Концтабір у центрі Миколаєва: що відбувалося за стінами "Шталагу-364" в роки Другої світової та після неї

Концтабір у центрі Миколаєва: що відбувалося за стінами "Шталагу-364" в роки Другої світової та після неї

Концтабір у центрі Миколаєва: що відбувалося за стінами "Шталагу-364" в роки Другої світової та після неї Фото: Суспільне Миколаїв

8 травня, у День пам’яті та примирення, в Україні згадують жертв Другої світової війни, обговорюють наслідки, проводять історичні паралелі тощо. У Миколаєві одним із символів тієї війни став концентраційний табір "Шталаг-364" у мікрорайоні Темвод.

Кандидат історичних наук Національної академії наук України Валерій Чернявський розповів кореспондентам Суспільного, що відбувалося за стінами концтабору під час Другої світової та після неї.

"Коли ми кажемо про "Шталаг-364", певною мірою, не розуміємо саму природу назви. Ми звикли його сприймати, як концтабір. Але насправді "Шталаг" був звичайним табором для утримання військовополонених, створений на основі солдатсько-сержантського складу 18-ї армії, яка опинилася в оточені в селі Грейгове", — розповів Валерій Чернявський.

За словами Валерія Чернявського, робітниче селище Темвод почали будувати з кінця 20-х років 20-го століття на території біля Суднобудівного заводу імені 61-го комунара. Після початку війни значну частину його жителів евакуювали та мобілізували до лав Червоної армії. Окрім цього, на території селища збереглася стара адміралтейська стіна, що будувалася ще адміралом Лазаревим у 30-х роках 19-го століття.

Концтабір у центрі Миколаєва: що відбувалися за стінами "Шталагу-364" в роки Другої світової та після неїФото: inshe.tv

Один з бараків на території селища Темвод

"Маючи цю барачну інфраструктуру, а селище складалося з кількох десятків бараків, та цю стіну, німці вирішують відселити частину жителів селища і розмістити тут контингент радянських солдатів та сержантів, тобто солдатський та молодший командирський склад утримувалися в "Шталазі", — розповів Валерій Чернявський.

Великим поповненням складу табору стало завершення облоги Севастополя в 1942 році, розповідає Чернявський, коли значна частина захисників міста були етаповані до Миколаєва.

"Вони утримувалися на території табору та його допоміжної структури, оскільки сам табір складався з кількох філій. Одна з яких розташовувалася на місці старого грейгівського табору, інша в межах сучасного міста Первомайська, а також на території підприємств міста Миколаєва, наприклад, Південна верф", — розповів історик.

Концтабір у центрі Миколаєва: що відбувалися за стінами "Шталагу-364" в роки Другої світової та після неїФото: inshe.tv

Адміністративна будівля на території табору

Зі слів Чернявського, певний символізм табір отримав вже після завершення радянської доби. Тривалий час про його історію було відомо дуже небагато. Перші спроби меморіалізації загиблих почалися наприкінці 80-х років 20-го століття.

"Таким символом він став через те, що понад 40 тисяч радянських військовополонених пройшли через цей табір і за різними оцінками до 30 тисяч радянських солдатів, офіцерів, також цивільних осіб було тут знищено нацистами. Слід зазначити, що табір відзначився сумно в історії Голокосту на Миколаївщині, оскільки використовувався також для утримання та знищення єврейського населення Миколаєва та області. Приблизно 16 тисяч осіб було звільнено військами Червоної армії в березні 1944 року", — розповів Валерій Чернявський.

Концтабір у центрі Миколаєва: що відбувалися за стінами "Шталагу-364" в роки Другої світової та після неїФото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв

Пам'ятний знак про жертв "Шталагу-364"

Після звільнення навесні 1944 року Миколаєва від гітлерівців табір недовго пустував. Вже влітку того ж року сюди перевели Шадринський табір НКВС для військовополонених № 126, де утримувались вже німецькі військовополонені. На території області німецьких полонених було приблизно 9 тисяч. З них переважна більшість згодом повернулася до Німеччини.

"Річ у тому, що велика смертність німців спостерігалася взимку 1944-1945 року, коли табірна інфраструктура не була готова для утримування такої великої кількості людей. Тоді від хвороб, переохолодження, запалень легень померло близько 500 німецьких солдатів і офіцерів. Далі ситуація трохи покращилася, адже сюди був переведений цілий військовий шпиталь, що займався потребами німецьких військовополонених на території табору", — розповів науковець.

Концтабір у центрі Миколаєва: що відбувалися за стінами "Шталагу-364" в роки Другої світової та після неїФото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв

Валерій Чернявський поруч із пам'ятним знаком

Утримання радянських військовополонених німцями і німецьких військовополонених Радянським Союзом відрізнялося, говорить Валерій Чернявський. За його словами, забезпечення одного німецького військовополоненого прирівнювалося до забезпечення одного в’язня радянської пенітенціарної структури.

"Табірне харчування відрізнялося від того, яке було в "Шталазі". Німці були у таборі до 1947 року. Вони були задіяні на відбудові училища в Леваненвцях, на будівництві житла, заводів Миколаєва. Переміщення сюди великої кількості німецьких військовополонених було обумовлено як наявністю інфраструктури, так і об’єктів, що потрібно було відновлювати", — розповів Валерій Чернявський.

Військовополонені гітлерівці перебували у Миколаєві до 1947-го року. Своє існування як табір для військовополонених "Шталаг" припинив у 1949-му році.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди