Небезпека з Білорусі і сон у бронежилеті: речниця волинських прикордонників розповіла про ситуацію на кордоні і службу

Небезпека з Білорусі і сон у бронежилеті: речниця волинських прикордонників розповіла про ситуацію на кордоні і службу

Небезпека з Білорусі і сон у бронежилеті: речниця волинських прикордонників розповіла про ситуацію на кордоні і службу
Фото: Суспільне Луцьк

Маргарита Вершиніна — речниця Волинського прикордонного загону. Жінка несе службу уже 20 років. Каже, що ні разу не пошкодували про вибір своєї професії, хоча в родині ніколи прикордонників не було. З початку повномасштабного наступу російських військ на територію України їй довелось жити на роботі та спати в бронежилеті. Родину відправила у безпечне місце.

Про те, як прокинулась 24 лютого, як працюють прикордонники, посилено охороняючи українсько-білоруську ділянку кордону та про роботу пропускних пунктів на території України та Польщі розповіла в інтерв'ю Суспільному Луцьк.

Як змінилося життя та служба речниці Волинського прикордонного загону з 24 лютого

– Маргарито, як для вас особисто розпочалася війна за Україну?

– 24 лютого вранці мене розбудили звуки вибухів, які лунали з боку військового аеродрому у Луцьку. Перше, що я зробила, неквапливо розбудила свою маму, дала їй кілька хвилин, щоб вона прокинулася, сказала: «Почалося…». Попросила зібрати дитячі речі і відправила дітей в іншу область, подалі від кордону з Білоруссю. А сама прибула у військову частину. Озброїлися, екіпірувалися і були готові до виконання бойових завдань.

– Як змінилася ваша особиста служба відтоді, як вторглися російські війська в Україну?

– І тренуємося, і виконуємо обов’язки в нарядах, може таке бути, що вдень з фотоапаратом, а вночі з автоматом. Перші дні постійно перебували у військовій частині, навіть, коли відпочивали, доводилося спати в бронежилеті і касці, коли була повітряна тривога, спускалися в укриття. Була ситуація, що моя колега забрала з дому улюбленця, маленького песика, довелося його приховати і з собою забрати в укриття.

– У вас не було думки, коли все дуже загострилося, покинути службу та залишитися зі своїми дітьми?

– Я вирішила, що у будь-якому разі буду продовжувати службу. Проте уже пообіцяла доньці, що після перемоги купимо собачку.

– Прикордонники Волинського загону захищають, оберігають кордон не тільки на території Волинської області, є ті, хто поїхали в зону бойових дій?

– Так. Значна кількість волинських прикордонників вибули для подальшого проходження служби на південну і східну ділянку. Туди вибувають і ті, хто мобілізований на службу до нашого загону.

– Що вам зараз найскладніше у вашій службі?

– Найскладніше зараз і найважче дізнаватися про загибель побратимів. І в рази важче усвідомлювати те, що їх уже нема з нами. Люди, з якими багато років прослужили разом….

Безпекова ситуація на українсько-білоруському кордоні

– Для Волині визначальним у цій війні є 215 км кордону з Республікою Білорусь. Яка там нині ситуація? Як вона змінювалася в останні місяці повномасштабної війни, починаючи з 24 лютого?

– Ситуація на кордоні з Білоруссю контрольована, таких суттєвих змін від початку війни до зараз ми не спостерігаємо. Звісно, продовжуємо посилено охороняти цю ділянку кордону вже не один рік, залучаються додаткові сили державної прикордонної служби. Оскільки зараз цей напрямок є, все ж таки, загрозливим, тому посилений він і іншими підрозділами сектору безпеки і оборони.

– Чи достатньо прикордонники екіпіровані, чи достатньо у них зброї, щоб відповідати на можливий напад?

– Ми озброєні. В нас є все необхідне спорядження та інші засоби для того, аби протистояти у разі нападу ворога, у взаємодії з іншими підрозділами, іншими силами оборони, і реагувати на будь-які провокації.

– Чи були провокації упродовж цих більш як ста днів повномасштабної війни?

– Будь-яких провокацій ми не спостерігали. Але в нас активно і постійно працюють розвідувальні органи, також інші служби, аби контролювати і моніторити ситуацію, яка відбувається на державному кордоні.

– Якимось чином через пункт пропуску, який розташований на кордоні з Білоруссю, можна потрапити у цю країну, чи з цієї країни в Україну?

– Усі пункти пропуску на ділянці з Білоруссю закриті. Більшість з них була закрита ще з початку карантину, у зв’язку з Ковідом тимчасово не здійснювався пропуск людей і транспортних засобів через ці пункти пропуску. А з початком війни були закриті і решта пунктів пропуску. Усього в нас на ділянці в межах області їх є вісім. Зараз є можливість громадянам України потрапити в Україну через ПП "Доманове" на україно-білоруській ділянці.

– Скільки людей перетнуло кордон в Україну з Білорусі з 24 лютого?

– Вони можуть перетнути лише пішим ходом. Всього за три місяці через пункт пропуску пів тисячі людей. Перший місяць було дуже мало осіб, десь 40 за півтора місяця. Зараз ця кількість значно більша. В основному, це ті українці, які втікали від війни, опинилися на окупованих територіях, і вони через територію Росії, Білорусі слідували до України, аби повернутися на рідну землю. Звісно, з такими особами ми проводимо ретельну перевірку, фільтраційні заходи, і не тільки ми, а й інші служби.

– Як жителі прикордонних сіл, які в безпосередній близькості до Білорусі, реагують на можливу небезпеку? Виїздили чи ні, чи допомагають військовим?

– Вони, як і ми, перебувають в постійній напрузі, бо залишається загроза і ракетних обстрілів, і, також, будь-які інші диверсії чи провокації, однак, вони продовжують нам допомагати. І не лише добрим словом. Облаштовують фортифікаційні споруди, захисні об’єкти, надувають для роботи прикордонників свою техніку, допомагають продуктами, за що ми їм дуже вдячні.

Правила перетину українсько-польського кордону

– У лютому були довжелезні черги на польському кордоні, бо частина людей вирішила, що їм і їхнім родинам буде безпечніше закордоном, десь в середині квітня ситуація змінилася, яка вона тепер?

– Дійсно, спершу черги були довжелезні: і з автомобілів, і піші, в основному це були жінки з дітьми. Ситуація у кінці квітня почала змінюватися. Наразі пункти пропуску працюють у звичному режимі, черг немає.

– Ви казали, що на початку виїздили жінки з дітьми, а хто повертався?

– Поверталися чоловіки. Дуже багато чоловіків поверталися захищати свою землю. З 24 лютого через "Ягодин" та "Устилуг" виїхали близько семисот тисяч людей з України, станом на сьогодні близько чотирьохсот тисяч повернулися.

– Як змінилися правила перетину кордону?

– Враховуючи ситуацію в Україні, було прийнято рішення, що можна виїздити за кордон по внутрішніх паспортах. Така можливість є і зараз. Є певні обмеження для чоловіків від 18 до 60 років. Слідуючи за кордон, треба враховувати правила, які діють в країні, в яку вони їдуть. Можуть виникати проблеми з документами, там можуть вимагати закордонний паспорт.

– Ви сказали про обмеження, а скільки було випадків, що чоловіки військовозобов’язані намагалися виїхати?

– За три місяці ми затримали майже сотню чоловіків, які намагалися виїхати по підроблених документах. Вони в нас несуть адміністративну і кримінальну відповідальність.

– Ще один важливий аспект, це гуманітарні вантажі, які прямують з Європи, це допомога Україні в цій війні. Чи важко їх оформити? Чи зменшилися обсяги, порівнюючи з лютим?

– З усіх куточків Європи слідують вантажі. У порівнянні з березнем їх менше. Процедура оформлення була максимально спрощена. За цей час ми оформили десять тисяч транспортних засобів, які ввозили гуманітарні вантажі до України.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди