19 січня Державний секретар США Ентоні Блінкен прибув до України із візитом на тлі скупчення військових підрозділів РФ на російсько-українському кордоні. Посадовець погодився на ексклюзивне інтерв'ю для Голосу Америки, в якому прокоментував політичну ситуацію, що склалася всередині та довкола України.
Інтерв’ю наживо транслювало Суспільне.
За словами держсекретаря, США працюють над трьома аспектами, пов’язаними зі стримуванням потенційної агресії РФ на російсько-українському кордоні.
"Ми інтенсивно працюємо, виробляючи ефективні фінансові, економічні, експортні санкції. Я не кажу докладно про це — трохи зарано. Але ми скоординували це з нашими партнерами. Друге — ми надаємо подальшу оборонну допомогу Україні. Третє — безперечно, НАТО посилюватиме свою оборону на східному фланзі", — розповів він.
При цьому Блінкен наголосив, що США не полишають спроб розв’язати проблеми у дипломатичний спосіб.
"Ми дали Росії вибір — між діалогом і конфронтацією. Ми щойно мали дипломатичні контакти з Росією через діалоги з НАТО", — нагадав посадовець.
Водночас Сполучені Штати не виключають відключення Росії від міжнародної системи банківських платежів SWIFT у разі агресії, зазначив держсекретар.
"Я можу сказати, і не тільки я, але й "Велика сімка", ЄС, НАТО, що будуть тяжкі наслідки (для РФ — ред.), якщо розшириться агресія проти України. І також ми повернемось до того, що робили у 2014 році. Я не казатиму докладно, це лише "телеграфно", — але ми повернемось до всіх важелів", — пояснив він.
Про Мінські угоди
За словами Блінкена, домовленості є єдиним шляхом вирішення ситуації на Донбасі.
"Є важливі заходи, які повинні вжити обидві сторони. Багато чого із цих заходів Україна або вже вжила, або робить. Але треба сказати, що з іншого боку – Росія практично нічого не зробила, що треба було зробити за Мінськими угодами. Донбаське питання не розв'язується через Мінський процес. Якби це було, це був би найліпший спосіб, можливо, єдиний", — зазначив Блінкен.
Держсекретар наголосив, що Франція та Німеччина відіграють неабияку роль у розв’язанні конфлікту на сході України. Він додав, що задля цього заплановані додаткові зустрічі.
"Будуть ще зустрічі у межах процесу. Росія має довести, що вона поважно до цього ставиться. Останніми тижнями ми бачили, наприклад, припинення вогню — це доказ того, що щось спрацьовує. Але питання головне, чи вони хочуть реалізовувати Мінські угоди. Якщо так — ми підтримуємо, допоможемо. Але у Нормандському процесі — Франція, Німеччина, Росія, Україна", — підкреслив Блінкен.
При цьому він додав, що США наразі не планують напряму долучатися до перемовин.
"Я не думаю, що питання у тому, щоб приєднатися до формату. Чи буде нам корисно спробувати сприяти, допомагати, підтримувати якимось чином? Якщо так, то так. Ми готові це зробити", — зауважив держсекретар.
Про "Північний потік-2"
За словами Блінкена, США тримаються позиції про те, що проєкт російського газогону підриває енергетичну безпеку у Європі.
Читайте також: Чому США провалили санкції по Північному потоку і що буде далі. Відповідають сенатори
"Наша позиція у цьому незмінна. Таким чином, якщо дозволимо обійти Україну у транзиті газу, це матиме тяжкі економічні наслідки для України. Разом із тим, ця труба практично вже готова, збудована. Вона ще не запущена в експлуатацію, і питання в тому тепер, що це такий важіль не лише для Росії, але й для нас", — наголосив посадовець.
За його словами, у разі, якщо Росія ризикне розпочати повномасштабну агресію проти України, то дуже малоймовірно, що російський газ транспортуватиметься до ЄС цим шляхом.
Про вибори керівника САП
Ентоні Блінкен розповів, що встиг обговорити із президентом Володимиром Зеленським ситуацію із затримкою обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Читайте також: Коли буде призначено голову САП та чому затягується конкурс. Відповідає експерт
"Безперечно, президент Зеленський наполягає на реформі. Але багато ще треба зробити, включно із призначенням відповідного урядовця. Ми чекаємо на це, сподіваємось, що це ось-ось станеться. Тут важко — є і зовнішній тиск, і внутрішній тиск. Але він іде дорогою реформ", — зауважив він.
Про справу щодо Порошенка
Держсекретар США наголосив, що будь-які кримінальні провадження в Україні повинні бути об’єктивними.
"Дуже важливо, щоб у цьому чи будь-якому іншому судовому розгляді, все було законно, щоб судді були незалежні, щоб було правовладдя", — зазначив він.
За словами Блінкена, правосуддя має бути однаковим для всіх.
"Є потреба, щоб об’єдналася нація перед лицем російської загрози. Українці мають виступати спільно, хоч би які були їхні політичні погляди. Треба боронити свою країну. Росія робить усе, щоб був розбрат, щоб поділити націю, щоб люди виступали один проти одного, а не проти неї", — наголосив посадовець.
Ентоні Блінкен наголосив, що США підтримуватимуть майбутнє України.
Що відомо
- Велика Британія надіслала Україні першу партію легкого протитанкового озброєння, вона надійшла 18 січня.
- Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що для обговорення російсько-українських відносин не потрібно залучати США. Він при цьому зазначив, що Росія не є стороною конфлікту на Донбасі, тому не бачить спільних тем для обговорення у запропонованому президентом Україні форматі США-Україна-Росія.
- 14 січня Україна запропонувала Сполученим Штатам провести тристоронню зустріч за участі президентів України, США та Росії.
- У грудні 2021 року Зеленський зазначив, що наразі обговорюються "різні формати зустрічей" для вирішення війни на Донбасі. Він сказав, що готовий зустрітися з представниками Росії "в будь-якому форматі". У разі необхідності Зеленський буде напряму телефонувати Володимиру Путіну, але зараз розмову не ініціює жодна зі сторін.
- Увечері 9 грудня президент США Джо Байден провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Сталося це через два дні після онлайнової зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним. Зеленський і Байден обговорили врегулювання ситуації на Донбасі, питання членства України в НАТО, а також "Північний потік-2".
- На початку листопада 2021-го американські ЗМІ повідомили про скупчення російської техніки на кордоні з Україною, однак тоді у Міноборони та РНБО заперечили цю інформацію. 21 листопада голова української розвідки заявив, що Росія сконцентрувала біля кордонів з Україною понад 92 тисячі військовослужбовців і готується до нападу до кінця січня — на початку лютого 2022 року.
Читайте також
Чи закриються "двері НАТО". Підсумки переговорів в Брюсселі
Чому Росія висунула НАТО умови, на які альянс не піде. Відповідає експредставник США Волкер
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
