У 2019 році ВООЗ провела огляд досліджень щодо впливу збройних конфліктів на стан психічного здоров’я людей із країн, які протягом останніх 10 років переживали війну чи повстання. Виявилося, що близько 22,1% їхніх мешканців страждає від тривоги, депресії, посттравматичного стресового розладу, біполярного розладу чи шизофренії. У 9% постраждалих згадані порушення набули важкої або помірної форми.
Цифрові ЗМІ та соцмережі дають можливість побачити наслідки обстрілів та звірств окупантів, не будучи в центрі подій. Як це впливає на психічне здоров’я людини — у матеріалі Суспільного.
***
Після звільнення Київщини, Чернігівщини і Сумщини новинні стрічки і соціальні мережі рясніють фотографіями звірств російських окупантів. Наприклад, лише у Facebook 29 тисяч користувачів опублікували дописи із гештешгом #Bucha. Більшість з них ілюстровані фото та відео. Користувачі описують шок, злість і пережитий біль від побаченого. Вони стали свідками звірств, будучи за десятки і сотні кілометрів від місця подій. Звіт Американської асоціації психологів свідчить, що такі кадри можуть негативно вплинути на психічне здоров’я — як людей із тилових регіонів, так і вимушених біженців.
Читайте також: Синдром вцілілого: як не картати себе за те, що вдалося врятуватися від війни
На стан людини впливає не лише контент, а й кількість медійної інформації протягом дня. У дослідженні, опублікованому в 2013 році у журналі Psychological Science, люди, які протягом тижня після терористичних терактів 11 вересня 2001 року щодня щонайменше 4 години на добу дивилися новини, повідомляли про підвищення рівня стресу та появу симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Які медіа мають більший вплив
Соціальні мережі є більш небезпечними, адже, на відміну від офіційних новин, де редактори відсіють контент із зображенням особливо жорстоких сцен, у соціальних медіа такого запобіжника немає. Дослідження вчених із Каліфорнійського університету, Ірвін, свідчить, що схильні до тривожності люди користуються цією перевагою соцмереж. Вони спеціально шукають фото висвітлення кризи, підживлюючи власний "цикл страждань": наростання тривожності посилює бажання гортати стрічку новин, що призводить до зростання рівнів тривожності. З такого замкненого кола людині складно самостійно вибратися.
Як можна уникнути негативного впливу зображень
Простіше за все, щоб вийти зі стану тривоги і стресу, треба відмовитися від читання новин. Утім, у нашому випадку неможливо повністю їх уникнути, адже від знання ситуації в регіоні залежить власна безпека людини та її близьких. Американська психологиня Ребека Томпсон радить обмежитися читанням текстів, не переглядачи фото та відео. Робити це варто раз чи двічі на добу у конкретно виділений проміжок часу в 15 – 30 хв.
Читайте також: У Бучі охопило відчуття безпорадності — фотографка Суспільного про війну, знімок "шафки" та убитих
Експерти ВООЗ вважають, що люди, які стали свідками важких обставин, або на них вплинули події з новин чи соцмереж, мають шукати підтримки у спілкуванні з однолітками, членами релігійних громад та психологами. Правильна підтримка і терапія допоможе прожити травму та впоратися з емоціями.
Український військовий психолог Андрій Козінчук в інтерв’ю Суспільному радив людям, що пережили психотравматичну подію, об’єднуватися у групи та обговорювати пережите, намагатися вислухати один одного та проявити емоції. Він зауважив, що це одна із найбільш ефективних методик, які наразі існують.
Чому все ж варто фіксувати та поширювати фото і відео злочинів РФ
Незважаючи на те, що фото та відеофакти звірств окупантів можуть мати негативний вплив на ментальне здоров’я, все ж необхідно їх фіксувати. Це дозволить слідчим та правоохоронцям розслідувати військові злочини Росії.
Наприклад, антикорупційна громадська організація “Transparancy International Ukraine” закликає фіксувати військові злочини росіян, нічого не чіпаючи та не ризукючи власним життям і здоров’ям. Для цього слід сфотографувати або записати на відео, власне, злочин та простір довкола для повноти контексту.
Наразі існує кілька цифрових платформ та застосунків, куди слід відправляти свідчення, зокрема:
- чат-бот WarCrime Міністерства юстиції України;
- чат-бот Держекоінспекції для документування злочинів проти довкілля;
- портал “Культурні злочини” для збору доказів руйнування російською армією історичних та культурних пам’яток;
- застосунок eyeWitness to Atrocities;
- платформа WarCrimes — за підтримки Офісу Генпрокурора України;
- • чат-бот TRIBUNAL UA @tribunal_ua_bot;
- проєкт "Росія заплатить" для документування матеріальних збитків.
Фіксувати необхідно:
- сліди обстрілів у житлових кварталах;
- переодягання диверсантів в українську спецформу, використання українського прапора, білого прапора як прикриття для вчинення злочинів;
- перешкоджання наданню медичної допомоги;
- ураження медичних і гуманітарних місій;
- загиблих і поранених мирних мешканців;
- катування (побиття, зґвалтування, утримання в заручниках, використання цивільних як “живого щита”);
- акти мародерства, пограбування;
- пошкоджені та знищені цивільні будівлі, культурні пам’ятки й інші невійськові об’єкти (як-от дамби, хімзаводи, автомобілі тощо).
Читайте також
"Далі буде краще," — військовий психолог про підтримку психологічного стану під час війни
"Молитва допомогла нам вижити", — історія ворзельської церкви, де люди ховалися під час окупації
Контузія: у чому небезпека і як надати першу допомогу
Моральна підтримка під час війни. Собаки-психологи працюють на київському вокзалі. Фоторепортаж
