"Кожен має працювати за своїм верстатом": вінницька психологиня про бажання бути корисним під час війни

"Кожен має працювати за своїм верстатом": вінницька психологиня про бажання бути корисним під час війни

"Кожен має працювати за своїм верстатом. Сьогодні часто спостерігається ланцюжок комплексів у людей, які гнітять себе думками: "Я не спроможний допомогти своїй країні". Багато сил та енергії витрачається на боротьбу із критиком, який безжально забирає внутрішні ресурси". Так каже вінницька психологиня Тетяна Окаєвич. Як боротися із внутрішнім критиком, вона розповіла у коментарі Суспільному.

"Найважливіша робота — праця над думками"

Критикуючи себе за уявну "неспроможність допомогти країні", людина не помічає свої успіхи, радість в очах інших та не відчувати свою радість, каже Тетяна Окаєвич.

"Часто з‘являється пригнічення: "Як можна веселитися чи дозволяти собі щось хороше, коли війна?!" Це синдром страху — продовжувати жити далі", — розповідає психологиня.

Характеризується такий синдром оціпенінням та завмиранням психічних процесів, емоцій, відчуттів. Також складно будувати плани, щось хотіти нове, відкривати можливості у собі, які можуть бути корисними саме зараз.

У цьому випадку, каже Тетяна Окаєвич, вкрай важливо не піддатися на тривалу провокацію мозку та повертати себе до життя "тут і тепер".

"Тому кожен має стоятиза своїм верстатом праці. Це дійсно наближає нас до перемоги. Найважливіша робота праця над думками: "Вистоїмо, переможемо, відбудуємось!". Не варто тривожно дивитися у майбутнє.

Необхідно повертатися до відрізку життя, де ми є зараз та запитувати себе: "Що я хочу?", "Що можу зробити вже, щоб мій настрій покращився?". Це найшвидший шлях до свого ресурсного стану, адже він є цінним пальним для здоров‘я кожної людини", — розповідає Тетяна Окаєвич.

"Нагадуйте собі свої ролі в житті"

Наступне "золоте правило", каже психологиня, це дозволити собі те, чого хочеш. Адже, збагативши, в першу чергу, себе внутрішніми силами, ми зможемо допомогти іншим і країні в цілому. Цього, за словами Окаєвич, людина в депресивному стані чи зневірі не зможе зробити.

"Згадайте, чим любили займатись у дитинстві та що вам підіймало настрій. Обов‘язково поділіться дитячими спогадами та курйозними моментами із кимось. Це збагатить вашу радість й повноту життя. Нагадуйте собі свої ролі в житті: "Я донька, мама, дружина, подруга, професіонал", — каже Тетяна Окаєвич.

Не варто ігнорувати й свої підсвідомі бажання: вони виникають мимовільно та неочікувано. Наприклад, зустрітися з друзями, почитати книгу, повернутися до вишивки, додивитися серіал, записатися на танці, розпочати нову справу. Це місце, заряджене енергією.

"Приділяйте час рідним"

Важливо також не забувати про рух, каже психологиня. В активності тіло скидає зайву напругу та збагачується ендорфінами, які відповідають за гарний настрій і хороші думки.

"Приділяйте час рідним. Обійми, увага та співпереживання допомагають боротися зі стресом. Пам‘ятаймо, що тварини теж вміють контактувати та дарувати радість. Наша турбота може бути корисною для чотирилапих друзів і навпаки. Виходить, що найбільшим внеском для нашої країни зараз є — це світла віра в перемогу, чиста любов до рідної землі та вдячність, в першу чергу собі, за кожен прожитий день", — каже Тетяна Окаєвич.

Читайте також

  • Як зупинити панічну атаку: поради вінницької психологині
  • "Щоб підняти дух бійців і подякувати": у Вінниці відкрили виставку дитячих малюнків
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди