День примирення та День перемоги. Рівненський історик пояснив різницю та сутність цих дат

День примирення та День перемоги. Рівненський історик пояснив різницю та сутність цих дат

Ексклюзивно
День примирення та День перемоги. Рівненський історик пояснив різницю та сутність цих дат Фото: Суспільне Рівне

8 травня у світі відзначають День пам'яті та примирення, в Росії ж події, пов'язані із завершенням Другої світовою війни, іменують "Дньом пабєди" і святкують 9 травня. Рівненський професор та дослідник радянського тоталітаризму Андрій Жив'юк називає це "побєдобєсієм" та вважає, що термін "Велика вітчизняна війна" не варто вживати українцям.

На третьому місяці повномасштабного вторгнення спадкоємця СРСР Росії на територію України та напередодні 8 і 9 травня Суспільне розпитало історика про різницю між цими датами.

Чому 8 травня називають Днем пам’яті і примирення?

Так назвала цей день організація ООН ще у 2004 році. Але ще до цього ухвалено міжнародною спільнотою цей день традиційно та й у всьому світі вшановувався як день пам'яті жертв Другої світової війни. Чому? Тому що саме в цей день 8 травня 1945 року набрав чинності Акт капітуляції, підписаний нацистською Німеччиною напередодні, 7 травня у французькому місті Ремсі. Тому стала така традиція вшановувати у цей день пам’ять жертв війни.

Звідки з’явилася дата 9 травня?

9 травняце вже винахід Сталіна, це вже винахід радянського союзу. Річ у тому, що Акт про капітуляцію підписували двічі. Спочатку у Ремсі. І, до речі, там був представник радянської сторони генерал Суслопаров, який хотів отримати підтвердження своїх повноважень на підписання цього акту. Але йому так нічого і не повідомили, тому він на свій страх і ризик це зробив поставив свій підпис поруч з підписами представників США, Великої Британії. За що потім впав у немилість в СРСР. Потім Сталін наполіг на тому, щоб перепідписати цей акт за участі офіційної радянської делегації, що було зроблено в Берліні наступного дня 8 травня, де вже радянську сторону представляли Вишинський і Жуков. Це сталося близько до півночі. За московським часом це вже було 9 травня. В Сталіна була така ідея святкувати окремо. Тому 9 травня було проголошено не Днем примирення, а "Дньом пабєди" у "Вєлікай атєчєствінай вайнє".

Що символізує мак у такі дні?

Це символ, який запропонувала міжнародна спільнота як образ тих, хто загинув у роки Другої світової війни, як тих, хто не повернувся з фронту. Це як пам’ять про них.

Чи зуміло суспільство відійти від радянських традицій відзначення 9 травня?

Якщо говорити про українське суспільство, то воно у процесі. Я думаю, що оця новітня широкомасштабна агресія Росії проти України шалено прискорила цей процес. Але те, що він завершився і в Україні вже не залишилося прихильників оцього "побєдобєсія", яке було започатковане ще в радянському союзі і триває нині в Росії, я б не сказав. Ми бачимо це по реакції символів тоталітарної доби і символів ВВВ, які здійснюються і в нашому місті, і в цілому по Україні. Є багато людей, які кажуть: "Не треба цього робити, це не на часі, це наша історія, не відмовляймося від неї". Тому я думаю, що процес не завершений, але він іде дуже швидкими темпами.

День пам’яті і примирення. Яке значення має ця дата в контексті сучасних подій?

Дуже велике, як на мене. Переформатовуючи пам’ять про Другу світову як пам’ять про жертви, пам’ять про ті страждання, які було пережито в роки цієї війни і вшановуючи цих жертв, ми чітко відмежовуючись від того наративу, який сьогодні продовжує культивувати Росія.

Відеоверсія інтерв'ю з Андрієм Жив'юком

Чому українцям недоречно використовувати термін "Велика вітчизняна війна"?

Річ у тому, що для України війна почалася не в 1941 році, а в 1939. І війна почалася і для України, і для всього світу з чого? З домовленостей між двома диктаторами між Гітлером і Сталіним, які взяли карту Європи і поділили країни між собою. Нав’язуючи оці дати і терміни, радянське керівництво в особі Сталіна та інші керівники після нього хотіли відсікти небажаний для них період Другої світової війни, тобто 1939-1941 роки, коли Радянський союз виступав як агресор, як співучасник розв’язання цієї війни. Пригадайте поділ Польщі, окупацію Прибалтики, війну з Фінляндією, яку Радянський союз хотів окупувати це все 1939-1941. Тому це все має бути і це дуже важливо для нас.

Чи справді росіяни мають підстави пишатися перемогою над нацизмом у Другій світовій?

Це їхня справа, але підстав для того я не думаю, що у них є. Тому що Радянський союз разом з іншими союзниками по антигітлерівській коаліції переміг у Другій світовій війні. Але що було потім? Навіть у самому СРСР він відзначався у 1945-46 році. А починаючи із 1947 року і до 1965 року це не був навіть вихідний, тому що незручно було. Мільйони калік, мільйони покалічених доль, мільйони вдів і сиріт. І все це виплескувалося вулиці міст і сіл у цей день. Тому це прибрали з календаря, поки не вимерло покоління тих "пабєдітєлєй". У 1965 році почали культивувати і створювати міф, яким живе Росія і до сьогоднішнього дня. Понад 40 мільйонів людських життів громадян СРСР, які забрала ця війна – чим тут пишатися? Це життя, які були покладені часто-густо невиправдано на алтар цієї війни.

Читайте також

  • Робитимуть сайт: на Рівненщині збирають матеріали про репресованих радянським режимом
  • Які символи радянського союзу демонтують у Рівному. Мер оприлюднив список
  • Замість радянсько-російських — патріотичні: у Рівному оприлюднили нові назви для 13 вулиць
  • Архіви рівненської радянської газети "Червоний прапор" оцифрували і виклали в мережу. Навіщо це і для кого

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди