Замість суконь на випускний – жилети для військових. Жителька Олександрії шиє розвантажувальні жилети

Замість суконь на випускний – жилети для військових. Жителька Олександрії шиє розвантажувальні жилети

Замість суконь на випускний – жилети для військових. Жителька Олександрії шиє розвантажувальні жилети
Фото Інни Жулай

У квітні-травні 2021 року жителька Олександрії Кіровоградської області Інна Жулай шила на замовлення сукні на випускні вечори. Нині намагається виготовити якомога більше розвантажувальних жилетів для військових. Навчитися їх шити не важко, важче усвідомити війну в Україні, розповіла Суспільному жінка.

Інна Жулай 23 роки шиє одяг: чоловічі та жіночі костюми, сукні, шкільні форми, дитяче вбрання. На початку травня 2022 року вперше пошила розванатжувальний жилет. "Син моєї сусідки – у теробороні. Він у 2014 році був у зоні АТО. А зараз тут. Його друг звернувся до мене та спитав, чи можу я пошити жилет. Я попросила зразок та тканину, у мене вийшло. Тому вирішила робити ще. Це потрібно, зараз такий час".

Після того, як олександрійка віддала перший жилет, до неї почали звертатися знайомі із таким самим проханням. Зараз Інна дошиває два жилети, ще два на етапі викрою. Коли є вільний час, з роботою допомагає донька. "Я малюю, вона вирізає, щоб швидше було. Затримується трохи фурнітура, чекаємо".

Замість суконь на випускний – жилети для військових. Жителька Олександрії шиє розвантажувальні жилети
Розвантажувальний жилет, який пошила Інна Жулай. Фото Інни Жулай

Далі Інна Жулай планує навчитися шити армійські баули. Про це жінку попросили військові. "Вже принесли зразок, хочемо спробувати. Раніше навіть не знала, що таке існує. Зараз починаю "вникати" у все це".

Для того, щоб пошити військовим жилет чи сумку, вистачає домашньої швейної машини. Навчитися їх виготовляти було не важко, говорить Інна Жулай, бо має великий швейний досвід. Важче емоційно від усвідомлення війни в Україні. "Буває плачу. У мене дві старші дитини жили у Харкові. Коли це все почалося, приїхали сюди, і привезли друзів. 17 людей приїхали, ми тут містилися. Дівчина вагітна приїхала. У неї батьки з Херсонщини, чоловік з Луганщини, а жили в Харкові. Не було куди їхати. Потім вже хлопці поїхали в Харків волонтерами".

Кожен має допомагати, чим може, та не опускати руки – вважає кравчиня. "Не хочеться, щоб люди забували, що у нас війна. Іноді мене теж "пробирає" відчай. Але розумію, що військовим важче ніж нам. Нам не можна втрачати надію. Якщо зневіримось, їм буде ще важче".

Читайте також

Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди