"Для мене було важливо, щоб мої друзі були в безпеці". Родина миколаївської журналістки прихистила колег

"Для мене було важливо, щоб мої друзі були в безпеці". Родина миколаївської журналістки прихистила колег

"Для мене було важливо, щоб мої друзі були в безпеці". Родина миколаївської журналістки прихистила колег
Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Родина миколаївської журналістки допомогла знайти тимчасовий прихисток своїм колегам та їхнім сім’ям після початку повномасштабної війни. Зараз у будинку мешкають десять людей, сім котів та дві собаки.

Журналістка Миколаївської філії Суспільного Ніна Булах згадує ранок 24 лютого. Говорить, що тоді життя розділилось на "до" і "після". Перше, що зробила після почутих вибухів, зателефонувала колегам, аби пересвідчитись, що також чули звуки вибухів. Після розуміння, що почалась війна, рішення було прийняте – виїжджати до села. Крім колег та їхніх сімей забрала й домашніх тварин.

"Я дорогою додому зателефонувала мамі. Говорю: "Мамо, до нас їдуть люди". Я сказала за людей спочатку. Вона каже: "Добре. Правильно, хай їдуть, ми ж вже знайомі". А потім я кажу: "Мамо, не тільки там Валентина, Вася, Юля, але ще, – скільки там на той момент було, – п'ятеро або четверо котів і дві собаки". У мами була пауза, а потім: "Ну, нічого будемо щось думати, нехай їдуть", – розповідає журналістка.

Мати Ніни Галина Кокуца розповідає, що вагань чи приймати у себе людей, тепер вже переселенців, не стояло. Навіть попри кількість котів та собак, адже раніше родина тримала тварин лише у дворі.

"З перших днів таке було відчуття, що приїхали до нас не чужі люди, з якими ми знайомі, десь бачилися. Таке враження, що це була одна сім’я. Що це приїхали просто родичі", – каже Галина Кокуца.

"Для мене було важливо, щоб мої друзі були в безпеці". Родина миколаївської журналістки прихистила колег
Домашні улюбленці. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Добре пам’ятає як за 15 хвилин зібрали котиків, собаку та речі мати операторки Юлії Філімон. Наталя Кускова говорить, що тоді не було повного розуміння, що відбувається.

"Мені зараз здається, що я перебуваю все ж таки вдома. Хоча, перші хвилини, коли ми приїхали й вийшли із машини, я не знаю скільки часу ми перебували у дворі і боялися зайти, тому що ми були не одні, з нами було багато тварин як собак, так і котів. Ми дуже сумнівались, що люди будуть нам раді. Одна справа запрошувати до себе людей, а інша – запрошувати ще і їхніх тварин", – говорить Наталя Кускова.

Через п'ять днів після початку війни операторка Суспільного Юлія Філімон повернулась до Миколаєва, аби висвітлювати події в місті та бути ближче до чоловіка, який вступив до лав ЗСУ. Родина залишилась у селі.

"Працювати у місті ставало дедалі складніше. Важко було їздити на зйомки, де ми бачили руйнування, яких зазнало наше рідне місто. Щоранку, щоночі чути звуки бомбардувань ставало дуже нестерпно. І Ніна знов мені подзвонила і сказала: збирайся і повертайся до села відпочити. А у мене на той момент з’явилось два нових котики", – розповідає Юлія Філімон.

"Для мене було важливо, щоб мої друзі були в безпеці". Родина миколаївської журналістки прихистила колег
Коти родини. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Після збільшення кількості бомбардувань у Миколаєві Юлія прийняла рішення повернутись до колеги в село.

"Ніна наполягла на тому, щоб ми приїхали, вона сказала: де п'ять котів там і сім. Тож я зібралась і знов я у неї. У такій складній ситуації всі якості людей оголюються. Те, що зробила для мене Ніна, яка не дуже полюбляє котиків, це неоціненно. Я дуже пишаюсь, що поряд зі мною є така людина", – каже відеоператорка.

Вже понад два місяці розділяють побут та потоваришували з котами.

"Для мене на той момент було важливо, щоб мої друзі були в безпеці, а кішки й собаки, потихеньку я до них вже звикла", – каже журналістка Ніна Булах.

Мати журналістки каже, що тепер велика родина очікує на перемогу.

"Коли закінчиться війна, а вона закінчиться, і всі повернуться додому живі й здорові, повернуться ті, кого зараз з нами, на жаль, немає. Сім’я поповниться ще людьми. Коли це відбудеться, то я думаю, що місця навіть у дворі буде мало для того, аби всі ми разом зустрілись це, дійсно, буде велике свято для нашої держави й для нашої такої уже маленької – великої сім’ї", – додає Галина Кокуца.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди