Григорій Ваксман пройшов Другу світову війну й знову опинився під обстрілами — тепер російськими. Харків'янин відмовився від евакуації й чекає на нову перемогу вдома.
У квартирі Григорія Ваксмана для грамот, медалей та орденів є окрема кімната. Тут на столі лежить світлина з 1942 року. 17-річний Ваксман добровольцем попросився на фронт: "Я опинився у Казахстані. Я не знав, з чого й починати, зі мною поводилися, як з дитиною. Я навчав коней, подавав снаряди для гармат. Дуже все це було важко".

Після війни з орденом "За мужність" Ваксман повернувся до Харкова, почав мирне життя, став облаштовувати подвір'я багатоповерхівки. У 97 років ветерана знову застала війна, Харків атакували росіяни. "Я цього не очікував, якби хтось мені раніше сказав таке, я б не повірив", — говорить ветеран.

У чоловіка троє дітей, зараз усі в Ізраїлі, від початку вторгнення вмовляли батька приїхати: "Мої поїхали, навіть образилися на мене, а я сказав ні — я вже всі фронти пройшов і скільки судилося — буду тут".
Російські снаряди кілька разів падали поруч із будинком ветерана, весь цей час він був у квартирі: "Я ж з паличкою ходжу, я потім не підіймусь. До ванної зайшов — та й усе, навіть в коридор не виходив".
"Я вам так скажу: оце все довго не триватиме. Наш ворог буде переможений і перемога буде за нами, а нам треба якось жити", — впевнений Григорій.
Читайте також
Пропаганда, самогон, хрести у дворах: 25-річний аспірант розповів про російську окупацію Ізюма