Замість ясенів та сосен – дуби та модрини: на Хмельниччині "замінять" повалені буреломом дерева

Замість ясенів та сосен – дуби та модрини: на Хмельниччині "замінять" повалені буреломом дерева

Замість ясенів та сосен – дуби та модрини: на Хмельниччині "замінять" повалені буреломом дерева
ДСНС

Замість повалених в Проскурівському лісгоспі, що на Хмельниччині, під час буревію ясенів та сосен лісівники планують висадити дуб звичайний та модрину. Щоправда, спочатку пошкоджені буреломом ділянки лісу приберуть від повалених дерев та гілля, проведуть санітарні рубки.

Про це Суспільному розповів заступник начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства Павло Золотий.

За його словами, у Проскурівському лісгоспі гарні умови якраз для росту дуба звичайного, який є найціннішою породою.

«Там де були сосни, якщо там буде проведена суцільна санітарна рубка, там може бути модрина, та сама сосна. Основною ж породою, яка постраждала від буревію в Проскурівському лісгоспі, є ясен звичайний, тому що його коренева система була пошкоджена грибковим захворюванням. А по типу умов у Проскурському лісогосподарстві якраз добре висадити дуб, який є більш цінною породою, ніж ясен. Крім того, дуб погано самовідновлюється, у нього насіння важке, а що стосується ясена, то насіння в нього з крильчаткою, він розлітається, і навіть в дубових насадженнях ми не знайдемо жодного чистого дубового насадження, де хоча б поодиноко не було ясена. І де не чистий ясен, він там стійкіший до хвороб», - каже Павло Золотий.

Буреломи для нашого краю не рідкість

За словами Павла Золотого, буреломи для нашого краю не рідкість. За останні п’ять років, каже він, у нас було два великих буреломи.

«Перший пройшов у 2015-2016 роках в Ізяславському лісгоспі. Там тоді бурелом пройшов на 150 га лісу, і більша частина насаджень була повалена сильним шквальним вітром. Ця ділянка потребувала суцільних санітарних рубок, вибіркові тоді не давали змоги зберегти насадження життєздатними. Торік великий бурелом по площі пройшов у Кам’янець-Подільському лісгоспі. Там було утруднене оформлення документів через те, що це територія Національного парку «Подільські товтри», де обмежений режим природокористування. Тож з наслідками бурелому боротися там було важче, але ми все залежне від нас зробили. І цьогоріч теж є поодинокі випадки таких невеликих буреломів, один з найбільших пройшовся якраз Проскуріським лісгоспом, там сильним вітром було пошкоджено насадження на 40 га лісу. Наразі частина насаджень там потребуватиме суцільної санітарної рубки, тому що там велика кількість поламаних та вивалених дерев. Там плануємо весною значну частину площ лісу відновити. На більшій же площі ми спробуємо зберегти насадження, провівши санітарні вибіркові рубки, щоб запобігти розмноженню шкідників та хвороб, і втримати ці насадження стійкішими. Надалі будемо дивитися, як вони себе поводитимуть», - розповідає заступник начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства Павло Золотий.

Більше про роботу лісівників Хмельниччини дивіться на нашій YouTube-сторінці

Чому дерева падають?

За словами кандидатка біологічних наук, доцентки Хмельницького Національного університету Людмили Казімірової, останніми роками на Хмельниччині доводиться спостерігати природні катаклізми та певні катастрофи кліматичного характеру. Впродовж останніх років, каже вона, в регіоні спостерігаються і буревії, і вітроломи, і смерчі.

«На прикладі Проскурівського лісгоспу ми бачимо приклад вітровалу, це коли вітер зніс кореневу систему рослин і повалив дерева, вивернувши коріння. І, насамперед, від таких вітроломів страждають ті рослини, які мають поверхневу кореневу систему. Також є багато хвороб, які є проблемою усієї України та й Європи в цілому. Зокрема, в даному конкретному випадку, коли було повалено багато ясена звичайного, мова йде про ясеневу кореневу гниль. Це велика біда усієї Європи і багато вчених зараз пробують знайти причину і ліки від цієї хвороби. Запобігти чи передбачити це явище просто неможливо. Інші породи дерев також на сьогодні вразливі через зміну гідрологічного режиму - через посухи, коли дощу не має понад місяць. Це не є позитивним для росту та розвитку рослин, і вони стають менш стійкими до впливів природних навантажень, якими є такі кліматичні явища, як буревії та шквальні вітри», - каже науковиця.

Збитки лісгоспів від буреломів

Буревії, каже Павло Золотий, приносять збитки підприємству. Вітрувально-буреломна лісосіка, з його слів, потребує більше засобів для того, щоб її розробити.

«Та й сама її розробка несе небезпеку для життя і здоров’я людей, темп заготівлі там менший. Щоб зменшити суму збитків, треба швидко оформити документи на санітарну рубку, оперативно забрати деревину і її реалізувати. За неї платиться рентна плата, яка йде повністю в територіальні громади. І чим швидше забереться деревина, тим якісніший асортимент ми отримаємо і на аукціоні її можна буде продати дорожче. Під час буревіїв, коли падають дерева – це ніби аврал в лісі, тому що деревина вже практично відділена від кореня, вивернута з корінням. Там дерево нежиттєздатне і його бажано до весни прибрати і реалізувати», - розповідає Павло Золотий.

Що відомо

Читайте також

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди