"Є великі сумніви щодо ефективності ноотропів" – інтерв’ю з науковцем

"Є великі сумніви щодо ефективності ноотропів" – інтерв’ю з науковцем

"Є великі сумніви щодо ефективності ноотропів" – інтерв’ю з науковцем
Фото: УНІАН

В аптеках України є кілька десятків препаратів, які буцімто покращують роботу мозку. Іноді їх називають речовинами, що поліпшують пам’ять, або ліками, які удосконалюють пізнання. Їх купують під час інтелектуальних навантажень на роботі, чи під час сесії з надією швидко “прокачати мозок”. Ноотропи часом застосовують для лікування нейродегенеративних захворювань у людей поважного віку, синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, наслідків інсультів тощо.

Ноотропи бувають у вигляді медичних препаратів або харчових добавок, а ще ноотропні речовини містяться у каві і тютюну. Для того, щоб з’ясувати наскільки ці препарати ефективні і чи не шкодять здоров’ю Суспільне поспілкувалося з Олексієм Болдирєвим — науковим співробітником Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, доцентом кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету.

Що таке ноотропи і які речовини зазвичай входять до подібних препаратів?

— Ноотропами називають препарати, які здатні поліпшувати роботу мозку та захищати його від пошкоджень. Заяви про вплив на роботу мозку можуть стосуватися пам’яті, когнітивних здібностей, уваги тощо, що робить  поняття «ноотропу» досить розмитим. Тому до цих препаратів відносять найрізноманітніші речовини та їхні суміші. Тут і нейромедіатори та подібні речовини (молекули, що передають сигнал між окремими нейронами, на кшталт гамма-аміномасляної кислоти), і стимулятори нейронів (зокрема кофеїн та нікотин), і азотисті сполуки рацетами, і вітаміни з жирними кислотами, і енергоємні молекули (наприклад, АТФ чи креатин), і екстракти різних рослин. А ще кофеїн і нікотин.

Які можливі механізми дії ноотропів?

— Деякі з цієї величезної групи молекул здатні взаємодіяти з рецепторами на мембрані нейронів. Активація білка-рецептора приводить до передачі хімічного чи електричного сигналу всередину клітини, що часто змінює її стан. Клітина може активуватися, збудитися, або навпаки — розслабитися, загальмувати.

Вже згаданий нейромедіатор гамма-аміномасляна кислота при зв’язуванні зі “своїм” рецептором загальмовує нейрон, переводить його до стану спокою. Звісно, спокій одного нейрона може означати припинення передачі інформації через нього, але також може й посилити передавання сигналів повз цей нейрон, якщо він гальмував-заспокоював усіх навколо.

Активацію певних типів нейронів здатен здійснювати нікотин. Інші молекули можуть покращувати роботу судин мозку, тобто сприяти своєчасній доставці кисню та поживних речовин до активних нейронів. Гіпотетично, енергоємні молекули допомагають нейронам довше залишатися активними. Щоправда, є великі сумніви, як саме вони потрапляють з кишківника до мозку через бар’єр між судинами та нейронами.

Чи ноотропи взагалі працюють?

— Виробники подібних препаратів заявляють, що безперечно працюють. Проте їхня мета зрозуміла: продати якнайбільше пігулок. Натомість надійних даних щодо ефективності різних молекул не так і багато. Найбільш перевіреними є препарати, що продаються за рецептом та спрямовані проти конкретних захворювань — деменції, хвороби Альцгеймера, інших нейродегенеративних хвороб. Наприклад, ліки для затримки розвитку хвороби Альцгеймера, що вважаються блокатором однієї з груп рецепторів нейромедіатору глутамінової кислоти. З цього боку речовина добре вивчена. Натомість цей препарат не має доказів ефективності у якості “покращувача когнітивних здібностей”. Його іноді застосовують з цією метою, а втім його дія на організм здорових людей не перевірялася.

Читайте також: Як та для чого варто приймати вітамін D

Чи існують ноотропні препарати, що пройшли всі етапи клінічних випробувань?

— Їх проводять тоді, коли хочуть отримати надійну інформацію про ефективність конкретного препарату проти тих чи інших хвороб. Найчастіше це робиться щоб включити такий препарат до протоколів лікування. Натомість більшість так званих “ноотропів” добре продаються поза будь-якими протоколами — просто як харчові добавки. Люди купують їх у надії дивовижного вдосконалення самопочуття, нащо тут клінічні випробування?

Коли можна вживати ноотропи, а коли краще утриматися?

— Мозок — дивна й складна штука. Ми знаємо про нього вже достатньо багато, щоб розуміти, що тикати в нього палицею не варто, можна щось зламати. Молекули з неясним механізмом дії нічим не кращі за ту палицю. Кава та тютюн також мають ноотропні властивості, хоч і не продаються в аптеці у вигляді пігулок. Звісно, я не маю нічого проти чашечки кави, якщо вона допомагає комусь сконцентруватися й завершити довгу складну роботу. Втім, навіть кава не всім допомагає: сприйняття кофеїну залежить від індивідуальних генетичних особливостей. А ось проти сигаретки вже є чимало заперечень.

Чи мають ноотропи якісь побічні ефекти?

— Так сталося, що малі молекули (не великі білки, не ДНК/РНК) завжди мають побічні дії. Якщо певна молекула зв’язується з білком у конкретній групі клітин та призводить до потрібних нам змін, це значить, що з трохи меншою імовірністю вона може зв’язатися з таким же чи іншим білком десь у “незапланованій” групі клітин. І загальний вплив на їхню на роботу може бути інший. Тому часто молекули, що поліпшують роботу нейронів, можуть погіршувати роботу серця чи шлунку. Та й у самому мозку є надзвичайне різноманіття клітин, які навіть на один і той же нейромедіатор можуть відповідати протилежним чином. Крім того, чимало “стимуляторів” чи “депресантів” можуть викликати звикання та залежність. Ці наркотичні властивості добре вивчені в нікотину, амфетаміну, виявляються у фенібуту.

Чи дійсно ті добавки, які продаються в аптеках можуть позитивно вплинути на роботу мозку?

— У мене є великі сумніви щодо цього. Наразі, попри великі успіхи в розумінні роботи мозку, ми все ще обмежені в ефективних інструментах впливу на нього. Доброю ілюстрацією того є брак надійних ліків проти широкого спектру неврологічних захворювань: від депресій, шизофренії, аутичних розладів до нейродегенеративних хвороб та епілепсії. Утім, на мою думку, усе може змінитися за наступні 30-50 років. Варто набратися терпіння.

Читайте також: Пігулки від COVID-19 "Молнупіравір": як діють та хто отримає першим. Відповідає МОЗ

Як ви, як науковець, ставитеся до ноотропів?

— Розумію, що кожен хоче поліпшити якість життя. При цьому чимало людей намагаються уникнути вироблених біомедичними науками рекомендацій, адже вони часто пов’язані зі зміною звичок, які формуються навколо психологічно приємних послідовностей дій. Значно приємніше після багатьох годин сидячої роботи полежати з планшетом, переглядаючи стрічку соцмережі та поїдаючи солоні горішки чи шоколадку, ніж годинку провести за фізичними вправами, ще одну присвятити вивченню іноземної мови, а потім повечеряти чимось не таким поживним. Науково встановлено, що саме останні дії допоможуть поліпшити кровообіг у мозку, захистити його від пошкодження та активізувати роботу нервових клітин.

А чи можна повалятися з горішками і думскролінгом, але при цьому врятувати мозок? От би мати таку пігулку, яка б дозволила уникнути незручностей. Ноотропи, власне, й пропонують таку альтернативу: з’їж таблетку і обійдешся без вправ.

Як можна “прокачати” мозок без застосування препаратів?

— Це й так усі знають. Жодних інсайтів та лайфхаків. Але воно дійсно допомагає. Фізична і когнітивна активність, різноманітне та помірне харчування, свіже повітря. І захист мозку від ушкоджувальних факторів: менше алкоголю, уникати тютюнового диму та інших наркотичних речовин, вакцинація проти вірусних хвороб, що вражають мозок (тут і кір, і грип, і поліомієліт, і COVID-2019). А ще варто шукати причини для радості й оптимізму. Для мене однією з них є вивчення молекулярних механізмів роботи наших клітин.

Читайте також

"Про мене усім розповіла медсестра". Як пацієнтка з туберкульозом пережила і хворобу і булінг

"Онуки наших онуків інфікуватимуться SARS-CoV-2". Що буде з коронавірусом після пандемії

COVID-страхи: чому третина населення України — проти вакцинації? Інтерв’ю з соціальним психологом

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди