"Вони так бахкали, що хати розривали". Як живуть мешканці села Новояковлівка на Запоріжжі під постійними обстрілами

"Вони так бахкали, що хати розривали". Як живуть мешканці села Новояковлівка на Запоріжжі під постійними обстрілами

"Вони так бахкали, що хати розривали". Як живуть мешканці села Новояковлівка на Запоріжжі під постійними обстрілами
Фото: Суспільне Запоріжжя

“Запорізькою Чорнобаївкою” називають місцеві село Новояковлівку, що в Комишуваській територіальній громаді. До війни тут мешкали майже 600 людей. Нині залишилось 70, переважно, пенсіонери.

Перше затишшя впродовж двох місяців війни жителі Новояковлівки відчули на Великдень, розповідає агроном за фахом Ірина Адамова. Разом з іншими жінками, які не виїхали з села, вона готує для українських військових гарячі обіди. Святковий день у кухарок був вихідним:

"Знайшла собі нову професію на кухні. Нам дають гуманітарну допомогу, як працівникам на кухні. Зарплату нам дають продуктами. У мене п’ятеро дітей".

"Запорізька Чорнобаївка": як живуть мешканці села Новояковлівка Комишуваської громади
Ірина Адамова. Фото: Суспільне Запоріжжя

Ірина з дітьми та односельцями ховається від обстрілів у підвалі сусідки. Під час обстрілів там збирається до 15 людей, з них половина — діти.

"Бігаємо сюди постійно. З третьої до десяти вечора ми сидимо у погребі", — каже Ірина.

"Запорізька Чорнобаївка": як живуть мешканці села Новояковлівка Комишуваської громади
Фото: Суспільне Запоріжжя

Поруч із підвалом жінка показує сліди від “фосфорних приходів”. Наслідки обстрілів є й біля старого сільського цвинтаря:

"Мої діти, мої маленькі діти зібрали снаряди, які падали на село. Гляньте, які снаряди. Вони так бахали, що хати розривали. Я не знаю, що це за снаряди".

Постійно обстрілюють і вулицю неподалік. Місцеві жителі, подружня пара Ірина та Анатолій, показують своє подвір’я, куди ворожі снаряди прилітали, за їхніми словами, щонайменше вісім разів.

"Запорізька Чорнобаївка": як живуть мешканці села Новояковлівка Комишуваської громади
Фото: Суспільне Запоріжжя

"Я о 6 ранку виходжу кіз доїти, а то без двадцяти шість було. Два постріли, полетіли у парк, а уламки полетіли у двір. Вікно вибило, пошкодило стінку. Тільки така у нас реакція — куди воно залетить? Ховаємось у хаті. У нас кут такий, там вікон немає, з дідом вдвох. Куди їхати? Своє село. Не хочу навіть говорити про це", зазначає Ірина Білогурова.

"Запорізька Чорнобаївка": як живуть мешканці села Новояковлівка Комишуваської громади
Ірина Білогурова. Фото: Суспільне Запоріжжя

Як і Ірина, відмовляються їхати з рідного села й інші місцеві мешканці.

"Господарство: собаки, кози, кури, коти — за всім треба дивитися, плиту топити, дрова рубати, все треба робити", — розповідає Віктор, інвалід ІІІ групи.

"Танки по нас стріляли, і фосфорні бомби стріляли, і касети. Що ми тільки тут не пережили. Сьогодні встали, по два яєчки з сусідом з’їли. Пасочки, правда, немає, так ми пиріжки, каву пили, все нормально", — ділиться пенсіонерка Валентина Миколаївна.

Жителі Новояковлівки кажуть, на Великдень молилися за українську армію та перемогу над ворогом.

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди