Звуки автоматної черги лунали з вулиці. Спогади очевидиці Голокосту з Дніпропетровщини

Звуки автоматної черги лунали з вулиці. Спогади очевидиці Голокосту з Дніпропетровщини

Звуки автоматної черги лунали з вулиці. Спогади очевидиці Голокосту з Дніпропетровщини
Суспільне Дніпро

27 січня - День пам'яті жертв Голокосту. У цей день визволили бранців найбільшого концтабору смерті Аушвіц Біркенау. Спогади однієї зі свідків тих подій Зіри Пилипенко - у матеріалі Суспільного.

Зірі Антонівні було 5 років, коли в Україні почався Голокост. Тоді вона жила в Нікопольському районі. Згадує: неодноразово чула звуки автоматної черги, що лунали з вулиці, і як вперше почула слово “єврей”.

“Одного разу почалося. Бабуся-сусідка стояла. Кажу: “Бабусю Феню, що це? Сорока стрекоче?” А вона: “Ні, діточко, це євреїв розстрілюють”, - розповідає очевидиця тих подій.

Зіра Антонівна каже: батька її чоловіка убили, він потрапив у полон під Харковом.

“Наших полонених, якщо були євреї, розстрілювали одразу. Їх вишикували десь біля церкви. Німець російською сказав: “Комуністи, євреї та командири три кроки уперед!”. А він забарився. Та позаду знайшовся зрадник, штовхнув його: “Йди, ти ж жид! Виходь!”. Він зробив ці кроки вперед, їх усіх перед нашими бійцями розстріляли”, - розповідає

За словами Зіри Антонівни, аби зберегти пам’ять про Голокост, частину своїх спогадів вона записала й відправила у музей Голокосту. Каже: хоче, щоб люди знали, що звірства – можливі.

Звуки автоматної черги лунали з вулиці. Спогади очевидиці Голокосту з Дніпропетровщини
Музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" у Дніпрі. Суспільне Дніпро

За словами історика Єгора Врадія, протягом 1941-1945 років на теренах України існували “бабині яри”, в яких масово розстрілювали людей. Точного числа загиблих ніхто не зафіксував.

“Якщо ми говоримо про місто Дніпро, то це передусім територія Довгої балки, у 1941-му році – територія Повстанської балки, яка потрапляла в ботанічний сад. На Дніпропетровщині жертвами Голокосту стали до 30 тисяч людей, у Дніпрі – від 17 до 20 тисяч”, - говорить заступник директора Музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" Єгор Врадій.

Він каже: історичну пам’ять необхідно зберегти, у тому числі дані про Голокост. У цьому допомагають спогади очевидців, таких як Зіра Антонівна.

Читайте також

- "Людство не далеко просунулося у дослідженні Голокосту" — історик

- Про Голокост у безпечних просторах: як сучасні музеї розповідають про трагедію

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди