набирають мільйони переглядів. Станом на середину липня виконання пісні "Ой у лузі червона калина" зібрало 5,5 млн, а гроші, які сервіс платить за такі показники, вона перераховує на допомогу Збройним силам.

Рівненська співачка та музикантка Олена Андросова здобула популярність завдяки українським каверам на іншомовні композиції, як от "Киньте гріш Відьмакові", виконанням "Щедрика" та іншими роботами. У інтерв'ю Суспільному вона розповіла, з чого все почалось, чи впізнають її на вулицях, які пропозиції до співпраці отримувала та чому виступає наживо вкрай рідко.

- Після повномасштабного російського вторгнення ви виклали в себе на сторінці народну українську пісню, гімн Січових Стрільців "Ой у лузі червона калина". Анонсували збір коштів для Збройних сил України, а також для людей, які постраждали внаслідок російської агресії.

- Чим більше переглядів набирає відео — тим більше накопичується, крапає тих грошей потихеньку, які я регулярно, в середньому десь раз в два тижні, перенаправляю їх більшою мірою у фонд Повернись живим, а також на рахунок НБУ для гуманітарної допомоги постраждалим українцям.

- Відео має 5,5 мільйонів переглядів...

- Кожен перегляд дає там малесеньку якусь тисячну цента, але тоді коли ці перегляди збираються в сотні, тисячі і в цьому випадку в мільйони, то це виходить доволі непогана сума. Я дуже рада, що так вирішила зробити, монетизацію передавати на допомогу нашим воїнам, постраждалим українцям. Станом на тепер зібрала біля 3,5 тисяч доларів, у гривневому еквіваленті — це 100 тисяч гривень. Це сумарно те, що я переказувала шматочками впродовж цих місяців, починаючи з березня.

Я це не завжди анонсую, але дуже багато коштів переказую і своїх власних, тому що десь комусь потрібна допомога, чи серед знайомих. Раз є така можливість, то чому б і не допомогти. Само собою, свої наступні відео, якщо по них буде монетизація і які будуть приносити дохід, то я докладатиму всіх зусиль, щоб максимально то переказувати.

- А з чого почалась ваша творчість?

- Якщо говорити про найпершу пісню, яку я переклала, записала і виклала на youtube, це був момент, коли я насправді не планувала, що це буде моя діяльність. Це була така одинична робота, переклад на пісню Knockin' on Heaven's Door, я не пам’ятаю, здається, це був 2014 чи 2015 рік. Це був час, коли приблизно рік тривала війна на сході, емоційно це не могло обходити мене стороною.

Я пам'ятаю, я співала цю пісню Knockin' on Heaven's Door вдома з оригінальним англійським текстом і це, мабуть, був один такий магічний момент, про який кажуть, що прийшло натхнення. Це, мабуть єдиний раз, коли написала переклад хвилин за десять. В мене було враження, що мені просто ці слова почали приходити в голову, я думала, які класні слова і як шкода, що не всі можуть ці слова зрозуміти, відчути і, можливо, якось прикласти їх до того контексту, в якому ми вже всі на той час жили в Україні. Адже, на жаль, не всі достатньо добре знають англійську мову.

Це було дуже спонтанне бажання, чого б не перекласти пісню і не записати її українською й таким чином можна розповсюдити її сенс більш широкому колу, зокрема, серед моїх співгромадян. Це була точкова ідея, після того багато років нічого не записувала і не думала, що я потім буду постійно цим займатися.

- Ваш YouTube-канал має назву Eileen. Це похідне від вашого імені?

- Так

Ексклюзивне відеоінтерв'ю Олени Андросової для Суспільне Рівне

- На вашому каналі понад 140 тисяч підписників і багато мільйонів переглядів. Ви пісні перекладаєте самі? Хто ви за фахом?

– Я перекладач. Навчалась в Острозькій академії, перекладачем хотіла бути і перші роки після випуску працювала за фахом. Тоді я не могла уявити, що моє захоплення на рівні хобі вдома музикою зможе у майбутньому якось поєднатися з моїми перекладацькими скілами.

- Скільки саме часу йде на переклад пісні, щоб її адаптувати українською, тобто щоб звучало в риму?

- Це дуже залежить від пісні, насправді, це кожного разу непередбачувано для мене самої. Пісні дуже різні, в якихось схеми, рими, специфічна термінологія, яка вжита в тексті пісні, може бути більш складною, менш складною. І в мене бувало, що я справлялася, наприклад, з тим самим "Киньте гріш Відьмакові", який по-суті підняв мій канал трішки більше ніж два з половиною роки тому і дав мені шанс займатись цим постійно.

"Киньте гріш Відьмакові", мені здається, я написала цей переклад за якихось годинки півтори, це насправді дуже швидко і щось там допрацювала, якийсь рядочок на наступний день. Це випадок, коли дуже швидко робиться, а бувало таке, що я впродовж тижня і двох поверталась до чернетки тексту, щось закреслювала, щось переписувала, тому що не було почуття, що воно ідеальне. Такими шматками, бувало, що пів дня сидиш і б’єшся, бо не виходить. Але я буду сидіти, поки не вийде, тут це дуже непередбачувано.

- Скільки мов у вашому арсеналі?

- Це таке питання, від якого стає трішки соромно, тому що на момент випуску з університету я б сказала, що іноземних три – англійська, французька і трохи німецька. Але то було 12 років тому і, на жаль, французька, німецька в мене не були у використанні... а мова — це така штука , що якщо ти її не тренуєш, то вона втрачається.

Англійська в мене була в користуванні весь цей час, тут я сміливо можу сказати, що англійською володію практично вільно і не відчуваю в тому якоїсь невпевненості. А стосовно французької і німецької, то дуже шкода просто, що воно забулося. Читати можу, але говорити — вже ні, мені здається.

- Остання ваша робота "Гей, Соколе", так там українською і польською. Ви ще й польську трішки знаєте? Розкажіть про цю пісню, що ви нею хотіли донести.

- В мене трішечки польського коріння, тому польські слова-вирази звучали ще з мого дитинства. Польську я нещодавно почала вчити чисто з цікавості, коли почала працювати над "Гей, Соколе". Мені хотілося поєднати українську і польську версії, тому що та допомога, яку дає Україні в цей важкий час народ Польщі — вона особисто мене неймовірно здивувала. Допомога — це якась штука, яку ти не зобов'язаний давати, яку ти даєш від щирого серця, бо тобі правда хочеться.

Я знаю, що ця пісня популярна в Укарїні. В той же час, можливо, не всі знають, але це першочергово польска народна пісня, а не українська. Але при цьому тексти пісень польської та української версій — вони практично ідентичні, і вони є такими, що навіть якщо ти не знаєш польської, то ти польську версію зрозумієш. Наскільки я знаю, поляки так само в стані зрозуміти українську версію, не знаючи української мови. Для мене це якась така магія розуміння близьких між собою мов і близьких по суті народів, бо наша історія, як не крути, вона переплетена впродовж століть. Не завжди вона була такою приємною, веселою, як, можливо, того хотілося би, але цей зв'язок є, від нього нікуди не дінешся.

І саме в такий важкий для нас час народ Польщі простягнув руку допомоги і це щось таке, на що я не могла не відгукнутися. На якомусь такому пориві вдячності я хотіла записати цю пісню і показати, що в нас дійсно є багато спільного і це спільне можна перетворювати на щось хороше, на якусь взаємодопомогу і співпрацю.

- На скількох музичних інструментах ви граєте і як саме відбувається аранжування треку?

- Мій внутрішній критик тут хоче додати: граєте — це гучно сказано, тому що я б сказала, що я початківець, мабуть, плюс-мінус на всіх інструментах, на яких я граю. Гітара, в першу чергу — інструмент, на якому я найперше навчилася грати, ще коли була студенткою. А декілька років тому додалися клавішні, завжди мріяла навчитись грати на піаніно. Із моїх недавніх покупок, які додалися до мого арсеналу, це декілька тін-вістлів, лоу-віслів, арфа, ліра маленька. Ще в мене вдома валяється маленька калімбочка, з якою я ще нічого не записала, але планую десь використати в майбутньому відео. А, і ще скрипка – інструмент, який таки насправді найважчий в світі. Я сподіваюся, що коли-небудь в мене почне щось на ній виходити.

Eileen, вона ж Олена Андросова. Як творчість в YouTube та мільйони переглядів допомагають ЗСУ
Журналіст Юрій Чорнобривець та Олена Андросова. Фото: Суспільне Рівне

- Як відбувається запис? Це в студії, яку ви облаштували вдома?

- Так. Вдома, завдяки дуже щедрим донатам, які мені дуже багато різних людей скидали після "Киньте гріш Відьмакові", я досі неймовірно вдячна всім цим людям. Мені вдалося купити техніку, щоб записувати пісні, не на телефон, як я це робила раніше, а з нормальним мікрофоном. Записуюсь вдома, це комфортна для мене атмосфера, де я дуже багато що можу контролювати, для мене це дуже важливо.

Зазвичай тоді, коли переклад готовий, я придумаю аранжування. І ось коли вже в мене в голові картинка вималювалася, я починаю записувати інструменти, вокал, якщо необхідно — беквокал, все це зводжу докупи. Якщо вже дуже якийсь складний або важливий для мене проект — можу пошукати звукорежисера, який то зробить, але в більшості випадків я роблю це сама. Коли вже трек готовий, то я починаю думати над концепцією відео. Ну і відео вже, по-суті, записується на готову аудіодоріжку. Я не знаю, чи для когось це великий секрет, але насправді це — найзручніший і найкращий спосіб це зробити. Записати наживо ідеальний звук і ідеальну картинку... знаю, що є професіонали, які так вміють, але я, на жаль, ще так не вмію.

- Чи пишете власні пісні?

- Це дуже важке питання, яке мені насправді часто задають і змушена, — шкода казати, — що ні. Колись пробувала, здавалося, навіть щось виходило. На жаль чи на щастя, велику роль відіграє мій перфекціонізм. З однієї сторони це допомагає доточувати ті роботи, які я роблю, але з іншої сторони — це штука, яка не пускає мене пробувати писати щось власне. Тоді, коли рівень очікувань до себе самої дуже високий, то здається, що все, що не пишеш — воно не таке, недостатньо добре.

Я сподіваюся, що, можливо, в якийсь момент я накопичу достатньо якогось досвіду музичного, можливо, в якийсь момент мені стане вже недостатньо писати просто кавери. Поки що себе не заганяю, не змушую писати, я просто залишаю це на потім.

- Окрім YouTube, ви десь виступаєте вживу?

- Вживу я виступаю, але дуже рідко, це швидше виняток. Все-таки YouTube — це моя основна платформа. Можна перерахувати на пальцях однієї руки, скільки разів я виступала за останні два роки наживо. В мене з дитинства дуже сильний страх сцени і через ряд обставин і певних подій вже в дорослому житті, це все діло посилолось, на жаль. В якийсь момент дійшло до рівня панічних атак, тоді, коли переді мною є жива аудиторія. Неважливо, до речі, в онлайні чи офлайні. Ще треба працювати і працювати, бо щось всередині дуже реагує на факт наявності живої публіки переді мною.

Минулого року були виступи, це Комі Кон, був і мій сольний концерт в Києві, грудень минулого року. Це був той випадок, коли бажання дати моїй публіці, яка вже дуже давно чекає, коли я вже вийду на сцену наживо, це бажання було більшим. Перед цим, щоб не збрехати, по два місяці перед концертами ходила до психотерапевта, продумували купу штук, які допоможуть мені під час концерту трішечки заземлитись і бути спокійнішою. Тому це так рідко, бо для мене це кожен раз — велика психологічна підготовка, і я хочу сподіватися, що так буде не завжди.

- Вас запрошували на міжнародний симфонічний мешапМешап — це неоригінальний музичний твір, що складається, як правило, з двох (рідше кількох) вихідних творів, записаний у студійних умовах шляхом накладення будь-якої партії одного з вихідних творів на схожу партію іншого. З розвитком спеціалізованого музичного програмного забезпечення і постійним удосконаленням контролерів для нього мешапи виділилися у власний жанр як танцювальної, так і будь-якої іншої електронної музики, починаючи з 2000-х років. Сьогодні ж вони все частіше створюються безпосередньо під час живого виступу.. Хто саме запросив, які там були інструменти і яку пісню виконували?

- Це насправді така дуже весела історія. Все почалося з банального Instagram-сторі. Я слідкувала за таким ютубером, якого звати Кіфнес — це неймовірний, дуже добрий, дуже талановитий чоловік, який робить круті мешапи. Дуже часто це звук якогось м'явкаючих котів або гавкаючих песиків. В нього був класний трек "Alugalug Cat" з м'якваючим незадоволеним котом, він мені страшенно сподобався, часто вмикала його на фоні. І в якийсь момент слухала цей трек ввечері, мені стало цікаво, чи зможу я підібрати гармонію, якусь мелодію на одному зі своїх лоу-вістлів. І тоді в мене з’явилося бажання записати це в сторі, відмітити пана Кіфнеса, раптом він побачить, може похвалить і буде приємно, ну якось так.

Здаєть, на наступний день Кіфнес мені написав, сказав: слухай, тут багато людей записують свої інструменти під цей трек з котиком і я хочу зробити ось такий симфонічний мешап, чи хочеш взяти в цьому участь. Якщо так — присилай свої файли. Насправді це було так дуже добре на таких дружніх нотках. Я записала начисто той шматочок, який я на віслі придумала, відпривила, а потім буквально через тиждень приходить цей неймовірний трек, де люди зі всього світу: зі скрипкою, гітарою, ударними, флейтами, укулеле, мені здається там було. Це фактично люди, які, можливо, так само, як я, сиділи вдома, під цей трек щось підігравали і одна талановита людина нас ніби зібрала докупки й вийшла така неймовірна композиція, яка потім почала збирати перегляди. Це досі для мене неймовірно.

- Найпопулярніші з іноземних каверів на серіали – "Гра престолів", "Відьмак", фільм "Володар перстнів". Ви самі це все бачили?

- Само собою.

- Тобто можна сказати, що ви є фанаткою фентезі?

- Ооо, так. Ну, можливо, не таким фанатом в тому сенсі, що я не так багато перечитала, передивилась, як справжні-справжні фанати фентезі, але жанр фентезі дуже люблю. І практично всі ті пісні, які можна побачити в мене на каналі, то це пісні з тих контекстів, про які я знаю.

- Можливо, вам надходять якісь запити про співпрацю, щоб якийсь feat записати? Були такі пропозиції?

- Пропозиції були і я би сказала, що за останній місяць їх стало більше, ніж було раніше. Можливо, завдяки тому, що більше людей на YouTube мали змогу познайомитися з моїми відео. Єдине, що скажу, що не завжди маю змогу сказати "так" через те, що може не бути банально часу для співпраці, як вона того потребує. Для мене будь-який проект, який робиться в колаборації, це фактично спілкування і для цього протрібно знайти спільну мову. Ось, наприклад, я дуже рада, що мені Євген Маляревський запропонував зробити колаборацію, ми записали "В саду осіннім айстри білі" і це був той момент, коли спікування, розуміння йшло легко і було дуже приємно працювати. Ось в такі моменти хочетиь погодитися, розумієш, що можна ефективно і класно зробити якийсь дуже хороший продукт.

- Чи впізнають вас на вулицях і чи пишуть вам фанати?

- Пишуть, багато. Фізично вже не встигаю відповідати всім, тому може й хотілося би, але просто то забирає дуже багато часу. Стосвоно чи впізнають на вулиці, то це дуже-дуже кумедно, бо насправді це питання мені задавали частіше, ніж мене впізнавали на вулиці. За весь час мене впізнавали, можливо, один чи два рази.

Я себе не вважаю якоюсь зіркою, селебреті, прости Боже, але я не знаю, чи коли-небудь таке буде. Проте я знаю, наскільки важко буває важко людям, яких дійсно впізнають на вулицях. Мені здається, що я швидше за все не почувалася би абсолютно комфортно, бо це все-таки втрачається якийсь момент приватності життя. І тому я отримую певне задоволення від того, що мене насправді не впізнають, тому що я відчуваю себе як маленьким шпигуном, який, можливо, багато в кого знаходиться на смартфонах, але при цьому ходить вулицями міста і ніхто мене не впізнає. В цьому насправді є дуже багато задоволення.

- Поділетесь своїми планами на майбутнє, будуть якісь нові роботи?

- Будуть. Але зазвичай я не кажу наперед , що то буде. Я маю декілька ідей пісень, які хочу записати. Зазвичай я часто роблю маленькі тізери в соцмережах, якими натякаю, що може бути наступне. Але поки що не скажу.

Що відомо

  • Суспільне Рівне записує інтерв'ю з лідерами думок, видатними рівнянами та тими, хто свого часу творив історію або творить її дотепер. Переглянути усі записи можна тут.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Ми у Twitter

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди