В одному з полтавських храмів Православної церкви України збирають допомогу для переселенців і військових. Місцеві приносять одяг, їжу та ліки, розповів Суспільному настоятель храму Олександр Горай. Також протоієрей організував створення маскувальних сіток у приміщенні місцевого будинку культури.
У Свято-Михайлівському храмі, що у полтавському мікрорайоні Івонченці, працюють волонтери. Світлана Тімченко допомагає розкладати речі, які приносять для воїнів, переселенців та дітей.
"Ми допомагаємо, чим можемо, нашим воїнам і людям, які приїхали із інших куточків України. Зносимо все, що є: і білизну, і матраци, і розкладачки, і які є речі, теплий одяг дітям, жінкам.Чоловік теж допомагає, він учора цілий день возив залізо для того, щоб переробляли його і допомагали зупинити ворога", – каже полтавка Світлана Тімченко.

Речі роздають тим, хто цього потребує. Везуть, зокрема, у школи, дитсадки та лікарні, каже настоятель храму.
"Люди Івонченців зорганізувалися і зносять у Свято-Михайлівський храм продукти харчування, медикаменти, засоби для військових. Приносили навіть біноклі, передають кошти. І все це ми передаємо туди, де є потреби. Вже багато машин вивезено, складно сказати про об’єми, тут була ціла гора речей для переселенців", – говорить протоієрей Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ Олександр Горай.
Олександр Горай також організував створення маскувальних сіток. Їх виготовляють у місцевому будинку культури. Нині сплели чотири, каже Світлана Сенюшкіна.
"Жителі приносять матеріал для цієї роботи. Хто має можливість, вдома, бабусі, вдома сидячи, заготовляють, приносять сюди. Бере участь у цьому процесі близько 50 людей. Приходять на годину, на дві, на цілий день, у кого є яка можливість. Приходять і люди в віці, і молоді мами", – говорить полтавка Світлана Сенюшкіна.

60-річна Наталія Калащук для сіток ріже тканину. Цим займається щодня від початку повномасштабної війни.
"Чим можу, хочу допомогти своїм хлопцям. У мене два сини. Один воює в Києві, пішов добровольцем. І не служив раніше в армії, але взяв зброю в руки і пішов захищати свою родину і всіх нас. Другий син – у Харкові", – каже полтавка Наталія Калащук.