"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії Винник

"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії Винник

"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії Винник Фото: Ulia Vynnyk/Facebook

Із початком повномасштабної війни багатьом українцям, у тому числі й миколаївцям, довелося полишити свої домівки через активні бойові дії. Декого війна змушує залишити свій дім, друзів та рідних вже вдруге.

Кореспонденти Суспільного поспілкувалися із миколаївською журналісткою Юлією Винник, яка тимчасово виїхала з Миколаєва. До цього Юлія була змушена покинути своє рідне місто Слов’янськ, яке потрапило під окупацію ще у 2014 році.

Юлія народилася на півночі Донбасу, у місті Слов’янську. Каже, попри те, що її батько родом з західної України, у сім’ї ніколи не виникали чвари через мовне питання або політику.

"Тато був родом з Поділля, а мама — з Донбасу, прабабуся й прадідусь були росіянами. Все шкільне життя я спокійно їздила на канікули на Поділля. Там також ніхто не зневажав мене й не забороняв говорити мені російською мовою", — згадує Юлія.

"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії ВинникФото: Юлія Винник

Слов'янськ, район поблизу залізничного вокзалу, 2014 рік.

У 2013 році, під час Революції Гідності, Юлія навчалася на курсі історичного факультету в Харкові, їй тоді було 19 років. Тоді ж не стало її мами, яка померла від раку.

"У Харкові, як відомо, був потужний молодіжний рух, до якого ми і долучилися. Ходили на мітинги, майдани. У нас були постійні чвари з різними знайомими і навіть друзями через проукраїнські погляди. Тоді вже в мене з’явилась власна думка, я зрозуміла, яку позицію я хочу нести та займати. В той момент довелось швидко подорослішати, взяти життя у свої руки", — поділилася спогадами Юлія.

Зі Слов’янська Юлія виїхала 10 травня 2014 року, за день до так званого референдуму.

"На виїзді наполягав тато, оскільки він розумів, що ситуація в місті стає дедалі складнішою. Продуктів вже тоді почало не вистачати, триматись було ні за що, адже готівка була в дефіциті, жити з кожним днем ставало важче. Ми позичили гроші у сусідів, аби я виїхала", — розповіла Юлія Винник.

"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії ВинникФото: Юлія Винник

Окупований Слов'янськ, 2014 рік.

У 2014 році "руський мір" вперше прийшов у її дім.

"Тато сидів в моїй кімнаті, щось лагодив в інтернеті, коли почув характерний свист. Він зрозумів, що в нього дві секунди, аби кудись заховатись. Тато схопив кішку і чимдуж опинився в ванній. Снаряд влетів на четвертий поверх, а ми жили тоді на другому, хвилею вибило вікна і в нашій квартирі", — розповіла Юлія.

За словами Юлії, снаряд був саме від проросійських найманців, оскільки він летів зі сторони центру міста, а на той момент війська України перебували на інших позиціях.

"Весь обстріл перекручували на українську армію, хоча це було не так. Українська армія давала відсіч сепаратистам, але ті ховалися за людей, в буквальному сенсі. Одного разу 9 травня під мої вікна приїхав ворожий БТР і вони стали просто під п’ятиповерховим будинком, де жили люди, і таким чином зробили собі мініпозицію", — згадує Юлія.

До Миколаєва Юлія переїхала у 2017 році. Тут же почала працювати журналісткою.

"У мене ніколи не було ні з ким чвар на політичні теми. Я спокійно розмовляла російською мовою і досі можу це робити. Але ніколи ніхто не кликав Путіна до себе додому", — сказала Юлія.

24 лютого 2022 року з самого ранку робочі чати Юлії розривались новинами про початок повномасштабної війни. О 7:00 Юлія вийшла на вулицю і побачила, що люди покидають свої домівки, готуються виїжджати. Така ситуація їй вже була знайома.

"Я жила у районі, де розташовані кілька військових частин. Те, що їх будуть бомбити, стало очевидно з самого початку війни, оскільки самі росіяни казали, що будуть бомбардувати військову інфраструктуру. Люди вже знали, що будуть запеклі бої і почали готуватися. Були великі черги до банкоматів, до магазинів, аптек, всі вирішили запастись всім. Сусіди покидали рюкзаки та якісь речі в машини, особливо з дітьми, і поїхали. Тоді в мене було думка, що ми це все проходили і все буде окей, витримка є", — згадує Юлія.

26 лютого один зі снарядів, випущених російськими військовими, влучив у будинок, в якому проживала Юлія. На момент вибуху вона перебувала не вдома.

Читайте також: "Посівна на Миколаївщині. Що відбувається в області"

"Я не ходила в підвал, вважала, що заховатися можна у квартирі, думала, що мій дім – це найбезпечніше місце, мабуть, в усьому світі. У квартирі я відчувала себе захищеною. Один снаряд тоді впав поверхом нижче від мене, а другий – потрапив у газову трубу біля заправки. Після влучання у сусідній квартирі виникла пожежа, але вони власними силами одразу ж її загасили", — розповіла Юлія.

Квартира Юлії вціліла, проте дівчина пережила нервовий зрив через думку про те, що снаряд міг влучити саме в її оселю. Тоді чоловік, який перебуває у лавах ЗСУ, та друзі настояли, аби вона виїхала з міста.

"До останнього хотіла лишитися в місті, але через те, що зі мною була тільки кішка, зрозуміла, що всю війну я сама не витримаю психологічно. З міста було дуже складно виїхати. Взяла таксі, яке за 400 грн мало б довезти до Нової Одеси, але водій скасовував поїздку через тривогу. Повертатись додому не хотіла, тож вийшла на дорогу і почала ловити попутку. Спіймала таксі за 1000 грн до Нової Одеси. І тоді в мене був перший шок, оскільки зрозуміла, що люди почали заробляти на війні. Але мені було вже все одно, я просто хотіла поїхати", — розповіла Юлія.

Після від’їзду Юлії збройні сили Російської Федерації продовжували обстрілювати Миколаїв. В один з разів пошкоджень зазнала і квартира, з якої Юлія встигла виїхати. Снаряд розірвався під вікном її оселі. Вибуховою хвилею повністю знесло віконну раму, підвіконня, пошкодило техніку та меблі, а у стіні лишилася діра.

"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії ВинникФото: Юлія Винник

Квартира Юлії після обстрілу.

"Про те, що сталося, я дізналася вранці 13 березня, коли мені зателефонувала сусідка. Ключі не залишила нікому, оскільки виїхала імпульсивно. Ми орендуємо квартиру, а наш хазяїн живе в іншому кінці міста. 11 днів квартира пробула в тому стані. Щоб якось вирішити питання з оселею, аби там ніхто не поселився з мародерів, я попросила хазяїна передати ключі за допомогою таксі сусідам. Сусіди повністю зняли залишки вікна і плівкою, яку надав Червоний Хрест, закрили діру", — розповіла дівчина.

"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії ВинникФото: Юлія Винник

Квартира Юлії після обстрілу.

Зі слів Юлії, розгортання повномасштабної війни відобразилось на її нервовому стані, а через від’їзд з Миколаєва її переповнює відчуття провини.

"Ти тікаєш зі свого міста, від того, аби цей "руській мір" не прийшов до тебе, а потім через якийсь період часу він знову з’являється. Для мене це дикість, яку я не можу пояснити. Життя переселенця, звісно, не таке як в окупації. Але не проходить жодного дня, аби я не подумала про своїх та про повернення до Миколаєва", — розповіла Юлія.

"Руський мір" вдруге прийшов у моє життя — історія миколаївської журналістки Юлії ВинникФото: Юлія Винник

Наслідки влучання снаряду у будинок Юлії.

Місце свого теперішнього перебування Юлія не повідомляє. Станом на 19 квітня продовжує працювати в одному з миколаївських інтернет-видань. У вільний від роботи час Юлія займається волонтерством та пліте маскувальні сітки. У перемозі України дівчина сумнівів не має.

Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди