"Не хотів я їхати". Що відомо про полонених російських військових

"Не хотів я їхати". Що відомо про полонених російських військових

"Не хотів я їхати". Що відомо про полонених російських військових
Фото: Генштаб ЗСУ

Близько 200 військових РФ потрапили в Україні до полону. Співставивши дані Міністерства оборони, їхні власні слова під час допитів, а також інформацію зі сторінок у соцмережах, журналісти підтвердили їхнє походження та спростували заяви РФ, що Україна видає за полонених своїх військових.

Так, журналісти "Слідство.Інфо" розшукали у російських соцмережах одного з перших полонених — Костянтина Буйнічева. Його розвідувальний взвод здався у повному складі. Він проживає Кемеровській області. Він публікував у соцмережах свої світлини та фотографії свого підрозділу. Фото Буйнічева з військової служби публікує також його батько.

Серед полонених також Дмитро Астахов — підполковник поліцейського спецпідрозділу СОБР Росгвардії по Кемеровській області. Він заявив, що потрапив у полон, коли російська колона рухалася на Київ через Чорнобильську зону. Натомість російські ЗМІ заявляють, що інформація про затримання Астахова фейк та заявляють, що на відео полоненого не росіянин, а боєць ЗСУ — Ярослав Панасюк. Панасюк — ветеран та учасник Євромайдану. Він має особливу прикмету — під час Євромайдану він отримав поранення, тому замість однієї руки у нього протез. При цьому у полоненого з армії РФ обидві руки цілі і це видно на відео Міноборони.

Серед інших полонених також Роман Гаврилочев та Вадим Воробйов. За їхніми словами, вони служать у 138-й окремій мотострілецький бригаді РФ (військова частина № 02511), яка розташована у селищі Кам’янка поблизу Санкт-Петербурга. Вони також заявляють, що не знали про відправку до України.

"Мамо, тату, не хотів я їхати на Україну. Сказали, що їдемо на двосторонні навчання з 25-ю бригадою. А потім вночі, 23 лютого, сказали, що ми їдемо в Україну — перетинати кордон. Не хотів я цього", — сказав Гаврилочев на допиті.

Порівняння фото чоловіка з його сторінки "Вконтакте" з відео українських військових, це підтверджує, що це одна і та ж людина

"Не хотів я їхати". Що відомо про полонених російських військових
Фото: Слідство.інфо

Що відомо

  • Приблизні втрати особового складу серед російських військових в Україні станом 27 лютого становлять близько 4300 людей.
  • Міністерство внутрішніх справ створило вебсайт "Шукай своїх" (Ищи своих) з інформацією про російських військових, які потрапили в полон або загинули під час війни в Україні.
  • Зранку 27 лютого російські війська зробили дві спроби наступальних дій в напрямку Києва, але вони були успішно відбиті. Зараз противник деморалізований. Про це на брифінгу 27 лютого повідомив радник голови Офісу президента Олексій Арестович.
  • Вранці 27 лютого президент Володимир Зеленський заявив, що згоден на перемовини з керівництвом Росії в будь-якій країні, звідки не летять ракети, але не в Мінську.
  • ТАСС повідомляє, що 27 лютого до Білорусі прибула російська делегація для переговорів з Україною. А невизнаний лідер Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що у Гомелі все підготовлено для "мирних переговорів" між Україною та Росією.
  • Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що Збройні сили збили крилату ракету, яку було випущено з території Білорусі по Києву.
  • Збройні сили України знищили російську техніку та особовий склад окупанта у відповідь на удар по аеропорту Гостомеля.

Читайте також

Підрив нафтобази під Києвом, посилені санкції ЄС та США. Вторгнення РФ, день четвертий. Онлайн

Росію відключають від SWIFT: чому це важливо і наскільки серйозно для її економіки

Туреччина закриває Чорне море для російських кораблів. Чим це загрожує РФ

Увесь світ проти Путіна Vol.2. Кім Кардаш’ян, Гаррі Каспаров, Елайджа Вуд та інші підтримують Україну

Підписуйтесь на розсилку Суспільного головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок