Валерій Харчишин розповів, як перехворів на пневмонію, повернувшись з Італії

Валерій Харчишин розповів, як перехворів на пневмонію, повернувшись з Італії

Валерій Харчишин розповів, як перехворів на пневмонію, повернувшись з Італії

Три тижні тому життя соліста "Другої Ріки" перетворилось на сюжет із апокаліптичної кінострічки. На своїй Facebook-сторінці Валерій повідомив, що після поїздки в Італію відчув симптоми коронавірусу. Подорож Україною в пошуках теста закінчилась хорошою новиною: діагноз не підтвердився, проте у приватній клініці в нього виявили пневмонію.

Музикант ексклюзивно ділиться подробицями з шоу Селекція на Радіо Промінь: як безуспішно намагався отримати допомогу від страхової та уряду, розповідає про творчі плани та описує карантин як вікно особистих можливостей, завдяки чому нарешті відчув себе частиною справжньої родини.

Читайте також: "Коронавірус проти української економіки"

Я був на лікуванні з сином в Італії, а коли повернувся – відчув усі симптоми захворювання. Звернувся до страхової, але вона, на диво, не допомогла. Не те, щоб відмовилась, але визнала безпорадність у настільки нетрадиційних ситуаціях. Так само відреагувала держава: "Звертайтесь до швидкої, до сімейного лікаря". Зрештою вирішив звернутися по допомогу до друзів, які пов’язані з медичними установами – і вони викликали мені швидку.

Не було інших варіантів, окрім як сісти у швидку та їхати у Білу Церкву. Більше ніде не гарантували, що можуть зробити аналіз на коронавірус. Але тестів не виявилось, треба було кілька днів зачекати. Проте знайшлися вони в Ірпені, який навіть не був призначений центром для прийому хворих із підозрою на COVID-19. Я пролежав там чотири дні, підозри стосовно діагнозу не підтвердилися, і я перевівся у приватну клініку, де у мене виявили пневмонію.

Я не знаю, яка наразі ситуація з тестами. Але мушу заспокоїти людей, що швидкісні, чи експрес-тести не є ефективними і не дають жодної гарантії. Не бігайте за ними, не намагайтесь за будь-яку ціну отримати їх, не штурмуйте медичні заклади. Дізнатись, чи ти дійсно інфікований, можна завдяки ПЛР-тестуванню – його роблять у спеціалізованих лабораторіях (проте і це не означає, що їх треба штурмувати).

Співставте ризики і стежте за самопочуттям. Якщо температура близько 38-39 градусів і сухий кашель – спробуйте зателефонувати до швидкої та потрапити до клінічної лікарні. Якщо температура невисока – звичайні симптоми застуди – не перевантажуйте медичні заклади. Звертайтеся до сімейного лікаря або до приватної лікарні, якщо маєте страховку. Краще за все – самоізолюйтеся на 14 днів, обмежте кількість соціальних взаємодій, крім родини чи людини, з якою ви мешкаєте.

Медики-епідеміологи змушені були дізнатися, з ким я контактую. Всі контактні особи були переписані з моїх слів. І кожен лікар, який відповідає за конкретну географічну ділянку, постійно телефонував їм. До моєї дружини взагалі приїхала поліція – їй сказали не виходити на вулицю протягом того часу, поки я буду в лікарні.

Хтось із лікарів намагався роздмухати цю історію. Казали, що "я контактував вже з померлими від коронавірусу, тому вам слід сидіти вдома – і Харчишин хворий". Вони конкретно мали установку, що я хворий – проте це не підтвердилось. Потім я розіслав тести всім друзям, співробітникам, колегам до "Другій Ріці" для того, щоб вони їх носили з собою.

Ні для кого не секрет, що зараз ніхто не дає концертів. Багато подій спочатку перенесли, потім взагалі скасували. У вільний час ми можемо займатися творчістю, використовувати вимушений карантин як нове вікно можливостей. Я зараз планую завершити нещодавно відзнятий фільм – акустична програма студії БЗЗ, записана разом із симфонічною групою, з духовою групою, з музикантами НАОНІ. Поки ще не скажу, як виглядатиме презентація, але вона 100% відбудеться онлайн. Хочу, щоб це був масштабний проєкт – не тільки музика, а й соціальна та екологічна користь.

Культура зараз потребує підтримки. Жан-Мішель Жарра, почесний президент Всесвітньої авторської організації звернувся у своєму листі до урядів, зокрема й до уряду України, аби допомогти авторам під час карантину, коли вони не можуть працювати та виступати. Цей лист дуже важливий для кожного автора. Це заклик побороти проблеми з авторським правом, які точно є у нашій країні, і почати виплачувати людям від мистецтва їх авторську винагороду.

Дай Боже, щоб це швидше завершилося, і ми змогли повернутися до нормального життя. Але, зрештою, я не дуже сумую. Це можливість зупинитися, викинути сміття з голови, спланувати життя. У мене завжди були проблеми з тим, що я хапався за все поспіль. Тепер намагаюся більш-менш робити щось одне. Більше часу приділяю дітям, більше часу проводжу з сім’єю. Ми зараз почуваємося справжньою родиною ― через купу роботи останні кілька років мені цього дуже не вистачало.

Антологія українського альбому

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди