До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

13 лютого — Всесвітній день радіо. Єдиний музей, присвячений радіо в Києві — на Хрещатику, 26, де вже 97 років мовить головне радіо країни, UA:Українське радіо.

Тут нас зустрічає Анатолій Табаченко, ветеран Українського радіо. Про початок мовлення в Україні, легендарні позивні на бандурі та людину, яка приймала сигнали з Титаніку — у нашому матеріалі-екскурсії!

Знайомство

Мене звати Анатолій Дмитрович Табаченко, я тут працюю вже 48-й рік, у це важко повірити. Я кажу, що я — живий експонат музею історії Українського радіо!

Прийшов сюди одразу після закінчення факультету журналістики Університету Шевченка. Починав репортером, бігав з магнітофоном по подіях, записував інтерв’ю, репортажі. Щодня щось виходило в ефір.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Анатолій Табаченко показує техніку, з якою починав працювати на Українському радіо

Був завідуючим відділом, заступником головного редактора, головним редактором, директором об'єднання інформаційно-публіцистичного мовлення і трошки директором молодіжного каналу "Промінь".

Потім 18 років попрацював першим віце-президентом Національної радіокомпанії України, був першим заступником генерального директора Українського радіо.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Магнітофон для радіожурналістів угорського виробництва "Репортер-5"

А от останні 3 роки перед тим, як радіо трансформувалося у Суспільне, я був директором Українського радіо. Тобто я поставив крапку на існуванні Українського радіо в статусі державної установи.

Зараз я працюю радником генерального продюсера Дмитра Хоркіна.

Але це найцікавіше в моїй роботі – екскурсії.

Також я готую відповіді на листи, які надходять на радіо, і роблю моніторинги радіопередач. Час від часу слухаю, коли пропонують, наприклад: "Послухайте цих ведучих протягом тижня". Я слухаю і потім десь на 5-6 сторінок друкую розгорнутий моніторинг їхньої роботи, аналіз помилок, можливих неточностей.

Радіо в Україні

День працівників радіо, телебачення й зв'язку 16 листопада. Це день виходу першої радіопередачі українською мовою – в 1924 році. Перша широкомовна станція з’явилася в Пітсбургу в 1920 році, почався розвиток, як засобу масової інформації. І Українське радіо в тому числі, 1924 рік, ми в 10-ці перших мовників Європи. На території України, українською мовою. BBC в 1922 році, майже поруч.

Ось в Харкові розвішують голосники. Бачите, це фотографія голосників. Передача як починалася: "Алло, алло, ало. Всім, всім, всім. Говорить Харків – столиця Радянської України".

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

А чого "алло"? Тому що, очевидно, під потреби радіо переробляли саме телефонну апаратуру. Ясна річ, як такої спеціальної радіомовної апаратури не було.

Знаєте звідки відбувалося мовлення? Зараз це зараз приміщення Харківської філармонії, а тоді був якийсь партійний клуб. Ось звідки вийшла перша передача Українського радіо.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Харківська філармонія зараз

Особливий період це, звичайно, Друга світова війна. Незважаючи на те, що територія була окупована, працювало відразу 4 радіостанції: "Радянська Україна", "Дніпро", "Імені Шевченка" і "Партизанка". На українському радіо працював цвіт української інтелігенції: Довженко, Малишко, Остап Вишня.

Дисципліна була можна собі уявити яка. Ось наказ "За порушення трудової дисципліни під час передачі "Слухай фронт".

Провина — "голосна розмова в студії при включеному мікрофоні".

Чоловік забув вимкнути вимикач і щось ляпнув в ефірі. Добре, що тільки вигнали з роботи, а нічого гіршого не трапилося з ним, хоча хто його знає, що було з ним після того, як його звільнили з роботи. Це не відомо.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

До речі, з війною пов’язано виникнення позивних Українського радіо. Ви ж знаєте, які позивні Українського радіо?

Позивні Українського радіо

Формальні позивні, які прописані в ліцензії – це два слова: "Українське радіо". Але є ще музична заставка і її люди теж називають позивними.

Це "Реве та стогне Дніпр широкий". Уперше вона прозвучала у виконанні акустичної бандури 1 травня 1943 року. І з тих пір незмінна. Я думаю, що на роки такими залишаться позивні “Українське радіо”.

Зараз вона (музична заставка, – авт.) звучить уже стилізована, відповідає сьогоденню.

Я задумався, а чому саме в 1943 році вона виникла? Це був такий період, коли було невідомо куди схилиться шалька терезів. Тоді почали шукати, чим об'єднати людей, якісь такі речі, які можуть викликати патріотичні почуття.

І придумали рішення блискуче, класне — позивні. Це знакова мелодія, яка на підсвідомості говорить, що це за радіо, які у нього цінності.

Я не раз був свідком — під час публічного виконання "Реве та стогне…" зала піднімається і стоїть. Слухають стоячи, як під час виконання гімну. Тому очевидно було і прийнято таке рішення.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Оригінальне виконання

Цікава історія пов'язана з цими позивними. Оригінальний варіант на бандурі виконував Андрій Матвійович Бобир, наш колишній керівник оркестру народних інструментів, ветеран війни, бандурист. Ось він в 1941 році.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Андрій Бобир

Коли він закінчив консерваторію, замість диплому — повістка на фронт. Потрапляє служити в авіацію на американському літаку "Аэрокобра". Це літаки, які по ленд-лізу через Іран, через Тегеран поставлялися в радянський Союз.

І ось він служить льотчиком-винищувачем, бере участь у повітряних боях. І на війні, самотужки, сам, зробив бандуру із підручних матеріалів. З хлопцями. Але що цікаво, що свою бандуру він перевозив у порожнині крила свого літака.

Уявляєте собі картину? Поруч з пілотом бандура, як оберіг, яка його рятує від смерті.

Повернувся слава Богу живий і здоровий з війни, а з десятка може один повертався, більшість гинула.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм ТабаченкомФото: Nychyporivka

Андрій Бобир

Вихід в інший світ

Людям, які приходять сюди, маючи гаджет у кожній кишені, а з ним і весь світ, важко собі уявити, що відчувала людина 100 років тому, коли вона вперше почула радіо. Подивіться на цього чоловіка, що у нього в очах. Це людина, яка може ще лампочки електричної не бачила. Він зосереджений, напружений. Людина почула, що в цій коробці маленькій співають, музика грає, говорять... Для неї просто вихід в інший світ, розумієте?

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Людина вперше чує радіо

Який це був прояв технічний, нам, сучасним людям, важко це оцінити. Перші 25 років свого існування воно не використовувалося, як засіб масової інформації, це був лише зв’язок – 1895 рік. Перші 25 років радіо розвивалося, як засіб зв’язку – бездротовий телеграф.

Давид Сарнов

Одним з піонерів розвитку радіо, як засобу масової інформації, був Давид Сарнов. Надзвичайно цікава людина. Емігрант з Білорусі. Молодим хлопцем-школярем виїхав із сім'єю в Сполучені Штати. Молодий хлопець, втілення американської мрії: продавав газети на вулиці, будь-яку роботу брав, де тільки можна заробити.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Давид Сарнов

Згодом добре вивчив англійську мову і працював оператором на радіостанції Марконі в одному з великих нью-йоркських універмагів. І от у ніч, коли трапилася аварія на Титаніку в 1912 році, він прийняв телеграму-вихід з Титаніка. Оповістив відповідні служби і президент Сполучених Штатів наказав припинити роботу всіх інших станцій, щоб не заважати йому.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Він три доби приймав телеграми з Титаніку. В цей час у нього за спиною стояли члени американського уряду, кореспонденти найвпливовіших світових, телеграфних агентств і газет, а на дворі натовп людей, який чекав повідомлення звідти.

І тоді він зрозумів, чим може бути радіо, як засіб масової інформації. Він — один з піонерів налагодження випуску радіоприймачів, як комерційної справи. Він дивився на цю можливість з точки зору і комерційного продукту, і того, що можна вдома слухати музику. Потім він став ініціатором розвитку виробництва радіоприймачів, здобув велику популярність цією справою.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Давид Сарнов

Він був одним із засновників NBC, радником 10-ти президентів Сполучених Штатів Америки, був ініціатором створення Голосу Америки. Під час війни був бригадним генералом. Таких прикладів було багато, це послужило поштовхом для розвитку радіо, як засобу масової інформації.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Давид Сарнов

Суспільне радіо

Коли людям розповідаєш взагалі про феномен радіо — от здавалося, ну що таке радіо?Прийшов чоловік, щось сидить, говорить. І вже багато людей запитуєш: “Ви знаєте, скільки телерадіо організацій мають ліцензію національної ради з питань телебачення і радіомовлення на мовлення української філії”. Ну скільки? Ну 100-200, а їх більше 1500, величезна кількість. Тому що багао регіональних, у нас взагалі дуже демократичне законодавство у цій галузі. І от в цьому величезному морі інформаційному українське радіо, нині Суспільне воно звичайно на особливому місці, по-перше, це найстаріший вогник.

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

"Раніше новини бралися не з інтернету, а з телетайпу!", — Анатолій Табаченко

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Програма радіопередач початку травня 1940 року

Суспільне Радіо може об’єднувати, консолідувати суспільство і виконувати державотворчі, патріотичні функції.

Як думаєте, скільки годин на добу мовить Суспільне радіо? Думаєте, 24? Майже 200! Тому що є цілодобовий перший суспільно-політичний канал, молодіжний Радіо Промінь, є Радіо Культура, де звучить світова та українська література, класична музика, фольклор, історія, радіодрама – унікальний жанр, якого більше ніде немає в Україні.

Всесвітня служба радіомовлення України, яка працює за кордоном українською, російською, англійською, німецькою, румунською мовами й плюс регіональне відділення Суспільного мовлення. В сумі – це 200 годин мовлення за добу. Який ще мовник може зрівнятися із Суспільним радіо по масштабах охоплення аудиторії?

До Всесвітнього дня радіо. Магія прямого етеру з ветераном Українського Радіо Анатолієм Табаченком

Якщо взяти тематичне розмаїття – це радіо для людей будь-якого віку, інтересів, освітнього рівня, нахилів: від вечірньої колисанки для дошкільнят і закінчуючи дебатами кандидатів в президенти.

Суспільне Радіо може об’єднувати, консолідувати суспільство і виконувати державотворчі, патріотичні функції.

Українське радіо – це частинка української історії. От якою була Україна на певному етапі свого розвитку, таким завжди було Українське радіо. Воно сумлінно виконувало завдання, які перед ними ставило влада і суспільство, і завжди було українським за своїм духом, культурою, ментальністю.

Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІншеПрограмиРозклад