Що казати дітям і чи потрібна валіза: луцький психолог розповів про тривожність через агресію Росії

Що казати дітям і чи потрібна валіза: луцький психолог розповів про тривожність через агресію Росії

Марафон
Що казати дітям і чи потрібна валіза: луцький психолог розповів про тривожність через агресію Росії
Суспільне Волинь

Щодня із засобів масової інформації ми бачимо, чуємо та читаємо десятки новин, що стосуються агресії Росії та подій на сході України. Зі слів доцента кафедри практичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки Антонія Мельника, події сьогодення багато кого змушують відчувати тривогу.

Суспільному психолог розповів про наслідки тривожностіТривожність – це стан емоційного збудження, пов’язаний з очікуванням небезпеки., її прояви у суспільстві, "валізку безпеки" та ігри з дітьми замість залякування.

Як настрої у суспільстві впливають на ментальне здоров'я

"Поняття масової тривожності, колективної тривожності може проявлятися у таких соціальних явищах, які ми маємо сьогодні: це політичні проблеми, які у нас є, і військові дії, які відбуваються на сході України, це і пандемія, це і локальні події, які можуть викликати у людини ось цей стан тривожності, і не тільки в однієї людини, а в багатьох людей одночасно", – розповідає Антоній Мельник.

Люди по-різному сприймають одне і те ж саме явище. Зі слів психолога, є категорія людей, які дуже гостро сприймають інформацію про небезпеку. На думку Антонія Мельника, відчувати тривогу – нормально. Гірше, коли це відчуття негативно впливає повсякденне життя.

"Ці події настільки впливають на людей, що рано чи пізно людина "вибухає". Весь цей негатив, який вона часто бачить в засобах масової інформації, соцмережах накопичується і десь якийсь каталізатор заводить механізм негативних емоцій, - каже психолог. Додає: результатом постійної тривожності можуть бути панічні атаки, які вже варто лікувати медикаментозно.

Як подолати тривожність та паніку

Як розповів Антоній Мельник, людям, які відчувають постійну тривожність – радить виключити зі свого життя подразники, тобто обмежити себе в інформації, яка викликає негативні емоції.

"Наприклад: людина дивиться по телебаченню масу фактів, які свідчать про небезпеку і це відображається на її емоційному стані. Вимкніть телевізор, перейдіть на музичний сайт, де ви зможете релаксувати. Не треба провокувати цю тривожність в себе", – каже психолог. Додає: повністю ізолювати себе від інформації не можна, але все має мати міру.

"Якщо під час критичної ситуації людина починає панікувати, в першу чергу, чим можуть допомогти оточуючі – власним спокоєм", – зазначив фахівець.

Валізка безпеки замість тривожної валізи

"Якщо розібратися, то ця "тривожна валізка", про яку зараз усі говорять, в кожного з нас є. Це аптечка з ліками, речі першої потреби теж під рукою. Але у зв’язку з подіями, які зараз відбуваються, вона набула якогось армійського характеру", – каже психолог.

Зі слів Антонія Мельника, важливо змінити ставлення до цієї "валізки", вона не повинна бентежити, а має стати елементом безпеки. "Як певний аксесуар, який заспокоює: от вона в мене є, я готовий до всіх неприємностей. З психологічної точки зору ці "валізки" мають право на існування для того, щоб була внутрішня рівновага", – додає Антоній Мельник.

Як дітям розповідати про небезпеки

Зі слів психолога, діти дуже чутливі до негативних емоцій оточуючих і часто вбирають їх в себе. Повністю ізолювати дитину від подій Антоній Мельник не радить.

"Як ми подамо цю інформацію в присутності дітей, збираючи цю "валізку", як ми назвемо корабель, так він і попливе. Діти схильні сприймати оточуючий світ через гру. Це можна подати, як "страшилку": все збираємося! А можна подати у веселій гумористичній формі: що от ми їдемо на безлюдний острів чи готуємося до подорожі. Дитина повинна включитися емоційно позитивно у все це. Щоб вона бачила у цьому не трагедію, а цікавість", – каже доцент кафедри практичної психології та психодіагностики.

Імунітет до поганих новин

На думку психолога, українське суспільство змогло виробити своєрідний імунітет до поганих новин та небезпеки, які можуть бути джерелом тривожності.

"Суспільство на перших порах військових дій на сході України мобілізувалося, пам’ятаємо, який був волонтерський рух, наскільки засоби масової інформації були заповнені інформацією про військові події і прямо в повітрі відчувалася напруга. На сьогоднішній день ось ці події в нас знову відбуваються", – розповідає Антоній Мельник. Додає: саме через імунітет в суспільстві нині майже не проявляються такі явища, як масова купівля продуктів та зняття грошей з рахунків у банку. "Суспільство навчилося реагувати більш усвідомлено", – каже фахівець.

Читайте також: "Як протистояти інформаційному нагнітанню та не піддаватися паніці. Відповідає психологиня"
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди