Наслідки бойових дій для природно-заповідного фонду Миколаївщини. Пояснює екологиня

Наслідки бойових дій для природно-заповідного фонду Миколаївщини. Пояснює екологиня

Наслідки бойових дій для природно-заповідного фонду Миколаївщини. Пояснює екологиня Колаж Суспільне Миколаїв

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України разом з громадськими організаціями екологічного спрямування запровадили програму щодо виявлення наслідків бойових дій для об'єктів природно-заповідного фонду. У Херсонській та Миколаївській областях збір інформації може здійснюватися за допомогою знімків Європейського космічного агентства. Фіксуватимуть також обсяг пожеж і наслідки від них.

Щодо наслідків війни для довкілля кореспондентам Суспільного розповіла екологиня Інна Тимченко.

Забруднення атмосфери

Екологиня розповідає, бойові дії забруднюють атмосферу, внаслідок пожеж, зокрема, вибухів на нафтопереробних підприємствах, нафтобазах. Під час пожеж в екосистемах унаслідок обстрілів відбувається знищення природно-заповідного фонду, викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

"Найбільш небезпечними є вибухи на хімічних підприємствах, об'єктах промисловості та інфраструктури. Внаслідок пожеж забруднюються повітря, ґрунт та води, адже продукти горіння складаються з токсичних газів і твердих частинок", — розповідає Інна Тимченко.

Пошкодження ґрунтів

Зі слів екологині, гостре питання для південного регіону — це пошкодження ґрунтів.

"Ми боролися за збереження степів, цілини. На частині з них розгортаються бойові дії, утворюються воронки від вибухів снарядів, відбувається забруднення ґрунтів значною концентрацією важких металів. Вони токсичні навіть у мінімальних кількостях, не піддаються процесам розкладання, концентруються в живих організмах, викликаючи різні патології. До важких металів належать більше ніж 40 металів", — каже Інна Тимченко.

Екологиня каже, після закінчення воєнних дій на сільськогосподарських угіддях будуть саджати різні культури, тому можливе поступове переміщення важких металів в ґрунтові води. Якщо ґрунти забруднені, їх не можна використовувати під посіви.

"Це може призвести до багатьох негативних наслідків для організму людини при потраплянні їх з їжею або водою – отруєння, нервових ускладнень, може бути одним з факторів загострення хронічних хвороб. Треба буде в майбутньому запровадити ретельний моніторинг таких площ, досліджувати не тільки вплив факторів забруднення, а знешкоджувати небезпеку", — розповідає Інна Тимченко.

Зі слів Інни Тимченко, небезпечними є уламки снарядів та розбита техніка.

"Хімічні речовини – залізо, вуглець, сірка, мідь — потрапляють до ґрунту, до ґрунтових вод, внаслідок цього до харчових ланцюгів, впливаючи на тварин і людей. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється хімічні сполуки: пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O) тощо. У ґрунтах, до яких потрапляють паливно-мастильні матеріали, знижується водопроникність, кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси", — каже екологиня.

Вплив на флору та фауну

За словами екологині, серед об'єктів-ядер Смарагдової мережіСмарагдова мережа (Emerald Network) – мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Смарагдова мережа формується у країнах, які не є членами ЄС. природно-заповідного фонду Миколаївщини, що постраждали через війну, є ділянки Чорноморського біосферного заповідника (більша частина розташована в Херсонській області, частково в Миколаївській), Регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса", Національний природний парк "Білобережжя Святослава".

"Постраждали як водні об'єкти, так і ґрунти, адже туди заїжджала ворожа техніка. Коли російські війська заходили на Кінбурнській півострів, там виникали пожежі. Наскільки мені відомо, вони там довго не перебували, але за словами місцевих жителів, були пожежі в лісі. Це заміноване Чорне море, що буде мати вплив на існування рідкісних видів флори та фауни", — говорить Інна Тимченко.

Інна Тимченко додає, інші об'єкти Миколаївщини функціонують, природно-заповідну територію бойові дії не зачепили. Але вони порушують спокій диких тварин, які або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок.

"Чи зможуть вивести потомство багато видів птахів і ссавців в таких умовах? Навесні час виведення потомства, тому їм потрібен спокій. Ми не знаємо зараз, наскільки можна буде оцінити цей вплив, наскільки буде зменшена популяція рідкісних видів птахів на наших об'єктах природно-заповідного фонду", — розповідає Інна Тимченко.

За словами Інни Тимченко, на Херсонщині ситуація значно гірша.

"У біосферному заповіднику "Асканія-Нова" була загрозлива ситуація через те, що не було можливості забезпечити харчування і безпеку тварин. Завдяки небайдужим людям, природоохоронним організаціям українським і міжнародним була зібрана фінансова допомога і закуплено все необхідне. Поки там немає активних бойових дій. Якщо буде мародерство, активні бої, то і заповідник може постраждати", — каже екологиня.

Читайте також: "Вцілілий під завалами облради прапор Миколаївщини. Майстриня розповіла історію створення"

Забруднення водного фонду

Екологиня розповідає, забруднення річок, несанкціонований скид стічних вод та забруднення моря нафтопродуктами — ще одні фактори негативного впливу війни на довкілля.

"Оскільки війська РФ атакують портову інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення отруйних речовин у море. Після війни оцінимо наслідки бойових дій — забруднення ґрунтів, знищення екосистем, зменшення біорізноманіття, зміна клімату", — каже Інна Тимченко.

Екологиня додає, важливо максимально зафіксувати шкоду довкіллю, щоб надалі вона була компенсована агресором.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди