"Єланецький степ" на Миколаївщині пережив обстріли. Як функціонує природний заповідник зараз

"Єланецький степ" на Миколаївщині пережив обстріли. Як функціонує природний заповідник зараз

"Єланецький степ" на Миколаївщині пережив обстріли. Як функціонує природний заповідник зараз
Фото: Ніна Булах

Від початку повномасштабної війни 24 лютого поблизу природнього заповідника "Єланецький степ", що на Миколаївщині, велися активні бойові дії. Не дивлячись на це, колектив заповідника продовжував працювати.

Про це кореспондентці Суспільного Ніні Булах розповіли спіробітники природоохоронної зони.

"Йшли колони, але на щастя, сама територія заповідника не постраждала, майно не постраждало, тварини не постраждали.Тому, ми сподіваємось, що надалі так і буде. Дуже сподіваємось на те, що скоро настане мир і ми зможемо повноцінно функціонувати і втілити всі наші задумки, плани, які ми будували до початку війни", — розповідає директорка природного заповідника "Єланецький степ" Галина Драбенюк.

"Єланецький степ" на Миколаївщині пережив обстріли. Як функціонує природний заповідник зараз
Природний заповідник "Єланецький степ". Фото: Ніна Булах

Природний заповідник "Єланецький степ" був створений 26 років тому. Його площа 1676 га. Це найбільша у Північно-Західному Причорномор'ї ділянка цілинного степу. Тут налічується біля 680 видів рослин, 137 видів птахів, з них 25 занесені до Червоної книги України. Історія природного заповідника «Єланецький степ» розпочалась з будинку природи. Побудували його у 1982 році за ініціативи тодішнього директора Валентина Садовського. В ті часи він був створений з метою організації відпочинку та екологічної освіти дітей та юнацтва. Зараз будівля занепадає. Керівництво заповідника намагається знайти гроші, щоб відреставрувати будинок

"Все таки шкода, що має він функціональне надважливе значення для екологічної освіти регіону і науки також. Тому що тут хотілося б бачити і багато науковців зі всієї країни, іноземних в тому числі, багато молоді, яка б пізнавала тут, отримувала знання з біології, захисту довкілля. Я думаю, не один десяток мільйонів треба, якщо відновити повністю. Але б хоча б на перший етап на обстеження треба було б. До війни ми спілкувалися з фахівцями, ну, мінімум 70 тисяч", — говорить Галина Драбенюк.

"Єланецький степ" на Миколаївщині пережив обстріли. Як функціонує природний заповідник зараз
Будинок природи. Фото: Ніна Булах

Травень – пора цвітіння для ковили. На території заповідника 5 видів цієї рослини. Вона занесена до Червоної книги України.

"Вона буде квітнути в залежності від погодних умов до кінця травня. До, ну можливо, початок червня, але не більше. Ще один вид ковили буде квітувати вже в кінці липня. Якщо подивитись, те, що пропустили, то це звісно горицвіт. Горицвітів тут дуже багато. Вони вкривають схили, схили тоді палають, але зараз ця рослина відквітувала і зараз можемо спостерігати тільки плоди. Далі у нас ще розквітне чебрець. Зараз в основному починають квітнути злаки всі", — розповідає директорка природного заповідника "Єланецький степ".

"Єланецький степ" на Миколаївщині пережив обстріли. Як функціонує природний заповідник зараз
Ковила. Фото: Ніна Булах

В тваринному світі "Єланецького степу" мало великих тварин. Сюди заходять козулі, дикі свині, специфічних степових копитних тут немає. Одним із своєрідних степових видів є бізон американський, який був завезений в заповідник з Асканії Нової.

"Бізони у нас в заповіднику перебувають у напіввільних умовах. Ви бачите, територія близько 70 гектарів огороджена. Бізони живуть, самостійно харчуються більшу частину року, вони харчуються самостійно, взимку ми їх підгодовуємо. В основному сіном. Кожен день їх напуваємо. Ведемо облік борсука, лисиці. Спостерігаємо і фіксуємо, коли з’являється вовк або шакал. Якісь такі випадки. Це обов’язково у нас фіксується і заноситься до літопису природи", — розповідає директорка природного заповідника "Єланецький степ" Галина Драбенюк.

"Єланецький степ" на Миколаївщині пережив обстріли. Як функціонує природний заповідник зараз
Бізони. Фото: Ніна Булах

Найбільша проблема заповідника — пожежі.

"Це дуже таке часте явище у степових екосистемах, боротися з ними дуже важко, тому діємо на упередження, скажімо так. Але коли вже пожежа почалася, то вигорає дуже багато території, великі площі займаються через вітер і посуху. В цьому році у нас в заповіднику 3 пожежі. Остання була наймаштабнішою, коли вигоріло 135 гектар", — розповідає Галина Драбенюк.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди