"Голоду в Україні не буде": фермерка з Рівненщини розповіла боротьбу за врожай під час війни

"Голоду в Україні не буде": фермерка з Рівненщини розповіла боротьбу за врожай під час війни

Ексклюзивно
"Голоду в Україні не буде": фермерка з Рівненщини розповіла боротьбу за врожай під час війни
Фермерка Любов Біренс та журналіст Олексій Бухало/Фото: Суспільне Рівне

Останні два роки через пандемію коронавірусу та війну для фермерських господарств виявилися дуже непростими, втім, голоду в Україні не буде і західні регіони зможуть забезпечити продуктами східні. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Суспільному розповіла фермерка Любов Біренс, яка працює на Рівненщині вже 17 років і почала цю справу разом із чоловіком з Нідерландів.

На цьому підприємстві, зокрема, вирощують картоплю, яку купують інші фермери і вже її садять. До Дня фермера, який в Україні відзначають 19 червня, Суспільному в інтерв'ю жінка розповіла про специфіку цієї справи.

Хто може стати успішним фермером?

Найперше — треба любити землю і не бути лінивим. Сільське господарство — це не про те, що ти встав о 8:00 і пішов працювати. Це може бути цілодобово. Не кожен може стати успішним фермером. Я багато зустрічала людей, які мали гроші, інвестували, але рік-два і вони не витримували. А є такі фермери, які зі стареньким трактором встають рано, обробляють землю і працюють. Залежить від людини, фінанси не все значать.

"Голоду в Україні не буде": фермерка з Рівненщини розповіла про господарство у часи війни
Фото: Суспільне Рівне

Наскільки сільськогосподарський бізнес є рентабельним і передбачуваним?

Як каже мій чоловік, сільське господарство — це гра в казино: або виграв, або програв. Здається, що ми все зробили, але з’являються якісь фактори — чи природні, чи несподіванки від уряду, приходять несподіванки кожен рік і ми знову повертаємось.

Серед ваших колег чи знайомих фермерів, є такі які, хто збанкрутував?

Я таких не знаю. Є такі, які один рік заробляють, другий рік витрачають. Але хлопці не здаються. У нас багато фермерів-друзів в Нідерландах і ми тримаємось разом, допомагаємо один одному. Хлопці не здаються.

На виробництві якої продукції спеціалізується ваше господарство?

Ми почали вирощувати картоплю. Ми нічого не знали про це. У нас були поля запущені, але за 15 років ми зрозуміли, що треба досвід, технології. Останні три роки ми стали насіннєвим господарством. Нас хвалять люди, наше насіння непогане. Ми завозимо з Європи елітні сорти картоплі і розмножуємо. Розмноження не кожен фермер може собі дозволити. Ми вирощуємо картоплю для фермерів, які уже з неї вирощують продуктивну картоплю. Ця картопля є сертифікована.

"Голоду в Україні не буде": фермерка з Рівненщини розповіла про господарство у часи війни
Фото: Суспільне Рівне

Чи експериментували з іншими культурами?

Пробували часник, але часник — це багато ручної роботи і нам не вистачило ні терпіння, ні часу. Чоловік не здається і на наступний рік хоче ще раз спробувати. Робили червоні буряки. Непоганий у нас був врожай, але ми відійшли від того. Перейдемо на борщові продукти, на овочі. Зараз у нас у країні досить нерозвинений цей бізнес.

В уряді кажуть, що у 2021 році був рекордний врожай — 106 мільйонів тонн. Яким був цей рік для вашого господарства?

У нас був рекорд, тільки не по пшениці, а по насіннєвій картоплі. Досить гарний був врожай, десь до тисячі тонн. Але це не був успішний рік, бо насінництво продається у березні. Коли почались військові дії, дуже багато клієнтів, які замовили насіння, відмовились. Успіх – не тільки виростити, а ще й продати. Успіх – це коли вже гроші в кишені. Фермер думає, як посадити, як обробити, зібрати і продати. Тоді це успіх фермерів. Рекорд — це успіх держави, але не фермерів. Зараз все заблоковано і фермери не мають грошей, тому це не успіх.

Який рік був найгіршим для підприємництва?

Якщо чесно, останні два роки — це для усієї України були найгірші. Роки епідемії ковіду, не було впевненості. Потім війна. Я думаю, що дійсно тих два роки ні один фермер не був впевнений, що буде далі. Останні роки було, може, тяжко, щось з погодою може, але була якась впевненість, збирали врожай. А ці два роки, я думаю, найтяжчі для нашої компанії і для всіх.

Як пройшла посівна цьогоріч?

Трошки була невпевненість, що і як робити. Як сказали фермери: ми мусимо, хто як не ми. Було трошки на початку проблеми з селітрою, але дістали, якісь гроші були, ми зібрали все докупи, все було посіяно. Погода сприяла, було трошки прохолодно, але для посівної — це не була проблема. Все було нормально.

"Голоду в Україні не буде": фермерка з Рівненщини розповіла про господарство у часи війни
Фото: Суспільне Рівне

Дефіцит і ціна на пальне вплинули?

Якщо звичайна людина бере 20 літрів в тиждень, то у нас виходить дві тонни в тиждень. Не було продано багато картоплі, грошей не було. Казали, що для сільського господарства буде дешевше, але продавали дорожче. Якщо на станції було 51-52 грн, то нам продавали по 65 грн. Але що зробиш.

Уряд допомагав фермерам? Зараз і до війни?

Держава дає завдання, а ти зроби. Як ти це зробиш – це нікого не цікавить. Від держави допомоги в сумі ніякої. Зараз я і не чекаю допомоги, бо держава має чим зайнятися. В цей момент я розумію, що є нагальніші цілі. Фермери завжди старалися самостійно все робити, самостійно виживати.

Як щодо кредитів?

З одної сторони це трошки допомогло. Але ж ці кредити треба потім виплачувати, а як далі піде і як буде — ніхто не знає. Може, завтра поле підпалять чи там бомба впаде — я залишусь без зерна, а кредит з мене ніхто не зніме. Це завжди ризик для фермерів. Банки дали кредитні канікули, але вони їх зняли. І я три місяці не платила, а тепер мушу заплатити за чотири місяці. І зараз в момент, коли немає жнив, коли всі гроші на солярку, на міндобрива — треба все виплатити. Дали б кредитні канікули до місяця врожаю, щоб пішли фінансові обороти. Тому вони нам не допомогли, а більше загнали в складну ситуацію, і багато колег, у яких так само з кредитами, вийшло навпаки.

Зараз червень. Які маєте виклики, над чим працюєте?

Кожен фермер знає, що якщо іде спека, трошки вологості, то буде багато хвороб. Червень досить відповідальний для фермерів. Якщо вітряно, то можна працювати зранку і ввечері. Комендантська година — ми не можемо працювати, треба багато паперів відповідних. Трошки складно. Торік була доступна солярка. Кошти на міндобрива зросли, все піднялось в ціні. І це тільки про фінанси. Погодні і кліматичні умови не сильно відрізняються від минулого року. Два роки тому заливало.

Чи можна вже спрогнозувати свій майбутній урожай?

Напевно, ні. Бульба тільки зав’язалась. Може і град піти, і війна прийти зі сторони Білорусі. Прогнозувати не можна.

Як це все може вплинути на продовольчі ціни восени?

Не знаю, чого чекати. Здається, що воно повинно вплинути. Але з іншої сторони, якщо Україна не буде мати експорт, значить вона засяде зі своїм зерном. З усього, що виробляє Україна, тільки 15% залишається тут, решта все експортують. Якщо у нас зараз залишиться 40%, значить ціна на пшеницю буде досить мала, якщо уряд не знайде спосіб експорту. Картопляні області відійшли, Херсонщина. На картоплю вплине ціна, на цибулю. У нас було багато експорту картоплі з Білорусі. На овочеві підніметься ціна, а зернові — залежить, чи зможуть продати, чи знайдуть способи експорту.

Голоду в Україні не буде. Навіть Волинська, Рівненська, Тернопільська, Львівська області здатні забезпечити їжею східні регіони. Люди почали садити цибулю, що західні регіони не садили цибулю. Для потреб України цього вистачить.

Читати також

  • На Рівненщині родина фермерів дає прихисток переселенцям. Як і де живуть люди
  • "Ми тут "воюємо", щоб хліб був": як триває посівна на Рівненщині

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди