Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінописи у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінописи у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінописи у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців

"Квіти ростуть завдяки дощу, а не грому. Ми тут у тиші, бо мовчання — це мова Бога, а все інше – просто поганий переклад", – з такими словами на початку квітня звернувся до українців Мустафа Церіч, один з провідних мусульманських інтелектуалів Європи.

Він був серед учасників місії солідарності світових релігійних лідерів з Україною, що за ініціативою Міжконфесійного інституту Ілії (Єрусалим) відвідала Чернівці. 19 років Церіч був реіс-уль-улема (верховним муфтієм) Боснії і Герцеговини, разом зі своїм народом пережив багаторічну блокаду Сараєва під час югославських війн, став свідком актів геноциду боснійців з боку сербських військових.

Муфтій відзначив прямі аналогії між заявами кремлівського диктатора щодо України, її державності і народу, і закидами стосовно Боснії сербського президента Слободана Мілошевича, який закінчив життя на лаві підсудних в Гаазі. Мустафа Церіч висловив впевненість, що віддані свободі українці дочекаються тиші і розквіту.

Квіти й сади – супутники українців, знак їхнього побутування усюди, куди їх закидає доля. Навіть переселені за царату до Сибіру відтворювали своє бачення добробуту і краси. Сад став об’єднуючою ідеєю для митців із різних міст, що разом із тисячами співгромадян отримали прихисток в столиці Буковини під час війни. Йому вони присвятили стінописи на будівлі газорозподільного пункту поряд із Чернівецьким навчально-реабілітаційним центром "Родина". Проєкт відбувся завдяки підтримці АТ “Чернівцігаз”.

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Аліни Коник. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Аліни Коник. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

Ініціаторкою виступила буковинська мисткиня Аліна Коник. До 30-річчя Незалежності України вона розпочала серію муралів, присвячених видатним постатям Буковини як землі, що поєднала різні національні культури.

Уже в першому стінописі, зобразивши письменницю Ольгу Кобилянську і просвітника Осипа Маковея, художниця заявила особисту манеру, продемонструвала стилістичну гру з українською графікою початку ХХ століття, гуцульською народною іконою, косівською керамікою, румунським конструктивізмом. Агресивна російська інвазія України зупинила розвиток серії. Натомість з’явилася інша ідея – запросити до діалогу з міським простором колег, що приїхали з інших міст.

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Аліни Коник. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

Концепцію саду запропонував Олександр Богомаз, що народився в Житомирі, один із засновників київської мистецької спільноти "Інститут автоматики". Це друга його художня робота, створена під час війни в Чернівцях. Першу написав для благодійного аукціону на підтримку ЗСУ, котрий зібрав понад сто тисяч гривень.

Олександр зізнається: "У перші місяці навіть думати про живопис не міг. Працював волонтером, розвантажував гуманітарну допомогу. А от пропозиція зробити щось на підтримку війська надихнула. У проєкті стінопису побачив можливість подякувати громадянам Чернівців за їхню шляхетність у ставленні до вимушених переселенців. А коли побачив локацію — в першу чергу замислився про постійних глядачів нашого об’єкту.

Це діти, діти з особливостями розвитку. Якби не вони, малював би війну, бо вона накриває, не дає думати про інше. Але діти варті поваги, вони будуть створювати Україну, коли ми переможемо. І сьогодні, попри повітряні тривоги і трагічні новини, вони мають бачити продовження життя. Сад — це про життя. Про зростання, творення, турботу і радість. Крім того, стінопис я малюю без ескізу, спонтанно, як без ескізу ростуть дерева".

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Олександра Богомаза. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

Повага авторів до дітей, та й до дорослих глядачів, виявилася у відмові від візуального підлещування, примітивізації образів, від прикрашання в дусі веселих картинок, якими рясніють стіни будівель в українських містах. Замовниками такого несмаку зазвичай виступає міська влада, знищуючи самий сенс явища муралів, народженого революційними художниками Латинської Америки.

Публічний стінопис, як і сучасне мистецтво взагалі, існує не для того, аби тішити обивателя. Він має соціальну функцію — змшувати замислюватися. Робота Олександра Богомаза, наприклад, відсилає до естетики українського авангарду, що був придушений сталінським соцреалізмом, і до дисидентської традиції шістдесятників, які обирали монументальне мистецтво, аби уникнути прямого ідеологічного обслуговування режиму.

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Олександра Богомаза. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

Свою частину проєкту "Сад" Євген Аврусєвіч, випускник Білоруської Академії мистецтв в Мінську, присвятив роману канадської письменниці Марти Блум "Горіхове дерево". Авторка народилася в Чернівцях і розповіла про своє дитинство та юність у буковинській столиці 1921-1943 рр.

Очами дівчинки ми бачимо місто до приходу Червоної армії – загадкове в його контрастах між злиднями єврейського кварталу та лоском верхньої, респектабельної частини. Використовуючи тромплей, прийом візуального обману зору, що розквітнув та отримав назву в добу бароко, художник перетворює радянську технічну споруду на австро-угорський будиночок, за віконницями якого глядача чекає, звісно, щось таємниче.

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Євгена Аврусєвіча. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

Стінопис Аліни Коник присвячений дружбі та творчим взаємовпливам українських письменниць, європейських інтелектуалок, що сміливо ламали стереотипи сприйняття жінки в соціумі свого часу — Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Свої стосунки вони відчували як "щось таке, чому назви нема в людській мові".

Обравши найскладнішу для розпису стіну, до якої впритул розташована конструкція дитячого майданчику, художниця не стала змагатися з яскравою геометрією зовнішніх об’єктів і вписала в неї композицію.

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Аліни Коник. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

'Це як ода фемінності і водночас силі. Але ці фігури непомітні, є невід'ємною частиною всього розпису і зливаються з садом. Щоб глядач розгадував цю загадку і знаходив свої інтерпретації", – говорить авторка.

Киянин Микола Гончаров перетворив стіну на просторову інсталяцію. Майстер політичного плакату, він лаконічно зобразив квіти і голуба, але мінімалізм роботи отримує естетичну і смислову довершеність завдяки металевій огорожі перед стіною.

Квіти, розквітлі в час грому. Художники створили стінопис у Чернівцях на знак вдячності за прихисток переселенців
Стінопис Миколи Гончарова. Фото надане учасниками проєкту "Сад"

Птах випорхує з клітки, Україна остаточно звільняється з тюрми народів. Якщо взяти до уваги персональну історію Гончарова, образ голуба на стінописі стає також символом благословення, Святого духа. Художник бо є нащадком старовинної української мистецької династії, засновник якої, Адріян Прахов, керував групою авторів розписів Володимирського собору в Києві (1884—1896).

Цей символізм перегукується зі словами народної молитви, яка підтримувала боснійців в темні часи югославських війн. Нею поділився зі сцени чернівецького театру ім. Ольги Кобилянської муфтій Мустафа Церіч: "О, Боже, якщо ми забудемо тебе, не забудь нас!".

Війна — усі останні новини

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІншеРозкладКонцертиПрограмиПодкастиСПАДОК ТЕРЕЩЕНКІВARTИЛЕРІЯРадіо ПроміньРадіо Культура