Про міжнародні виклики для України в часи російської агресії та пандемії, дипломатичні зустрічі за участі НАТО, України, США та Росії, загрозу вторгнення в Україну з боку Росії, можливу підтримку союзників, протистояння енергетичній експансії Кремля та перспективи європейської інтеграції Українське радіо розпитало у заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви.
Про результати перемовин по лінії НАТО-Україна-Росія для України
"Якщо надавати попередню оцінку проведеним зустрічам, адже відбулися ще не всі з них, і сьогодні (12 січня — ред.) ми ще отримуємо результати Ради НАТО-Росія, то можемо сказати, що завдяки спільним зусиллям, вдалося посадити Росію за стіл діалогу”, — сказав заступник керівника ОП.
За словами Жовкви, стратегія і тактика діалогу західного світу передбачає проведення ще декількох раундів — як у двосторонньому форматі США-Росія, так і в форматі Ради НАТО-Росія. Наявність такого діалогу є позитивною ознакою, ніж, якби він був відсутній цілковито.
“Також важливо, що Україна є присутньою у цьому діалозі в тих форматах, де це дозволяє участь, або безпосередньо напередодні та після завершення діалогів, вона отримує інформацію і разом із державами Заходу, державами-членами НАТО, ОБСЄ та США виробляє переговорну позицію щодо діалогу Росією", — розповів заступник керівника Офісу президента.
Про загрозу вторгнення в Україну з боку Росії
"Не слід драматизувати та стверджувати, що ми перебуваємо напередодні повномасштабної війни. Проте, потрібно бути готовими до будь-якого розвитку подій. Уже те, що цей рік розпочався з діалогу — є дуже позитивним фактором”, — сказав посадовець.
За його словами, поки представники РФ перебувають за столом діалогу, можна говорити, що очевидно драматичні події на військовому фронті не відбудуться.
“Ми звертаємося до наших західних партнерів — будьте об’єднані з нами, тримайте спільну лінію”, — сказав Жовква.
Меседжі, які озвучують представники США після двостороннього діалогу з Росією, збігаються з тими меседжами, які озвучують українські союзники в НАТО та Генеральний секретар НАТО, додав він.
“Сьогодні рівень концентрованої підтримки є доволі високим, що вселяє надію на оптимізм", — наголосив Ігор Жовква.
Про можливу підтримку союзників у випадку ескалації військових дій на Сході України
"Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час пресконференції озвучив, що "Україна — наш партнер, але не член НАТО. Принцип, який діє в Альянсі — "один за всіх, і всі за одного", діє лише для членів НАТО", — і це є об’єктивною реальністю”, — розповів заступник керівника Офісу президента.
Позаяк Україна не є членом НАТО, а є партнером НАТО, відповідно, вона не підпадає під 5 статтю Вашингтонського договору про колективну безпеку, і нині це є зафіксованим станом речей, пояснив чиновник.
Разом із тим, Україна і на двосторонній основі, і на багатосторонній основі співпрацює з певними державами-членами НАТО щодо постачання певного виду оборонних озброєнь, військової техніки, додав він. Також продовжується проведення спільних військових навчань, як у рамках НАТО, так і на двосторонній чи багатосторонній основі з державами-членами НАТО.
“Тому ЗСУ є значно краще готовими до відсічі збройної агресії, аніж у 2014 році", — зауважив Ігор Жовква.
Про можливу підтримку союзників України у боротьбі з РФ
"Рівень співробітництва України з Туреччиною є доволі високим в усіх сферах. Йдеться не лише про політичну, але й про економічну сферу, про співпрацю щодо Криму та сферу військово-технічного співробітництва”, — розповів Жовква.
Туреччина є членом НАТО. Тому від неї також залежатимуть спільні зусилля НАТО щодо України та щодо спільної реакції на можливі російські агресивні дії, пояснив заступник керівника Офісу президента.
“Ми підіймаємо ці теми в нашому діалозі з Туреччиною, вони займають левову частку переговорів на рівні президент України — президент Туреччини. Візит президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до України готується і відбудеться найближчим часом”, — сказав посадовець.
“Тому в української сторони буде змога обговорити ці питання — як на двосторонньому рівні, так і враховуючи той факт, що Туреччина є доволі активним членом НАТО", — наголосив Ігор Жовква.
“Що стосується Чорного моря, безумовно, важливого пріоритетного регіону не лише для України, але й для Туреччини, ми вже ведемо з нею діалог про посилення заходів безпеки у Чорному морі”, — сказав заступник керівника Офісу президента.
Діалог ведеться про об’єднання зусиль чорноморських країн у тому, щоби протистояти відповідним зусиллям Росії, яка також є чорноморською державою, пояснив він.
“Ми говоримо про це з Туреччиною і маємо говорити про це з державами-членами НАТО, позаяк для них цей регіон є також пріоритетним. Сьогодні це Чорне море, а завтра може бути Середземне або Північне”, — сказав Жовква.
Тому, за його словами, роль Туреччини є справді важливою у питанні безпеки України.
Про відсутність посла США в Україні
"Я знаю, що Джо Байден хоче знайти найбільш достойну кандидатуру на посаду посла США в Україні, для цього мають бути пройдені відповідні процедури”, — розповів посадовець.
Він пояснив, що у процесі призначення послів беруть участь представники Конгресу та сенатори. Тому, коли Україна отримає запит на агреман (одна зі стадій процесу призначення глави дипломатичного представництва, який називається акредитацією), то проведе всі необхідні процедури зі своєї сторони.
“Проте і без посла США в Україні, у нас є тимчасово повірений, активно працює посольство України в Вашингтоні. Минулий рік був дуже успішним з точки зору українсько-американських відносин”, — сказав Жовква.
Відбувся візит президента України до США, була підписана низка важливих документів, оновлена хартія про стратегічне партнерство між Україною та США, зазначив він.
Окрім того, роль США є дуже важливою для безпеки України й на двосторонній основі, розповів заступник керівника Офісу президента.
“Ми знаємо про обсяги військової допомоги Україні, заплановані цьогоріч. США активізували зараз постачання відповідної продукції до України. Та активно підтримують нас у НАТО", — наголосив посадовець.
Про запуск Північного потоку-2
"Україна є готовою протистояти енергетичній експансії Кремля в Європі та буде до останнього боротися, щоби Північний потік-2 не був запущеним. Оскільки існує невідповідність до вимог Третього енергетичного пакету”, — сказав Ігор Жовква.
За його словами, Україна бере зараз участь у сертифікації Північного потоку-2 разом із відповідною німецькою агенцією. Дві українські компанії — Нафтогаз та ГТС — є допущеними до процесу. Європейська комісія також залучить Україну до пізнішої сертифікації.
“Ми озвучили свої пропозиції державам-членам ЄС щодо того, як можна збільшити транзит палива через Україну, зменшивши плату за транзит додаткових опцій газу. Завдяки чому в грудні 2021 року Україна вперше була запрошеною до участі в роботі кризової групи з газу Європейського Союзу, де обговорювали, як нам реагувати на потенційну кризу”, — розповів посадовець.
За його словами, міністр енергетики України веде постійний діалог з єврокомісаром із питань енергетики.
“А в 2022 році, ближче до весни, відбудеться бізнес-форум щодо енергетичних питань, в якому братиме участь керівництво ЄС, зокрема, президент Європейської Комісії, де ми також обговорюватимемо роль України у протистоянні російській газовій агресії", — наголосив Ігор Жовква.
Кримська платформа і Нормандський формат
"Кримська платформа — ініційований Україною новий міжнародний консультаційно-координаційний формат, який є важливим інструментом, започаткованим минулого року. Після проведення саміту маємо контактні особи в усіх 46 країнах, які взяли участь в Кримській платформі”, — розповів посадовець.
У 2022 році, за словами Жовкви, відбудеться низка заходів на найвищому рівні у рамках Кримської платформи.
“Кримська платформа — це дипломатична ініціатива, що стосується деокупації Криму та порушення прав людей в окупованому Криму вже сьогодні. Тому вона має стати постійним засобом моніторингу того, що відбувається на території окупованого Криму", — зауважив заступник керівника Офісу президента.
За словами Ігоря Жовкви, 2022 рік розпочався дуже активно з точки зору Нормандського формату. Дипломатичний радник нового канцлера Німеччини і дипломатичний радник президента Франції відвідали спершу Москву, де зустрілися з заступником глави Адміністрації президента РФ. Після чого вирушили до Києва, де відбулася зустріч з керівником Офісу президента України.
“На цих переговорах йшлося про те, у який спосіб можна розблокувати Нормандський формат і повернутися до повноцінної роботи Нормандської четвірки на вищому рівні. Україна виступає за проведення саміту Нормандської четвірки уже найближчим часом”, — сказав Жовква.
За його словами, спільною позицією Німеччини, Франції та України, було провести зустріч минулого року, проте не вдалося. Необхідність проведення саміту є безумовною, як і розв’язання тих питань, які залишились невирішеними на попередньому саміті у Парижі, сказав посадовець.
Що відомо
- Голова Офісу президента України Андрій Єрмак обговорив із радником президента США з питань нацбезпеки Джейком Салліваном роботу "Нормандської четвірки" й безпекову ситуацію навколо України.
- Керівник Офісу президента Андрій Єрмак 10 січня провів зустріч із політичними радниками лідерів Франції та Німеччини.
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!