"У черзі до банкомату почула автоматну чергу — розстріляли людину". Випускниця ЧНУ про три місяці окупації у Херсоні

"У черзі до банкомату почула автоматну чергу — розстріляли людину". Випускниця ЧНУ про три місяці окупації у Херсоні

"У черзі до банкомату почула автоматну чергу — розстріляли людину". Випускниця ЧНУ про три місяці окупації у Херсоні
Суспільне Чернівці

Російські військові окупували Херсон на початку березня. Випускниця Чернівецького національного університету з Херсону вирішила не евакуюватись. Вона виходила на мітинги з українським прапором та плакатами "Херсон – це Україна", поки не почались переслідування.

Дівчина розповіла Суспільному, як змінилось її життя в окупації. Публікуємо її розповідь прямою мовою, з міркувань безпеки — анонімно.

Російські солдати кидали у нас димовими шашками

У Херсоні все ще не було мітингів, коли в інших окупованих містах люди вже виходили. На перший зібралось до десяти людей — тоді мені було соромно за херсонців. Але на наступний день вийшли тисячі людей.

Я була на мітингу в березні, коли чоловік з прапором України застрибнув на російський БТР. Бачила це на власні очі, це було яскраво.

Також виходила у квітні, коли херсонці зібрались на мирну акцію протесту проти псевдореферендуму. Ми й хвилини не простояли, як у нас почали кидати димовими шашками. Я ніколи не бачила чогось подібного.

Тоді був сильний дим, він такий неприємний. Стало важко дихати. Ми не знали, що робити в такій ситуації – закривали очі, ніс та рот. Думала, що знепритомнію, але насправді я ще легко відбулась, бо серед людей були поранені та затримані.

А потім протести у Херсоні стали менш масштабними — ми не можемо виходити через переслідування та обшуки. Активісти нікуди не ділись, сидять вдома. Але ми досі за Україну, нас все ще тисячі.

Вони намагаються побудувати тут ту країну, яка є в них

На ринках стоять великі цистерни з надписами "водка" та "коньяк". Алкоголю багато і на нього є попит серед російських солдатів. Для них багато неякісного алкоголю, беззаконня та сила — це базова річ. І вони намагаються поділитись з нами цим.

Знайти українські продукти все важче, майже всюди продаються російські. Фермери змушені відпускати продукцію дешевше, бо майже не мають ринків збуту. Приблизно місяць тому ціни різко зросли. За 10 яєць ми платили 80 гривень, за сигарети — до 200 гривень. Зараз вартість продуктів нормалізувалась.

В аптеки завозять російські ліки, а медики виписують на них рецепти, бо українських немає. Деякі люди намагаються шукати українські товари, втім це не так просто. Коли є вибір, завжди купую українське, навіть якщо воно дорожче.

Охочих брати гуманітарну допомогу з Росії все більше. Я не засуджую цих людей, бо виживати важко. А привезти допомогу з України майже неможливо.

З грошима складна ситуація. Багато людей залишились без роботи. Займаються перекупами – купують у росіян і перепродають. Я зараз також не працюю, але офіційно мене звільнити не можуть, тому платять понад половину зарплати. Я не одна така. Зарплату виплачують великі банки, великі магазини техніки, одягу, які мають мережі по всій Україні.

Сирени у нас не працюють, але вибухи чуємо

Сигналів повітряної тривоги та боїв у Херсоні немає. Але майже щодня чути вибухи та ракети.

У день, коли бомбили Миколаївську ОВА, я прокинулась від звуку ракети. Пізніше дізналась, що влучили в цю будівлю. У нас неспокійно завжди, просто ніхто не пояснює, що це за вибухи.

херсон
Наслідки обстрілу будівлі Миколаївської ОДА, 29 березня 2022. Фото: Миколаївська ОДА/Telegram

Херсонці намагаються не виходити на вулицю, коли вечоріє. Бояться. Вночі місто зовсім порожнє.

Згадую, як в черзі до банкомата, почула автоматну чергу. Потім дізналась, що російські військові неподалік розстріляли чоловіка.

Російські солдати вільно пересуваються містом, живуть у студентських гуртожитках та інтернатах. Ще заселяються в будинки херсонців, які виїхали з міста.

Тут транслюють російські новини, але більшість херсонців намагаються отримувати інформацію в інтернеті. Знайомі кажуть, що дивитись російські новини неможливо. Моя мама слухає радіо, але це якісь нейтральні хвилі.

Люди не хочуть втрачати те, заради чого працювали так довго

Виїхати на підконтрольну Україні територію дуже важко, але людям вдається. Херсонці, які не планують евакуйовуватись, мають багато різних пояснень: бояться обстрілів під час евакуації, не хочуть втрачати нерухомість, не хочуть бути переселенцями.

Чому не виїжджаю я? Це питання, яке я задаю собі давно. Усвідомлюю, чому я тут залишаюсь — виключно через сім'ю. Усвідомлюю, що може статись. Усі злякані, усім нам страшно.

Багато хто вірить, що нас легко звільнять. Інші не тішать себе цим. Люди готові до всього. Я розумію, що згодом можуть бути бої у Херсоні. Ми знаємо, де бомбосховища, у нас зібрані всі речі та запаси на цей випадок.

Херсонці все ще вірять, все ще борються

Щодня в місті з'являється все більше графіті з написами "Херсон – це Україна", жовто-блакитних стрічок та українських прапорів. Українську символіку поширюють по всьому місту. Так люди чинять спротив окупантам та підбадьорюють одне одного.

"Віримо, що скоро нас звільнять". Історія херсонки, яка третій місяць живе в окупації
Фото: Українська символіка в окупованому Херсоні. Фото надала херсонка

Люди, які з самого початку вірили в Україну, не змінили своєї думки. Ми Росії тут не хотіли, і не хочемо.

"Віримо, що скоро нас звільнять". Історія херсонки, яка третій місяць живе в окупації
Українська символіка в окупованому Херсоні. Фото надала героїня

Що відомо

  • У звіті за 28 травня український генштаб заявив про успішні "наступальні дії" на Херсонщині, що відтіснили росіян із займаних позицій.
  • Станом на 16 травня в області залишалось приблизно 500 тисяч людей, до війни в тут проживали майже мільйон, писала Денісова.

Читайте також

"Після звірств у Бучі діти просили виїхати". Історія сім'ї херсонців, які евакуювались до Чернівців

"Я чув, як мою родину розстрілюють росіяни". Історія волонтера з Херсонщини у Чернівцях

"Була вдома. Тепер там могили у дворі". Історія жінки з Київщини, де були російські війська

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected]

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди