Голова дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель відвідав лінію зіткнення на Донбасі та відреагував на нарощування Росією військ біля кордонів України перед засіданням комісії Україна-НАТО. Наскільки сильно активізувалася міжнародна підтримка України та чого очікувати від союзників в ефірі Українського радіо розповіла виконавча директорка Інституту безпеки Східної Європи Юлія Осмоловська.
Про візит Борреля та реакцію ЄС
"Заяви Борреля були до певної міри очікуваними та прогнозованими. Можна віддати належне українській дипломатії, що вона вчергове використала цю можливість для того, щоб привезти представника Європейського Союзу, який би побачив на власні очі, що відбувається на сході України, і ми отримали такі політичні заяви, які були озвучені", — зауважила дослідниця.
Однак вона відмітила, що в Європейському Союзі питання зовнішньої політики належить до сфери, яка потребує одностайного голосування всіх держав-членів Європейського Союзу за ту чи іншу позицію. Проте серед країн Європейського Союзу досі існує різне сприйняття ступеня загрози з боку Російської Федерації і відповідно розуміння того, у який спосіб Європейський Союз має на цю загрозу реагувати.
"Тому зараз дуже багато буде залежати від того, наскільки пан Боррель зможе переконувати своїх колег по Раді зовнішніх питань співпрацювати з міністрами закордонних справ окремих країн", — відмітила Юлія Осмоловська.
Читайте також: У Москві заявили, що зустріч з представниками країн "нормандського формату" без України відбулась
Вона зауважила, що у питанні нових санкцій проти Росії країни ЄС можуть мати більше розбіжностей — це погано впливає на економіку блоку.
"Потрібно працювати з державами-членами Європейського Союзу по окремо, і Росія дуже чудово розуміє цю ситуацію і обмеженість впливу пана Борреля на формування зовнішньої політики та спільної інтегрованої позиції держав-членів Європейського Союзу", — зазначила Юлія Осмоловська.
На які домовленості з Росією може піти Захід
Юлія Осмоловська прокоментувала, що зберігається ризик неприємних домовленостей Заходу та Росії щодо України.
"Хтось із них (союзників — ред.) буде виступати за те, що потрібно йти назустріч Росії і все ж таки досягати певного компромісу з позиції Російської Федерації саме через розуміння того, що ця загроза на кордоні з Україною можуть створити серйозну загрозу безпеці в Європі. Саме на це Росія розраховує", — пояснила виконавча директорка Інституту безпеки Східної Європи.
"Росія намагається зараз вивести обговорення питання гарантій безпеки в Європі та стабільної системи безпеки в Європі на рівень суто двостороннього спілкування зі Сполученими Штатами, нехтуючи при цьому позицією європейських країн, що дуже дратує Європейський союз", — зауважила дослідниця.
За її словами така модель вирішення проблем дискредитує усю міжнародну безпекову систему.
Читайте також: Правозахисники закликали українську владу підтримати народ Казахстану
"Ризики того, що наші західні партнери підуть на такі компроміси з Російської Федерації, які будуть реально шкодити інтересам України, існують, але вони не драматичні", — сказала експертка.
Про засідання Комісії Україна-НАТО то Ради Росія-НАТО
10 січня в Брюсселі відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО, а 12 січня відбудеться засідання Ради Росія-НАТО.
"Я бачу велику перевагу того, що консультації України з країнами-членами НАТО відбудуться раніше. Тому що навіть якщо є позиції окремих країн НАТО, які вагаються чи недостатнього добре розуміють загрози від Російської Федерації, для України ще є додаткова можливість ці питання досить акцентовано та аргументовано порушити і, можливо, навіть цю позицію кристалізувати на користь інтересів України", — зауважила дослідниця.
"10 січня будуть проходити паралельно консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ між Росією та Сполученими Штатами стосовно цих запропонованих проєктів документів, і Росія розраховує саме у діалозі зі Сполученими Штатами отримати певні нариси конфігурації того діалогу, який буде закладатися", — пояснила експертка.
"Тобто за російськими заявами зрозуміло, що для них формат консультацій з НАТО чи ОБСЄ має другорядне значення і вони намагаються цю стратегію послідовно реалізовувати. І тут дуже багато буде залежати від позиції Сполучених Штатів в рамках цих двосторонніх консультацій 10 січня, а тільки від того, наскільки Україна буде переконливою у рамках формату Україна-НАТО", — зазначила Осмоловська.
Як ситуація в Казахстані позначиться на діях Росії щодо України
"Якщо Росія змушена використати частину ресурсів для допомоги Казахстану у цій ситуації, якщо, як з'являє влада Казахстану, йдеться про зовнішню агресію та зовнішнє втручання, через що було надано заклик про допомогу і Росія тут не є головним сценаристом цих процесів, то, дійсно, для Росії це створює досить незручну ситуацію, оскільки вона має розпорошувати свої ресурси не тільки на ситуацію довкола України чи Білорусі, але вже на досить велику відстань центральноазіатської країни", — розповіла виконавча директорка Інституту безпеки Східної Європи.
Вона відмітила, що в цьому регіоні військовий контингент був дещо оголений, оскільки частина війська була перебазована ближче до українських кордонів.
Читайте також: "Миротворчі" війська та загибель протестувальників. Хроніка подій у Казахстані
"За умови синхронізованого тиску наших західних партнерів на Російську Федерацію ми зараз зможемо використати цей момент, який є більш сприятливий", — додала вона.
"Залежного від того, кого Казахстан буде визначати цим зовнішнім агресором, можна вже прогнозувати, які геополітичні наслідки може мати ця ситуація в Казахстані, яка, дійсно, нетипова. Казахстан вважається авторитарною країною з найменшим рівнем протестних настроїв, тому що за 30 років незалежності, історія згадує тільки три таких серйозних драматичних випадки, але за масштабами протестів вони не можуть порівнятися з тим, що зараз відбувається в Казахстані. Тому нам потрібно розуміти, що якщо Росія це не режесувала і має зараз реагувати на цю ситуацію, то це для нас складає сприятливий момент", — підсумувала експертка.
Що відомо
- НАТО та Росія проведуть зустріч з українського питання 12 січня. Зустріч відбувається на тлі повідомлень про скупчення військ РФ на кордоні з Україною, про що стало відомо на початку листопада. Засідання комісії НАТО-Україна відбудеться перед переговорами альянсу з РФ 10 січня.
- Ввечері 2 січня президенти США та України Джозеф Байден і Володимир Зеленський провели телефонну розмову, під час якої обговорили, зокрема, питання недопущення подальшої ескалації ситуації на україно-російському кордоні.
- Президент США Джо Байден і президент Росії Володимир Путін провели переговори у телефонному режимі. Він чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати та їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь, якщо Росія вторгнеться в Україну, повідомили у Білому домі.
- Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив 30 грудня, що Радбез не бачить загроз для" відкритої агресії з боку Російської федерації".
- 29 грудня державний секретар США Ентоні Блінкен провів телефонну розмову із президентом Володимиром Зеленським та підтвердив непохитну підтримку Сполученими Штатами незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
- 24 грудня президент Володимир Зеленський у режимі відеозв'язку поговорив із сенаторами та конгресменами США про ситуацію на сході України та кордоні з Росією, а також про "Північний потік-2".
Читайте також
Росії загрожують санкції, якщо вона силою перекроюватиме карту Європи - МЗС Фінляндії
Очільниця МЗС Німеччини відвідає США, де обговорить напруженість між Україною та Росією
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!