Історики Кропивницького та співавтор Конституції України про перші закони та переосмислення сучасних положень

Історики Кропивницького та співавтор Конституції України про перші закони та переосмислення сучасних положень

Історики Кропивницького та співавтор Конституції України про перші закони та переосмислення сучасних положень
Фото: Суспільне Кропивницький

Після того, як Україна проголосила Незалежність, ще п'ять років користувалися Конституцію колишньої УРСР. Проте ухвалений 28 червня 1996 року Основний Закон – був не перший. Історики Кропивницького розповіли про усі спроби українців створити свою Конституцію і чому вони закінчувались невдало. А співавтор сучасного Основного Закону поділився думками про переосмислення деяких положень після повномасштабного вторгнення.

Де у Кропивницькому можна подивитись на першу Конституцію України

Традиція оформлювати правила та закони в єдиний документ сягає ХХІ-ХХІІ століття. "Тоді в давньоруській державі ухвалили "Руську правду". А коли наші території увійшли до складу Великого Князівства Литовського, тривалий час діяли литовські статути", – розповів директор регіонального центру досліджень з історії України Борис Шевченко.

Першу Конституцію України ухвалили у 1710 році у місті Бендери як договір між новообраним гетьманом Пилипом Орликом, козацькою старшиною і козаками Запорізького війська.

Її цифрова копія зберігається у Державному архіві Кіровоградської області. "Конституцію Орлика підписували у вигнанні. Тоді козацьку державу вже приєднали до Російської Імперії, тому на практиці вона не запрацювала".

Наступну українську Конституцію ухвалили за понад два століття: 29 квітня 1918 року. Зробила це Українська Центральна Рада в останні дні свого існування, адже потім до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський та ухвалив інший документ.

У Конституції ради декларувалося, що Україна – незалежна суверенна держава. "Визначалися чіткі взаємовідносини: хто приймає закони, хто їх виконує. Затвердили новий адмінподіл. Таким чином вона мала визначити державу, яка утворилася".

Про відомі та маловідомі українські Конституції

З 1918 по 1919 роки існувала Західноукраїнська народна республіка зі столицею у Львові. Там 13 листопада 1918 ухвалили третю Конституцію України. "Але після цього ЗУНР вступила у війну із Польщею. Тому вона так і не змогла розкрити свій потенціал", – сказав кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко.

Проте ухвалення у Львові Основного Закону мало важливе значення. "Це стало підставою для об’єднання ЗУНР і УНР в одну державу 22 січня 1919 року".

Ухвалення наступної української Конституції відбулось 20 років потому – 15 березня 1939 року. "На половині Закарпаття проголосили незалежну державу – Карпатську Україну. Та створили свій Закон. У ньому зазначається, що ця держава – незалежна, але кордони її мають поширюватися в подальшому на всю Україну".

За словами історика, є ще одна Конституція, про яку забувають говорити. "У червні 1919 року холодноярці створили свій проєкт Конституції УНР поблизу славнозвісного Матронського монастиря штабу Холодного Яру".

Переосмислення сучасних положень

28 червня 1996 року у Верховній раді ухвалили чинну Конституцію України. Одним з двох десятків її співавторів був тодішній народний депутат, суддя Конституційного суду Віктор Шишкін. "Це дзеркало суспільства. І сьогоднішнього, і майбутнього", – сказав він.

Назвав, яке положення Конституції переосмислюється під час воєнного стану в Україні. "Ми ввели воєнний стан, а чому не вводимо стан війни? Тут є дуже серйозні проблеми, які пов’язані не лише з Конституцією, а й з міжнародною правовою доктриною. Тому що слово "війна" у статуті ООН і у всіх їх документах вилучено. У нас немає такого поняття. Звідси є невідповідність наших наукових поглядів і наших норм права міжнародному праву".

Читайте також

Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
На початок