Два роки тому 8 січня український боїнг авіакомпанії МАУ, який збирався здійснити черговий рейс за маршрутом Тегеран-Київ, збили поблизу міжнародного аеропорту Імама Хомейні в Тегерані одразу після того, як він піднявся у повітря. На борту літака було 176 людей, серед них 11 українців – 9 членів екіпажу та двоє пасажирів. Усі вони загинули.
Після декількох днів заперечень влада Ірану все ж взяла на себе відповідальність за збиття літака та почала розслідування трагедії. Через майже два роки після катастрофи почали судити військових, причетних до трагедії, проте нікому крім іранського слідства досі невідомі ні їхні імена, ні військові звання. На всі вимоги українського уряду та урядів членів родин загиблих допустити незалежних експертів до розслідування влада Ірану відповідає відмовами. Наскільки за два роки просунулось слідство у різних країнах та чи залишається шанс побачити вироки винним – розповідає Суспільне.
На відеозаписі від 8 січня 2020 року, зробленому камерою спостереження аеропорту близько 6 ранку за місцевим часом, видно яскравий спалах і те, як розлітаються уламки літака рейсу PS752. Одразу після новини про катастрофу іранська влада заявила, що літак розбився через несправність двигунів. Лише за три дні колишній президент Ірану Хасан Рухані визнав, що боїнг авіакомпанії МАУ випадково збили двома ракетами малої дальності класу “земля-повітря”, випущеними із зенітно-ракетного комплексу “Тор-М1”. Тоді ж командувач аерокосмічними силами Корпусу вартових ісламської революції (елітні частини збройних сил Ірану – ред.) Амір-Алі Хаджізаде заявив, що його військовий підрозділ бере на себе повну відповідальність за “ненавмисне” збиття українського літака. За формою і висотою польоту іранські військові начебто прийняли український борт за ворожий об’єкт і тому випустили по ньому ракету.
Саме в цей період часу загострився конфлікт між Іраном та США у Перській Затоці. 27 грудня 2019 року в Іраку атакували американську військову базу, загинув цивільний американець, а кілька військових отримали поранення. США заявили, що до нападу причетне шиїтське угруповання, яке пов'язують з Іраном. 31 грудня у столиці Іраку кілька тисяч протестувальників атакували американське посольство, підпалили паркан, кидали каміння у камери відеоспостереження. 3 січня 2020-го, за 4 дні до збиття українського боїнгу, іранського генерала, командувача підрозділу "Кудс" (Quds) Корпусу вартових Ісламської революції Ірану Касема Сулеймані (Qasem Soleimani) убили американські військові за прямим наказом тодішнього президента Трампа. Він заявив, що США і далі будуть завдавати авіаудари по цілям в Ірані, якщо Тегеран вирішить атакувати будь-які американські об'єкти. Іран очікував обстрілів, але свій повітряний простір вони так і не закрили.
Читайте також: У Києві вшанували пам'ять жертв катастрофи літака МАУ у Тегерані
Технічне розслідування та розшифровка чорних ящиків
Іран у січні 2020-го розпочав два окремих розслідування: технічне та кримінальне. Звіт технічного розслідування іранська сторона передала Україні з п'ятої спроби майже через рік – 31 грудня. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав переданий звіт “збіркою маніпуляцій”. Родини жертв катастрофи також не визнали цей звіт об’єктивним. Вони ще торік об'єдналися в асоціацію, розпочали власне розслідування і запросили допомогти експертів. Пізніше представники асоціації пояснили що саме вони та залучені експерти вважають некоректним і неправдивим в офіційній версії іранського звіту. Голова асоціації родин загиблих у катастрофі рейсу PS752 Хамед Есмаеліон втратив в авіатрощі дочку і дружину. Він етнічний іранець, який живе нині у Канаді. До відповідальності мають бути притягнуті не тільки військові, але і високопосадовці Ірану, наголошує чоловік Суспільному. “Вони кажуть: це була людська помилка, у якій винні одна чи десять людей. Але посадовці Ірану також відповідальні за незакритий повітряний простір тієї ночі” – каже Есмаеліон.
Бортові самописці збитого українського боїнга розшифрували лише за півроку після катастрофи. У липні 2020-го іранська сторона відправила їх до французького бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації у Париж. Попередній аналіз розшифрування підтвердив незаконне втручання у роботу літака.
Читайте також: “Пілоти робили все, щоб посадити літак”. Розслідувач розповів про останні секунди збитого літака МАУ
Кримінальне розслідування Ірану
Кримінальне розслідування в Ірані ведеться за статтею “ненавмисне вбивство”. Покарання, за іранським законодавством, передбачає до 3 років ув’язнення з виплатою компенсацій. На лаві підсудних – десять іранських військових. Суд суворо за зачиненими дверима, а українське слідство досі не отримало від іранської сторони імен цих військових, розповідає Суспільному заступниця начальника управління Офісу генерального прокурора України Ольга Кореняк. “Імена приховуються дуже ретельно, більше того, ми зверталися з запитом отримати посади військовослужбовців, які притягуються без зазначення їх персональних даних, але ці прохання також були проігноровані” – каже Кореняк. Перше судове засідання у Тегерані відбулося 22 листопада 2021 року. Засідання проходило у закритому режимі. Допустили лише декілька родин загиблих, інші – протестували під судом.
Під час третього раунду ірансько-українських переговорів сторони домовилися, що українські прокурори отримають доступ до матеріалів справи та будуть присутніми на засіданні без права голосу. Однак, за три дні до засідання, Іран запросив на суд лише посла України в Ірані. Українські прокурори приймати участь в судовому засіданні в такому форматі відмовилися, каже Кореняк. “Бути присутнім (в суді – ред.) представнику, який навряд чи зможе нам привести докази – це лише формальне виконання обіцянок з боку Ірану. Виконання домовленостей в такий спосіб не дасть ніякої користі в кримінальному українському провадженні” – додає прокурорка.
Розслідування в Україні
Головне слідче управління СБУ за доручення Офісу генпрокурора веде в Україні розслідування за трьома статтями: 276 (порушення правил безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту), 115 ( умисне вбивство) та 194 (умисне знищення або пошкодження майна). Комплексні криміналістичні експертизи за доручення генпрокуратури проводить Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Директор інституту Олександр Рувін особисто був на місці катастрофи у Тегерані. Він очолював делегацію українських фахівців, яка прибула в Іран збирати оперативні польові дані у перші дні після падіння літака. Рувін розповідає Суспільному про те як складно було проводити роботи через постійний контроль іранських військових. Коли експерти почали оглядати уламки літака, то не знайшли деяких частин на місці катастрофи. “Нижньої частини літака не було, ні одного сидіння там також не було. – каже Рувін – А коли ми привезли верхню частину кабіни на місце, де складали речові докази, то побачили в ній отвори”. Після цієї знахідки, розповідає експерт, військові Корпусу ісламської революції одразу відігнали їх від уламків, накрили все плівками. “Сказали нам: на сьогодні все закінчено” – згадує Рувін.
Експертизи, які зараз у цій справі проводять в Україні, спростовують версію що літак збили помилково, каже Рувін. “Завдяки трасологічній експертизі ми побачили як летіли вражаючі елементи – проти курсу польоту літака чи за ним, на якій відстані. По виду пробоїн зрозуміли як було насправді” – розповідає науковець. Крім того фахівці інституту проводили і фототехнічну експертизу: за відео пуску двох ракет. Звіряли по годиннику дані, які передала іранська сторона. “Все це нам дало можливість зробити висновки, які не підтверджують версію помилки оператора” – каже Рувін.
Матеріальні компенсації родинам загиблих
Одним з найбільш невирішених і заплутаних питань після цієї трагедії залишається виплата Іраном фінансових компенсацій, в тому числі і сім'ям, які втратили своїх рідних. Одразу після катастрофи іранський уряд пропонував виплатити по 80 тисяч доларів родинам загиблого українського екіпажу, проте українська сторона не погодилась на таку суму. Сама Україна виплатила родинам загиблих громадян України – 9 членів екіпажу і двох пасажирів літака – по 200 тисяч гривень.
Канадський суд Онтаріо 4 січня 2022 року зобов’язав Іран виплатити сім'ям шести канадійців, які загинули в авіакатастрофі, 84 мільйони доларів компенсації. Своє рішення суд обгрунтував постановою, яку в цій країні ухвалили у травні 2021 року, а саме: визнання збиття літака рейсу PS752 навмисним терористичним актом. Іран у суді участі не приймав і ніяк не захищався. Адвокати сімей загиблих заявили, що якщо гроші не будуть виплачені, то вони будуть подавати запити на конфіскацію іранських активів в Канаді та інших країнах, наприклад нафтових танкерів.
На борту літака було 57 громадян Канади. Хамед Есмаеліон, який очолює осоціацію родин загиблих, каже, що насправді для багатьох родичів компенсації не такі важливі, вони хочуть лише дізнатися правду та покарати винних. “Нам не потрібні ці криваві гроші та закрита справа. Ми ходили розмовляти з владою і сказали, що ми відмовляємося від компенсації. Ми хочемо дізнатися правду” – каже Есмаеліон.
На запит Суспільного прокоментувати це рішення суду посольство Ірану в Україні у коментарі відмовило.
Міністерство закордонних справ України 6 січня 2022 року оприлюднило спільну заяву міжнародної групи з координації та допомоги жертвам рейсу PS752 про те, що Іран відмовився від подальших перемовин з групою. Проте вже наступного дня, напереродні другой річниці катастрофи, міністерство закордонних справ Ірану оприлюднило заяву про готовність сісти за стіл переговорів з представниками країн, громадяни яких загинули в катастрофі українського літака МАУ.
Президент авіакомпанії МАУ Євгеній Дихне розповів Суспільному, що компанія розглядає можливість позову в міжнародний суд. “Сьогодні разом з експертами ми знаходимося в процесі встановлення суми збитків, який завдано авіакомпанії. – каже Дихне – Цілком ймовірно, що наші вимоги до Ірану ми висуватимемо в міжнародному арбітражі.” Після збиття їхнього боїнгу у небі біля аеропорту Тегерану компанія МАУ більше не виконує рейси до Ірану, розповідає Дихне. “Я вважаю, що Іран зараз в першу чергу повинен займатися іміджем Ірану, як держава яка забезпечує безпеку польотів для цивільної авіації у своєму просторі. – каже керівник МАУ – Це питання не втратило свою актуальність, бо на сьогоднішній день держава Україна не розглядає навіть можливості польотів для українських авіакомпаній в Іран чи в повітряному просторі Ірану".
Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!