Назарбаєв уперше звернувся до нації. Хроніка подій у Казахстані

Назарбаєв уперше звернувся до народу Казахстану

18 січня колишній президент та ексочільник Ради безпеки Казахстану Нурсултан Назарбаєв оприлюднив перше від початку протестів відеозвернення, в якому наголосив, що не має владних повноважень, а також заявив, що не залишав територію країни.

"Я у 2019 році передав повноваження президента Касим-Жомарту Токаєву, і з тої пори є пенсіонером. Наразі перебуваю на заслуженому відпочинку у столиці Казахстану, і нікуди не виїздив", — сказав політик.

Він додав, що президент Токаєв невдовзі буде обраний головою найбільшої пропрезидентської партії країни "Нур Отан".

"Жодного конфлікту чи протистояння в еліті країни немає. Чутки на цю тему абсолютно безпідставні. Всім відомо, що я 30 років не покладаючи рук працював в ім’я нашої батьківщини", — зазначив Назарбаєв.

При цьому він підкреслив, що метою заворушень у Казахстані "було руйнування цілісності країни та засад держави".

"Трагедія стала для всіх нас уроком. Важливо з'ясувати, хто організував усі ці погроми та вбивства. Слідство дасть відповідь це питання", — зауважив політик.

Генпрокуратура заявила про порушення майже 700 проваджень

Генеральна прокуратура Казахстану повідомила, що у зв’язку із січневими протестами відкрила майже 700 досудових розслідувань, інформує Tengri News.

"За тяжкими та особливо тяжкими злочинами розпочато 695 досудових розслідувань", — заявив старший помічник генерального прокурора Азамат Саргазін.

За його словами, 44 розслідування було розпочато за актами тероризму, 15 – за вбивствами, 6 справ – за фактами пропаганди та закликів до захоплення влади.

"Затримано як підозрюваних 780 осіб, щодо 695 із них судом санкціоновано арешт. Хотів би ще раз акцентувати увагу, що ці справи належать до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. За всіма прокурори забезпечують дотримання прав громадян, усім фігурантам кримінальної справи, зокрема всім затриманим, надається своєчасна юридична допомога", — повідомив Саргазін на онлайн-брифінгу.

Від початку протестів в Алмати затримано понад 2600 людей

Від початку протестів та заворушень у найбільшому місті Казахстану Алмати силовики затримали 2601 людину, повідомляє Informburo із посиланням на комендатуру Алмати. При цьому правоохоронці вилучили 127 одиниць вогнепальної зброї та 4077 боєприпасів.

15 січня Генпрокуратура Казахстану повідомила, що через протести у країні загинули 225 людей включно із мирними жителями та правоохоронцями. За даними порталу Vlast.kz, тисячі мешканців країни, затримані силовиками, повідомили про побиття та жорстоке поводження.

Родичі Назарбаєва залишають керівні посади у країні

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв розпорядився відсторонити племінника експрезидента Нурсултана Назарбаєва Самата Абіша від посади першого заступника голови Комітету національної безпеки країни.

"Розпорядженням Глави держави Абіш Самат Сатибалдиули звільнений з посади першого заступника голови Комітету національної безпеки Республіки Казахстан", — зазначається у тексті документу.

Окрім того, зять Назарбаєва, мільярдер Тимур Кулібаєв оголосив про складання повноважень голови президії Національної палати підприємців "Атамекен". Відповідне звернення було оприлюднене 17 січня на сайті палати.

При цьому Кулібаєв не повідомив про причини такого рішення.

Раніше двох зятів Назарбаєва звільнили з керівних посад у великих національних компаніях.

Зокрема, були достроково припинені повноваження голови правління державної компанії "КазТрансОйл" Дімаша Досанова, який є чоловіком молодшої доньки колишнього лідера Казахстану Алії Назарбаєвої. Він обіймав цю посаду з 6 серпня 2016 року.

Також з посади зняли 58-річного голову правління "Національної компанії QazaqGaz" Кайрата Шаріпбаєва, якого називають чоловіком старшої доньки Назарбаєва Даріги. Правління компанії він очолив у листопаді 2020 року.

У шести із 17 областей скасовано режим надзвичайної ситуації, ще в чотирьох він має припинитися о 18:00 14 січня.

У поліція Алмати повідомили, що внаслідок протестів, які відбулися в місті, зниклими безвісти вважаються тільки 7 людей. Так, 22 людини зникли без вести після мітингів, однак 15 з них вже знайшли, передає Vласть.

Військові Казахстану незаконно використали символіку ООН

Як повідомляє Радіо Азаттик, військових у блакитних шоломах та написом "United Nations" помітили на фотографіях, оприлюднених 8 січня Associated Press. 10 січня представник миротворчої місії ООН підтвердив виданню електронною поштою, що озброєні люди, помічені на зображеннях, якими поділилося AP, не були частиною миротворчої місії ООН.

"Ми передали нашу стурбованість із цього питання постійному представництву Казахстану", – зазначив він.

Прессекретар наголосив, що країни, які надають війська та поліцію Організації Об'єднаних Націй, повинні використовувати відзнаки ООН лише тоді, коли вони виконують мандатні завдання як миротворці ООН.

Згодом представник Міністерства оборони Казахстану ідентифікував військових у блакитних шоломах як частину батальйону КАЗБАТ, який пов’язаний з ООН та бере участь у миротворчих місіях організації. Водночас він визнав, що вони не були частиною будь-якої місії ООН, а виконували завдання з охорони стратегічних об’єктів, аеропортів та урядових будівель.

У країні почали пом’якшувати безпекові заходи

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв постановив достроково скасовувати надзвичайний стан у трьох регіонах країни, де вдалося стабілізувати безпекову ситуацію. Зокрема, його скасують у Північно-Казахстанській області.

"Скасувати з 07 години 00 хвилин 13 січня 2022 року надзвичайний стан у межах Північно-Казахстанської області, запроваджений указом президента Республіки Казахстан від 5 січня 2022 року № 745 "Про запровадження надзвичайного стану у Північно-Казахстанській області", – зазначається у тексті документу.

Відповідні укази оприлюднені й щодо Західно-Казахстанської та Павлодарської областей.

При цьому влада країни також пом’якшує обмеження, зокрема тривалість комендантської години, й в інших регіонах, повідомляє Хабар 24.

ОБСЄ закликає повернути мешканцям Казахстану доступ до інтернету

Представниця ОБСЄ із питань свободи ЗМІ Тереза Рібейро виступила із закликом до влади Казахстану повернути населенню країни доступ до інтернету.

"Після запеклих зіткнень у Казахстані, які почалися тиждень тому, нападів зазнали багато національних та іноземних журналістів та офісів ЗМІ. Надходили повідомлення про короткочасні затримання працівників ЗМІ по всій країні та відмову у в'їзді в країну іноземним кореспондентам. Доступ до інтернету в Казахстані було обмежено, внаслідок чого населення залишилося без достатньої інформації про події", — йдеться у повідомленні орагнізації.

Відтак Рібейро закликала створити безпечні умови роботи для журналістів та відновити доступ до інтернету в країні.

"Необмежений доступ до інформації в автономному та онлайн-режимі є важливим елементом громадської безпеки й завжди повинен дотримуватися. Я закликаю владу Казахстану зберігати, захищати та просувати свободу ЗМІ в країні на благо та всебічну безпеку країни та регіону ОБСЄ в цілому", — додала вона.

У Казахстані аеропорт Алмати має поновити роботу 13 січня, однак час його роботи буде обмежено: він працюватиме тільки з 8:00 до 21:00.

Про це повідомили в Комітеті цивільної оборони країни.

Токаєв заявив, що у Казахстані діють бойовики із Центральної Азії

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що проти країни був скоєний "акт агресії", в якому взяли участь іноземні бойовики, зокрема із країн Центральної Азії.

Про це він повідомив під час перемовин із президентом Ради Європи Шарлем Мішелем, повідомляє пресслужба Токаєва.

"Я не маю сумнівів, що це теракт. Це – добре організований, добре підготовлений акт агресії проти Казахстану. Більшість нападників були іноземними бойовиками із країн Центральної Азії, включаючи Афганістан. Є й бойовики з Близького Сходу. Їхня мета – перетворити нашу територію на зону хаосу, а потім захопити владу", – заявив політик.

Токаєв додав, що "миротворчі сили ОДКБ" не братимуть участі у бойових діях.

"Їхнє головне завдання – захист стратегічних об’єктів в Алмати та столиці Казахстану. Це дозволить правоохоронним органам Казахстану проводити антитерористичні операції", – зазначив він.

У ЄС вважають, що російські війська можуть лишитись у Казахстані

Направлені у Казахстан на тлі протестів російські військові у складі "миротворчих сил ОДКБ" можуть затриматись на території країни, заявив в інтерв’ю BBC Radio 4 верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель

"Досвід показує, що коли приходять росіяни, їм потім складно піти", — сказав Боррель.

У Києві відбулась акція на підтримку протестувальників у Казахстані

У Києві 10 січня відбулась акція, учасники якої вимагають, аби влада Казахстану оприлюднила правду про події у країні, зокрема про кількість затриманих протестувальників. Вони наголошують на тому, що дотримання прав і свобод громадян має стояти для влади на першому місці.

Окрім того, учасники заходу засуджують введення військ Організації договору про колективну безпеку та розцінюють його це як військову інтервенцію.

Адвокат активіста, якого нібито побили працівники СБУ, закликає провести розслідування

Адвокат Дмитро Моргун, який представляє інтереси активістів Заманбека Тлеулієва та Елдоса Насіпбекова з Казахстану, заявив, що Служба безпеки України повинна здійснити посадове розслідування через інформацію про побиття невідомим Тлеулєіва й обшуки в Насіпбекова.

За його словами, "факт перевищення службових повноважень з боку посадовців СБУ" доведений. Крім того, потерпілі вже подали заяви до правоохоронних органів для притягнення співробітників Служби безпеки до кримінальної відповідальності.

"Чекаємо дуже на увагу омбудсмена (Людмили Денісової — ред.), на увагу в даному випадку внутрішніх правозахисних структур з боку держави. І хотілося б побачити службове розслідування самої СБУ", — зауважив Моргун.

Адвокат також наголосив, що Тлеулієв і Насіпбеков перебувають в Україні на законних підставах, тому "загрози депортації та загрози застосування якихось засобів обмеження їхніх прав також є перевищенням службових повноважень, як і фізичне насильство".

Посольство Казахстану заперечило версію про "український слід" у протестах

Посольство Казахстану в Україні заявило, що поширення інформації про нібито причетність України до заворушень, які на початку січня охопили країну, мають за мету погіршити відносини між державами, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Ми наразі відчуваємо, що в Україні нам співпереживають. На жаль, з'являються окремі інсинуації, націлені на те, щоб внести сумнів у наші довірчі відносини. Є вкидання про "український слід" подій у Казахстані. Але ми бачимо, що компетентні органи України на ці сигнали своєчасно реагують", – зазначили в дипустанові.

При цьому у посольстві, вважають, що протести у Казахстані мають іншу природу, ніж події Революції гідності.

"Ми знаємо, що існують різні порівняння подій у Казахстані і з українським Майданом, і з подіями в Білорусі. Але наше глибоке переконання, що між ними не можна ставити знак рівності", – йдеться у повідомленні.

У доньки Назарбаєва знайшли літак та елітну нерухомість у Лондоні

Молодша донька експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Алія володіє елітною нерухомістю у Лондоні та Дубаї, повідомляє The Telegraph, із посиланням на документи про фінансові операції, здійснені жінкою.

За інформацією видання, ці покупки Алія Назарбаєва здійснила у 2006 році, коли вивела з країни близько 300 мільйонів доларів, використавши для цього складну мережу офшорних трастів та компаній від Ліхтенштейну до Британських Віргінських островів.

Серед іншого, на цю суму Назарбаєва придбала маєток на півночі Лондона, вартістю 8,75 мільйона фунтів стерлінгів, який був необхідний для отримання посвідки на проживання, приватний літак Challenger Bombardier вартістю 18 мільйонів фунтів стерлінгів, а також приватний банк. Окрім того, жінка придбала нерухомість у Дубаї за 14 мільйонів доларів.

Як зазначає видання, раніше Назарбаєва заявила, що вивела з країни 312 мільйонів з Казахстану доларів за порадою її фінансових консультантів, які запевнили її, що зберігати гроші у країні небезпечно, й порадили їх сховати їх за кордоном. Згодом вона звинуватила фінансистів у незаконному привласненні її коштів та шахрайстві, подавши проти них судовий позов. Зрештою Алія Назарбаєва та її фінансові експерти владнали конфлікт у межах конфіденційної угоди.

Українське МЗС засудило насильство на протестах

"Засуджуємо насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв. Висловлюємо співчуття у зв'язку із загибеллю казахстанців, з якими українців пов'язують багаторічні зв'язки дружби і взаємної поваги", — йдеться у заяві відомства.

В українському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що наразі в країні необхідно вжити "максимальних заходів задля деескалації ситуації і уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення роботи об'єктів критичної інфраструктури та систем зв'язку."

"Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну", — заявили в МЗС.

За час протестів затримані понад сім тисяч людей

Міністерство внутрішніх справ Казахстану заявило про 7 939 затриманих під час протестів.

"Під час проведення оперативних заходів співробітниками поліції за участю військовослужбовців Національної Гвардії та підрозділів спеціального призначення в Алмати захід на двох ринках затримано 207 осіб. Вилучено 5 викрадених автомобілів, викрадені товарно-матеріальні цінності (нові комп'ютерні процесори, ноутбуки, музичний центр), а також 2 одиниці гладкоствольної та 4 холодної зброї", — повідомили у пресцентрі відомства.

Окрім того, як повідомив під час обговорення ситуації в Казахстані лідерами Організації договору колективної безпеки президент країни Касим-Жомарт Токаєв, під час протестів загинули 16 співробітників силових структур, понад 1300 — травмовані. Даних про кількість постраждалих та загиблих серед цивільного населення немає. Він також наголосив, що постраждали також тисяч бізнес-суб'єктів та банків.

"Із впевненістю говорю про участь терористів, зокрема, закордонних бойовиків, в агресії проти Казахстану. Невипадково бандити нападали ночами на морги — забирали та вивозили тіла своїх загиблих поплічників", — заявив Токаєв, додавши, що очевидним є спроба "створення хаосу" в країні з метою подальшого захоплення влади.

"Зачистка", блокпости та проблеми з Інтернетом: політолог з Алмати розповів про ситуацію в місті

В Алмати та області станом на 9 січня триває антитерористична операція. У місті виставили блокпости, але воно поступово повертається до повноцінного життя.

Про це у коментарі Суспільному повідомив казахський політолог Іслам Кураєв, який проживає неподалік Алмати.

"В Алмати все більш-менш спокійно. У місті та області триває антитерористична операція. Встановлені блокпости, силові структури контролюють все повністю. З 9 січня місто практично почало життя повною мірою", — розповів Кураєв.

За його даними, у місті ще іноді лунають постріли, але люди вже починають "приходити до тями". З другої половини дня 9 січня комунальні служби взялися за ліквідацію наслідків погромів. Наразі в Алмати повноцінно функціонують продовольчі магазини, аптеки та інші соціально важливі об’єкти. Проте влада рекомендує поки що обмежитися у пересуваннях і не виходити на вулицю без особливої ​​потреби. Щодо Інтернету, то, за словами політолога, з ним все ще є проблеми.

"Але це пов'язано насамперед з тим, щоб терористичні елементи не могли спокійно координувати свої дії та найважливіше — утримати соціальні мережі від вкидань, фейк-ньюзів, які могли б спричинити негативні наслідки. Варто відзначити, що основні програми та сайти функціонують справно. Це найважливіше зараз. Думаю, що у понеділок-середу вже все буде спокійно", — розповів Кураєв.

Він додав, що в Алмати орудують "терористичні та екстремістські угруповання", які спочатку захоплювали будівлі та стріляли по силовиках та у мирних громадян. Зараз спецназ займається їх "зачищенням". Що це за угруповання та яка їхня мета, поки невідомо.

"Проте дуже багато людей було заарештовано із сусідніх країн, які брали участь у мародерстві та мітингах. Є припущення, що в місті орудували й релігійні угруповання або як мінімум сплячі осередки всередині країни. Загалом, головна їхня мета була зрозумілою — це підрив конституційного ладу країни та створення хаосу", — підсумував політолог.

До Києва із Казахстану прибув літак з українцями. Що пасажири кажуть про ситуацію в країні

Ввечері 9 січня до міжнародного аеропорту "Бориспіль" зі столиці Казахстану Нур-Султана прибув рейсовий літак із 33-ма українцями та іноземцями.

Один із пасажирів на ім'я Саржан розповів Суспільному, що він прибув до аеропорту Нур-Суртана з Караганди (місто розташоване за 200 км від Нур-Султана, — ред.), і летить на навчання до Європи. У Києві у нього пересадка. Каже, що придбав квиток на літак завчасно і його рейс не переносили.

"Ми добирались автомобілем. Нас було четверо в машині. На блокпосту нас перевірили та записали наші дані", — розповів пасажир.

За його словами, наразі в Караганді все спокійно, а більшість активних дій відбувалась у великих містах. У місті на вулиці вийшли більш ніж 1000 людей, але мітинг був мирний. Хлопець каже, Інтернет з початком протестних акцій був відсутній, а зараз його дають на пару годин. Сестра з іншої країни дзвонилась до нього лише на домашній телефон. Між усіма містами стоять блокпости, а автомобілі перевіряють.

"Якщо вважають, що людина "підозріла", то записують її особисті дані... Військових у місті не так багато. Найбільше військових на блокпостах та біля адмінбудівель", — розповів Саржан.

Інший пасажир Тамірлан, який живе в Нур-Султані, розповів, що летить через Київ в Афіни та Будапешт з туристичною метою. Каже, що мав вилетіти ще 6 січня, але рейс перенесли. За його словами, у Нур-Султані насправді все було спокійно, "а ситуацію роздули".

"Не треба було обрубати Інтернет, скасовувати рейси тощо. Це все призвело до того, що почалась зайва паніка. Військові – звична річ для Нур-Суртана. У нас завжди багато поліції у місті, охорони. Не було у місті ніякого мародерства. Усі живуть тихим звичним життям зараз. Лише комендантська година і металошукачі", – розповів Тамірлан.

При цьому він підтвердив, що в Алмати справді велися бої, і люди не можуть ніяк звідти вилетіти.

Пасажир Діас розповів, що долетів до Нур-Султана літаком з Усть-Каменогорська, місто на сході країни: "Коли я опинився у Нур-Султані, то у місті вже були БТР-ри, аеропорт охороняли. Мій рейс на Київ скасували. Коли я прилетів з Усть-Каменогорська в Нур-Султан, то особливо не перевіряли мене особисто".

Він повідомив, що квиток на літак купував ще у грудні. За його словами, банки та магазини в Нур-Султані працюють, а Інтернет вмикають тільки на кілька годин в день.

Тим часом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що наразі відомство працює над організацією повернення решти українців, які звернулися по допомогу, особливо в Алмати, через скасування рейсів на тлі масових протестів у Казахстані. За його даними, наступні рейси заплановані на 13 і 16 січня.

Раніше в МЗС повідомили, що українське посольство надає консульську допомогу українцям, які через скасовані авіарейси не можуть залишити Казахстан. Найбільша кількість громадян застрягла в місті Алмати — 116. Очільник МЗС доручив дипломатам пропрацювати альтернативні шляхи евакуації українців із Казахстану у разі істотних затримок авіарейсів.

Президент Казахстану змінив склад Комітету нацбезпеки

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звільнив з посад двох заступників голови Комітету національної безпеки (КНБ) Даулета Єргожина та Марата Осіпова.

Відповідні укази оприлюднені на сайті лідера країни.

Причини їх звільнення у документах не вказані. Новими заступниками очільника Комітету Токаєв призначив Бакитбека Косжанова та Аскара Амерханова.

Раніше президент Казахстану Касим-Жомарт звільнив Каріма Масімова з посади голови КНБ на тлі масових протестів в країні. Замість нього був призначений Єрмек Сагімбаєв. А 8 січня Комітет нацбезпеки Казахстану повідомив про затримання Масімова за підозрою у державній зраді.

У МОЗ Казахстану заявили про загибель 164 людей, але потім спростували

У Казахстані за час масових заворушень загинули 164 людини, ще понад 2,2 тисячі людей звернулися за медичною допомогою. Однак згодом Міністерство охорони здоров'я країни спростувало цю інформацію.

Дані МОЗ про загиблих оприлюднило казахське видання 24.kg та низка інших ЗМІ країни.

Зазначається, що найбільше людей загинули в місті Алмати – 103 особи, у Кизилордінській області – 21, у Жамбильській – 10, в Алматинській – 8 людей. Ці дані були оприлюднені вперше з 5 січня. Однак згодом видання Orda.kz у Telegram-каналі оприлюднило спростування інформації про кількість загиблих.

"Публікація статистики – технічна помилка. Не видалено та не опубліковано спростування інформації через проблеми з доступом до інтернету в країні", — пояснили виданню в міністерстві.

Крім того, телеканал "Хабар 24" поінформував, що кількість затриманих під час протестів у Казахстані досягла 5969 осіб. Серед них є іноземці.

У Казахстані призупинили роботу обмінних пунктів і товарних бірж

Національний банк Казахстану призупинив роботу валютних обмінних пунктів з метою безпеки співробітників і клієнтів.

Про це йдеться у пресрелізі регулятора країни.

"Діяльність обмінних пунктів банків другого рівня та уповноважених організацій тимчасово припиняється для безпеки та збереження обмінних пунктів, а також їх співробітників та клієнтів", — повідомили в Нацбанку.

Там додали, що у зв'язку з нестабільною роботою Інтернету і проведенням антитерористичної операції відновлення роботи банківської системи в країні буде проводитися поетапно.

Крім того, Агентство із захисту та розвитку конкуренції Казахстану рекомендувало призупинити торги на товарних біржах через масові заворушення

"З урахуванням введення режиму надзвичайного стану країни та тимчасового регулювання ціни окремі біржові товари Біржовим комітетом рекомендовано призупинити біржові торги на товарних біржах", — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що біржові торги поновлять після стабілізації ситуації в країні.

У МЗС розповіли про ситуацію з українцями у Казахстані та анонсували відновлення авіарейсів

У Казахстані під час масових протестів не загинув, не постраждав та не був затриманий жоден громадянин України. Для вивезення українців з цієї країни 9 січня планується відновити регулярні авіарейси за маршрутом Нур-Султан — Київ.

Про це Суспільному повідомив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.

За його інформацією, Міжнародний аеропорт Алмати призупинив обслуговування цивільних літаків і використовується для військово-транспортної авіації держав-членів ОДКБ. Тож наразі українське посольство надає консульську допомогу громадянам, які через скасовані авіарейси не можуть залишити Казахстан. Найбільша кількість громадян застрягла в Алмати — 116.

"Усі застряглі громадяни забезпечені тимчасовим житлом та продуктами харчування. Загроз їхньому життю чи безпеці немає. Посольство підтримує з усіма пасажирами постійний зв‘язок та інформуватиме їх про подальші кроки", — повідомив Ніколенко.

За попередньою інформацією, 9 січня планується відновлення регулярних авіарейсів за маршрутом Нур-Султан — Київ. Речник МЗС додав, що українська сторона взаємодіє з урядами інших держав, громадяни яких також не можуть залишити територію Казахстану.

"Враховуючи триваючу силову операцію та складну безпекову ситуацію, зокрема в Алмати та Алматинській області, нині найбезпечнішим варіантом для українців є залишатися в місцях їхнього тимчасового проживання", — сказав Ніколенко.

Тим часом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив дипломатам пропрацювати альтернативні шляхи виїзду наших громадян із Казахстану у разі істотних затримок відновлення регулярного авіасполучення. До цієї роботи долучилися усі українські посольства в регіоні.

"Головною передумовою будь-яких подальших заходів є стабілізація безпекової ситуації", — наголосили в МЗС.

Казахстан передав стратегічні об’єкти "під охорону" ОДКБ та виставив блокпости

Влада Казахстану вирішила виставити блокпости та передати низку стратегічних об'єктів країни "під охорону" держав-учасниць Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Про це повідомила пресслужба президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва за результатами засідання оперативного штабу.

"Виставлено блокпости, об'єднаному миротворчому контингенту держав-учасниць ОДКБ під охорону передано низку стратегічних об'єктів", — поінформували у пресслужбі.

Зазначається, що представники правоохоронних органів та Збройних сил Казахстану доповіли Токаєву про заходи, які вживаються для відновлення порядку та законності в країні. Повідомляється, що силовики продовжують"зачистку" населених пунктів, а також розшукують та затримують "терористів", збирають доказову базу та проводять відповідні експертизи.

Лідер Казахстану доручив створити урядову комісію з питань ліквідації наслідків заворушень та розпорядився оперативно розпочати роботи з відновлення адміністративних будівель, соціальних та комунальних об'єктів в Алмати та інших регіонах.

У Казахстані затримали киргизького музиканта за участь у протестах

У Казахстані затримали музиканта та виконавчого директора фестивалю "Джаз Бішкев Весна" з Киргизстану Вікрама Рузахунова. Раніше він "зізнався" ЗМІ, що начебто брав участь у протестах в Казахстані за гроші.

Про це повідомила пресслужба Міністерства внутрішніх справ Киргизстану.

За даними відомства, раніше казахські ЗМІ розповсюдили відео, на якому затриманий підтверджує, що він прилетів з Киргизстану для участі в мітингу. За словами музиканта, "невідомі люди" запропонували йому за участь у протестах 90 тисяч тенге.

"Сплатили переліт, розмістили. Разом з ним були люди з Узбекистану та Таджикистану", — повідомляв телеканал Qazaqstan.

Родичі ж Рузахунова розповіли, що він часто гастролював до Алмати, а напередодні Нового року його запросили туди для проведення концертних програм. За їх словами, квиток до Алмати він придбав ще 16 грудня 2021 року і ввечері 2 січня вилетів до Казахстану. В аеропорт чоловіка супроводжувала його мати. У МВС Киргизстану заявили, що наразі з'ясовують всі обставини затримання музиканта.

"Також повідомляємо, що всі громадяни, які виїжджають і заїжджають, в нашу країну повністю контролюється правоохоронними органами Киргизької Республіки", — додали у міністерстві.

Дитячий омбудсман Казахстану підтвердила смерть двох дітей внаслідок стрілянини в Алмати

Уповноважена з прав дітей у Казахстані Аружан Саїн підтвердила смерть другої дитини – 4 річної дівчинки – внаслідок стрілянини в Алмати.

Про це повідомляє видання Tengrinews.

Як зазначається, 7 січня в Алмати невідомі обстріляли автомобіль з чотирма дітьми, який їхав вулицею Сейфулліна на перехресті з Сатпаєва. Внаслідок атаки загинула 4-річна дівчинка, а її 15-річна сестра зараз перебуває у реанімації з кульовим пораненням у легені.

Раніше, 5 січня, під час стрілянини в Алмати загинув 11-річний хлопчик.

"Батьки прогулювалися зі своїми дітьми, коли пролунав постріл, який став для 11-річного казаха фатальним", — розповіла Саїн.

Також 7 січня до лікарні Алмати з тяжкими вогнепальними пораненнями доправили 15-річного підлітка та його батька. За словами омбудсмана, вони також їхали в автомобілі, коли по ньому відкрили вогонь "бойовики".

Протести у Казахстані: кількість затриманих перевищила 5 тисяч, більше сотні — в ізоляторах

У Казахстані затримали 5 135 учасників масових протестів. З них за підозрою у скоєнні особливо тяжких злочинів 134 особи відправили в ізолятори, до 516 громадян застосували адміністративний арешт.

Дані МВС оприлюднило видання Tengrinews.kz.

За даними відомства, за фактами хуліганства, вбивств, розбійних нападів та крадіжок розпочато 125 досудових розслідувань. При охороні громадського порядку загинули 16 та отримали поранення понад 1300 співробітників поліції, військовослужбовців Національної гвардії та Міністерства оборони, а також спеціальних органів.

Крім того, голова МВС Казахстану Ерлан Тургумбаєв заявив, що "злочинці перевдягалися у форму поліцейських та військовослужбовців, щоб підірвати авторитет влади". Він також повідомив, що правоохоронці затримали близько 300 людей, які намагалися залишити Казахстан на авто та пішки. У них вилучили зброю та викрадені цінності.

Говорячи про ситуацію в регіонах, Тургумбаєв поінформував, що, зокрема, в Алмати під час заворушень пограбували сім магазинів зброї. Також близько 800 осіб захопили міжнародний аеропорт, використовували радіостанції для координації дій, а близько 20 тисяч людей захопили будівлю акімату в місті.

"Терористи захоплювали громадський транспорт, комунальну техніку, на якій таранили наряди сил правопорядку, кидали у працівників саморобні запальні суміші, стріляли з вогнепальної зброї", — розповів міністр.

Також, за його інформацією, зафіксовано численні напади на департаменти поліції Алматинської, Жамбилської, Кизилордінської областей та Шимкента, а в Алмати — на департамент поліції та три його районні підрозділи. Тургумбаєв зазначив, що протестувальники здійснили спроби нападу на військові частини та блокпости Міністерства оборони, щоб заволодіти зброєю та бойовою технікою. За даними МВС, під час заворушень було пошкоджено та знищено понад 400 автомобілів, у тому числі 346 органів внутрішніх справ, мародери пограбували понад 100 великих об'єктів торгівлі та банків.

"Продовжується проведення контртерористичної операції щодо відновлення законності та правопорядку в країні. На сьогодні у всіх регіонах країни ситуація стабілізована", — сказав глава МВС Казахстану.

Аеропорт Алмати закрили на невизначений термін

Міжнародний аеропорт в місті Алмати закрили на невизначений термін.

Про це повідомляє російський "Інтерфакс" із посиланням на пресслужбу аеропорту.

Раніше повідомлялося, що аеропорт не буде працювати до 10 січня через масові протести.

Крім того, за даними ТАРС, місто повністю оточене блокпостами, на яких чергують десятки військових та БТР. Повідомляється, що на виїзді з Алмати ретельно оглядають автомобілі та перевіряють документи. У місті від часу лунає стрілянина, але вже не така інтенсивна, як у попередні дні. Вже відновили роботу деякі продуктові магазини. Однак у люди не можуть зняти гроші через проблеми з банкоматами.

Токаєв оголосив День жалоби у Казахстані

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив 10 січня Днем ​​загальнонаціональної жалоби через численні жертви під час придушення протестів.

Про це у Facebook повідомив речник глави держави Берік Уалі.

"У зв'язку з численними людськими жертвами внаслідок трагічних подій у низці регіонів країни президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв прийняв рішення оголосити 10 січня 2022 року днем ​​загальнонаціональної жалоби", — написав Уалі.

Він додав, що відповідний указ президента незабаром буде оприлюднений.

У Казахстані почали відновлювати роботу АЗС

У Казахстані, де з початку січня тривають масові протести, почали відновлювати роботу автозаправні станції.

Про це заявило Міністерство енергетики республіки, передає Orda.kz.

У відомстві уточнили, що поки йдеться про відновлення роботи АЗС у "регіонах та містах Казахстану зі стабільною обстановкою". Зазначається, що нафтопереробні заводи країни працюють у штатному режимі, а постачання паливно-мастильних матеріалів та зрідженого газу стабілізовано.

Раніше влада Казахстану запровадила на 180 днів держрегулювання цін на бензин, дизпальне та скраплений газ. Саме подорожчання автомобільного пального вдвічі призвело до масових протестів спочатку у Мангістауській області Казахстану, а потім у великих містах.

Президент Казахстану ініціював саміт ОДКБ

Через масові протести у Казахстані президент країни Касим-Жомарт Токаєв ініціював проведення найближчим часом саміту лідерів країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБОрганізація договору про колективну безпеку — військово-політична міжнародна організація, до якої входять шість країн: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикистан. Вона буле створена 15 травня 1992 року і розглядається як "головний міждержавний інструмент, покликаний протистояти регіональним викликам і загрозам військово-політичного і військово-стратегічного характеру".).

Про це повідомляється на сайті Кремля.

Зазначається, що 8 січня Токаєв провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та запропонував зібрати саміт, на що той погодився.

"За оцінкою Касим-Жомарта Токаєва, на нинішньому етапі потрібна спільна розмова лідерів країн-членів ОДКБ. У зв'язку з цим він має на увазі виступити з ініціативою проведення найближчими днями відеоконференції Ради колективної безпеки ОДКБ під головуванням Республіки Вірменія як чинного голови організації", — поінформували у Кремлі.

Також повідомляється, що пропозицію Токаєва підтримали прем'єр Вірменії Нікол Пашинян і та білоруський лідер Олександр Лукашенко.

В Алмати силовики стріляли під ноги журналісту

В Алмати озброєні люди стріляли під ноги журналісту російського телеканалу "Дождь" Василю Полонському та фотографу Василю Селянінову.

Як повідомляє телеканал, це сталося біля міського моргу.

"Озброєні люди у формі відкрили вогонь спочатку у повітря, а потім асфальтом під ноги журналістам. Полонський та Селянінов не постраждали", — йдеться у повідомленні.

Полонський розповів, що спочатку через паркан моргу намагався перелізти невідомий чоловік. Його зупинили озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків, які охороняли морг, та почали стріляти у повітря. Чоловік сів навколішки та просив не вбивати його. У цей час вони помітили, що Полонський та Селянінов знімають їх на відео та закричали, щоб вони припинили зйомку, після чого почали стріляти у повітря. Журналісти кинулись навтьоки, а озброєні чоловіки продовжували стріляти в асфальт їм під ноги.

У Казахстані почали розслідування щодо 180 компаній-продавців скрапленого газу

Агентство із захисту та розвитку конкуренції Казахстану розпочало антимонопольне розслідування щодо 180 компаній, які продають у роздріб скраплений газ.

Про це йдеться на сайті агентства.

Зазначається, що найбільша кількість компаній, які потрапили під підозру, розташовані у Мангістауській області (85), де спалахнули перші протести. Ще по 22 компанії зосереджені в Атирауській та Акмолінській областях, 14 – у Карагандинській, 12 – у Кизилординській.

Компанії підозрюють у ціновій змові при встановленні вартості зрідженого газу, що є основним паливом для легкового транспорту. Зокрема, антимонопольне відомство виявило чотири компанії в Північно-Казахстанській області, які у квітні 2021 року підвищували ціну на газ на 5,3% відповідно до березня, але при реалізації газу на електронному торговому майданчику ціна зростала лише на 1, 6%. Попередні підсумки антимонопольного розслідування планують оприлюднили протягом 20 днів.

Раніше влада Казахстану запровадила на 180 днів держрегулювання цін на бензин, дизпальне та скраплений газ. В уряді республіки заявили, що ціни на скраплений газ варіюватимуться від 50 до 75 тенге за літр (3,15 - 4,73 грн) в залежності від регіону. Крім того, за даними Tengrinews, уряд запровадив строком на 180 днів мораторій на підвищення тарифів на комунальні послуги.

У Назарбаєва заявили, що він не виїжджав з Казахстану

Прессекретар Нурсултана Назарбаєва Айдос Укібай спростував інформацію про те, що нібито перший президент Казахстану виїхав з країни разом з родиною.

Про це повідомляє видання NUR.kz у своєму Telegram-каналі.

Зазначається, що наразі Назарбаєв перебуває у столиці Казахстану.

"Просимо не поширювати свідомо неправдиву і спекулятивну інформацію. Єлбаси (титул Назарбаєва, — ред.) проводить низку консультативних зустрічей і знаходиться на прямому зв'язку з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим", — повідомив Укібай.

За його словами, Назарбаєв закликав всіх згуртуватися навколо чинного лідера Казахстану для забезпечення цілісності країни. Також перший президент провів телефонні переговори з главами "дружніх" держав, зокрема Білорусі. У пресслужбі невизнаного білоруського президента Олександра Лукашенка повідомили, що він докладно обговорив з Назарбаєвим стан справ у Казахстані.

Напередодні ЗМІ Казахстану повідомили, що Нурсултан Назарбаєв з родиною залишив країну. Зокрема, за даними казахського порталу 24.kg, у міжнародному аеропорту Бішкека помітили літак марки Bombardier, який начебто міг належати сім'ї Назарбаєва, але в аеропорту цю інформацію не підтвердили.

У Казахстані затримали ексголову Комітету нацбезпеки

У Казахстані затримали експрем'єра та колишнього голову Комітету національної безпеки країни Каріма Масімова. Його підозрюють у державній зраді.

Про це повідомляє сайт КНБ Республіки Казахстан.

За даними відомства, Масімова та інших осіб затримали 6 січня та доправили в ізолятор тимчасового утримання.

"6 січня поточного року Комітетом національної безпеки розпочато досудове розслідування за фактом державної зради, за статтею 175 частини 1 Кримінального кодексу Республіки Казахстан", — йдеться в повідомленні.

Іншу інформацію в КНБ поки не розголошують.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звільнив Масімова з посади голови КНБ 5 січня на тлі масових протестів в країні. Замість нього був призначений Єрмек Сагімбаєв.

Масімов — колишній прем'єр-міністр Казахстану. Він очолював уряд двічі — з 2007 до 2012 року і з 2014 до 2016 року. У проміжок між двома термінами він обіймав посаду керівника адміністрації президента. У вересні 2016 року Масімова призначили головою Комітету нацбезпеки країни.

У Казахстані затримали понад 4 тисячі протестувальників, в тому числі іноземців

Станом на 8 січня під час масових протестів у Казахстані затримали понад 4,2 тисячі людей. Серед них є громадяни сусідніх країн.

Про це повідомили в МВС Казахстану, передає Kazinform.

"У низці регіонів країни правоохоронними органами проводяться оперативні заходи з виявлення та затримання злочинців. Всього в органи поліції доставили 4 тисячі 266 людей", — поінформували у відомстві.

Зазначається, що серед затриманих учасників протестів є іноземні громадяни, але не уточнюється з яких країн. Зокрема, в одному з сіл Алматинської області силовики затримали понад 100 осіб з "сусідньої держави".

Крім того, в МВС Казахстану повідомили, що в мікрорайоні Калкаман в Алмати поліцейські вилучили патрони, боєприпаси, викрадене майно. Також правоохоронці виявили сховище зброї в одному з населених пунктів Жамбильської області.

З Росії до Казахстану відправили 12 літаків з військовими та технікою

З підмосковного аеродрому Чкаловський до Казахстану 7 січня вилетіли 12 російських військово-транспортних літаків "Іл-76" та "Ан-124".

Про це повідомило Міністерство оборони Росії.

Зазначається, що літаки доправили до аеродромів Алмати та Жетиген військовослужбовців і техніку ВДВ.

Згодом в Міноборони Росії поінформували, що воєнно-транспортні літаки Іл-76 ВКС Росії доставили на аеродром Алмати підрозділ миротворчого контингенту Збройних Сил Киргизії із складу миротворчих сил ОДКБ зі штатною військовою технікою.

"Насилля має припинитися": НАТО і США відреагували на події в Казахстані

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що Альянс уважно спостерігає за подіями у Казахстані та сподівається на припинення насилля.

Про це він заявив за результатами позачергової наради НАТО 7 січня.

"НАТО уважно стежить за ситуацією в Казахстані. Ми шкодуємо за загибель людей", – сказав Столтенберг.

При цьому він зазначив, що не хоче спекулювати щодо того, як ситуація в Казахстані може вплинути на розрахунки Москви.

"Мій головний меседж про Казахстан: насилля має припинитися. Ми бачимо як багато життів вже втрачено. Потрібно поважати права людей", – заявив генсек НАТО.

Своєю чергою державний секретар США Ентоні Блінкен вважає, що влада Казахстану могла запобігти кропопролиттю та протестам в країні без залучення іноземних військ.

"Здається, що казахська влада й уряд могли належним чином вирішити ситуацію з протестами. Зробити це, враховуючи права тих, хто протестує та водночас дотримуючись закону й порядку. Тому не дуже зрозуміло, чому в них виникла необхідність у зовнішній підтримці", – сказав він під час брифінгу у Білому домі.

За його словами, наразі влада США намагається розібратися в цій ситуації.

Авіакомпанії скасовують рейси до Казахстану

На тлі масових протестів у Казахстані низка авіакомпаній заявила про скасування рейсів до цієї країни. Зокрема, про призупинення авіасполучення з Казахстаном заявили Jazeera Airways, Flydubai, Air Arabia, Lufthansa, Turkish Airlines.

За даними сервісу FlightRadar24, до аеропорту Астани 7 та 8 грудня очікується прибуття внутрішніх рейсів. Водночас скасовано деякі внутрішні рейси з Нур-Султану, а також з сусідніх Узбекистану та Азербайджану.

За даними турецького телеканалу NTV, авіакомпанія Turkish Airlines скасувала всі пасажирські рейси до Казахстану до 9 січня. До цього, ще 5 січня, про скасування польотів до цієї країни оголосили кувейтська авіакомпанія Jazeera Airways, Flydubai та Air Arabia, повідомляє Reuters. А 6 січня про призупинення регулярних рейсів до Казахстану заявила компанія Lufthansa.

Крім того, регулярні рейси до Казахстану скасували й російські авіакомпанії "Аерофлот" та "Уральские авиалинии".

Назарбаєв із родиною виїхав із Казахстану — ЗМІ

На тлі масових протестів у Казахстані перший президент країни Нурсултан Назарбаєв разом з родиною залишив країну. Наразі його місце перебування невідоме.

Про це повідомляє портал Orda.kz у своєму Telegram-каналі.

Як зазначається, з початку масових протестів в країні ані офіційна влада, ані державні телеканали та ЗМІ не згадують імені Назарбаєва, а також не повідомляють, де він і що з ним.

"У нас є інформація, що перший президент та його дочки зі своїми сім'ями залишили Казахстан. У країні залишається лише старший брат Болат Назарбаєв", — пише видання.

Крім того, наголошується, що влада Казахстану в офіційних заявах і виступах не називає столицю Нур-Султаном, названої на честь Назарбаєва.

Напередодні казахський портал 24.kg повідомив, що у міжнародному аеропорту Бішкека помітили літак марки Bombardier, який начебто міг належати сім'ї Назарбаєва, але в аеропорту цю інформацію не підтвердили.

Казахстан закрив КПП на кордоні з Киргизстаном

Влада Казахстану, де тривають масові протести через підвищення ціни на скраплений газ, вирішила закрити контрольно-пропускні пункти на кордоні з Киргизстаном.

Про це повідомляє видання АКИpresss із посиланням на заступника голови Кабінету міністрів країни, голову ДКНБ Камчібека Ташієва.

За його даними, зокрема, повністю закриті для перетину кордону громадянами та для вантажів пунктів пропуску "Ак-Жол" та "Ак-Тілек". КПП "Ак-Жол" розташований на північ від Бішкека біля села Кордай та є основним пунктом пропуску між Киргизстаном та Казахстаном. Пункт "Ак-Тілек" розташований на північ від міста Кант. Причини їхнього закриття Ташієв не уточнив.

Раніше з ініціативи казахської сторони було закрито пункти пропуску "Токмок" та "Кен-Булун" "у зв'язку з несправністю Єдиної інформаційної системи", передає kloop.kg. У Державнійприкордонній службі Казахстану повідомили, що скупчень людей та транспорту на кордоні з Казахстаном немає.

Президент Казахстану наказав стріляти на ураження по людях

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав наказав армії та правоохоронцям відкривати вогонь на ураження без попередження у протестувальників.

Про це він повідомив під час звернення до народу 7 січня, передає 24.kg.

"Правоохоронним органам та армії мною дано наказ відкривати вогонь на поразку без попередження. За кордоном висловлюються заклики провести переговори для мирного вирішення проблеми. Яка дурість. Які можуть бути переговори зі злочинцями, з убивцями. Нам довелося мати справу з озброєними бандитами як місцевими, так і іноземними. Саме з бандитами", — заявив Токаєв.

За його словами, загалом ситуація в країні перебуває під контролем. Водночас, зазначав лідер Казахстану, "терористи" продовжують завдавати шкоди державному і приватному майну та "стріляють у мирних громадян".

Таджикистан та Киргизія вирішили відправити війська до Казахстану

Парламент Таджикистану дозволив відправити війська для участі в "миротворчій" місії країн-учасниць Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) в Казахстані. Аналогічне рішення ухвалив і парламент Киргизії.

"Дано згоду на використання Збройних сил Республіки Таджикистан за межами країни для виконання міжнародних зобов'язань Республіки Таджикистан", — повідомляє таджицьке Національне інформаційне агентство "Ховар" за результатами спільного засідання обох палат парламенту Таджикистану, яке відбулося 7 січня.

Напередодні президент Таджикистану Емомалі Рахмон підтвердив готовність брати участь у місії ОДКБ в Казахстані у відповідь на прохання президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва.

Крім того, рішення відправити військових до Казахстану з другої спроби схвалив парламент Киргизії, передає 24.kg. Напередодні засідання парламенту не відбулося через відсутність кворуму. Киргизія планує направити до Казахстану близько 150 військовослужбовців.

МВС Казахстану заявило про 26 вбитих протестувальників. Оголошено "червоний" рівень терзагрози

За даними Міністерства внутрішніх справ країни Казахстану, під час спецоперацій в країні вбили 26 протестувальників, понад три тисячі затримали.

"Затримано понад три тисячі людей. Убито 26 озброєних злочинців. Ще 18 злочинців отримали поранення", — повідомляє казахський державний канал "Хабар 24".

Президент країни Касим-Жомарт Токаєв під час засідання контртерористичного штабу заявив, що на всій території Казахстану здебільшого відновлено конституційний порядок.

"Сили правопорядку проводять напружену роботу. Конституційний порядок переважно відновлено в усіх регіонах країни. Місцеві органи контролюють ситуацію", — сказав він.

Однак, за його словами, протестувальники продовжують застосовувативати зброю і завдають шкоди майну, і закликав боротися з ними "до кінця". Очільники силових структур доповіли Токаєву про прибуття в країну підрозділів миротворчих сил ОДКБ, які сприятимуть врегулюванню ситуації.

Тим часом Комітет національної безпеки запровадив на території Казахстану "критичний червоний" рівень терористичної небезпеки, передає "Казінформ".

"У всіх регіонах країни встановлено режим антитерористичної операції. Закликаємо всіх громадян з розумінням поставитися до впроваджених обмежувальних заходів і неухильно дотримуватись вимог державних та правоохоронних органів", — заявили в комітеті.

Як зазначається, цей режим дає право спецслужбам країни:

• проводити огляд громадян, їхніх особистих речей та транспортних засобів;
• обмежувати чи забороняти їх рух;
• безперешкодно проникати у житлові та інші приміщення;
• контролювати переговори та отримувати доступ до іншої інформації, що передається каналами телекомунікаційних систем;

Також "червоний" рівень терористичної небезпеки передбачає повну мобілізацію та бойову готовність усіх сил спецслужб, а також посилення режимних заходів.

США висловили сумнів у законності введення військ ОДКБ

Сполучені Штати мають сумнів у тому, що Організація договору про колективну безпеку мала законні підстави для введення "миротворчого контингенту" у Казахстан.

Про це повідомляє Voice of America.

"Ми уважно стежимо за повідомленнями про те, що Організація договору про колективну безпеку відправила свої колективні миротворчі сили до Казахстану. У нас є питання стосовно характеру запиту (щодо введення військ, – ред.) й щодо того, чи законним було це запрошення. Наразі ми не знаємо", – зауважила вона.

Силовики обмежили в’їзд у Нур-Султан

Силовики облаштували шість блокпостів навколо столиці Казахстану Нур-Султана.

Блокпости розставлені у напрямку чотирьох міст та двох селищ, заявив начальник департаменту поліції Єржан Саденов.

"Ситуація у місті перебуває під повним контролем. Сьогодні по периметру міста виставлено шість блокпостів: за напрямками міст Караганди, Косші, Кокшетау, Павлодара, селищ Коргалжин та Астраханка", – розповів він.

Відтак в'їзд та виїзд із Нур-Султана обмежені, повідомляє Orda.

ОДКБ заявила про право "миротворців" на застосування зброї

Організація договору про колективну безпеку стверджує, що її "миротворчий контингент" має право застосовувати зброю у разі "нападу озброєних банд".

Про це заявив генеральний секретар ОДКБ Станіслав Зась, повідомляє РИА "Новости".

"Так, у цьому випадку застосовуватиметься зброя. Такі права у військовослужбовців колективних миротворчих сил є", – зазначив Зась.

ООН зробила заяву з приводу заворушень

Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет закликала обидві сторони конфлікту у Казахстані утриматись від насильства та шукати мирний шлях розв’язання проблеми.

"Люди мають право на мирний протест та свободу вираження думок. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані чи скривджені, не повинні вдаватися до насильства щодо інших", – сказала Бачелет.

Вона нагадала владі Казахстану, що сила має застосовуватися із дотриманням суворих вимог відповідно до необхідності та пропорційності.

"Смертоносна сила, зокрема бойові патрони, повинна застосовуватись лише як крайній захід проти конкретних осіб для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення", – наголосила посадовиця.

Силовики придушують протести ще в одному регіоні

Силовики заявили про початок "контртерористичної операції" у Кизилординській області Казахстану. Як повідомляє видання nur.kz, про це заявила очільниця району Гульшара Абдикаликова.

"В області діє червоний рівень терористичної небезпеки", – йдеться у повідомленні.

Ердоган обговорив ситуацію в Казахстані з лідерами Тюркських держав

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган поспілкувався телефоном із лідерами Організації тюркських держав з приводу кризи у Казахстані, повідомляє інформаційне агентство Anadolu. Під час розмови із президентом Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим Ердоган заявив, що в Анкарі уважно стежать за подіями у країні та нагадав, що Організація тюркських держав висловила солідарність із Казахстаном.

"Глава турецької держави висловив надію на якнайшвидше формування нового уряду Казахстану, деескалацію ситуації в країні. Президент Ердоган також висловив упевненість, що народ Казахстану подолає наявні проблеми на основі діалогу та взаємної довіри", – йдеться у повідомленні.

Ердоган запевнив, що Анкара готова поділитися з Казахстаном необхідною технічною інформацією та досвідом у разі потреби.

"У телефонних розмовах з азербайджанськими, киргизькими та узбецькими колегами Ердоган наголосив, що безпека та стабільність Казахстану важливі для всього регіону, насамперед для сусідніх країн. Глава турецької держави висловив упевненість, що проблеми братнього Казахстану буде вирішено шляхом діалогу", – додали в агентстві.

Талібан закликав до мирного врегулювання кризи

Уряд Афганістану, очолюваний рухом "Талібан", закликав Казахстан до мирного врегулювання кризи.

"Ісламський емірат Афганістан уважно слідкує за ситуацією у Казахстані і як близький сусід та держава – економічний партнер занепокоєний нещодавніми заворушеннями", – написав у своєму Twitter прессекретар МЗС країни Абдул Кахар Балхі.

Він закликав владу Казахстану та демонстрантів розв’язувати проблеми шляхом перемовин та за допомогою мирних засобів і "повернути до країни спокій та стабільність".

Унаслідок обстрілу в Алмати загинув співробітник телеканалу – ЗМІ

Унаслідок обстрілу у найбільшому місті Казахстану Алмати загинув співробітник місцевого телеканалу "Алмати", повідомляє Orda.

За даними видання, знімальна група каналу потрапила під обстріл поблизу резиденції президента. Загинув водій машини, журналіст телеканалу дістав поранення, його шпиталізували до лікарні.

Orda повідомляє, що співробітники телеканалу прямували до міського акимату, куди їх запросили для запису відеозвернення акима міста Бактижана Сагінтаєва.

Держсекретар США зателефонував очільнику МЗС Казахстану

Держсекретар США Блінкен зателефонував міністру закордонних справ Казахстану та закликав до мирного врегулювання кризи.

"Державний секретар Ентоні Блінкен говорив сьогодні (6 січня – ред.) з міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тілеуберді з приводу надзвичайного стану в Казахстані", – йдеться у повідомленні Держдепу.

Окрім того, Блінкен підтвердив повну підтримку Сполученими Штатами конституційних інститутів Казахстану та свободи ЗМІ та виступив за мирне врегулювання кризи.

"Держсекретар також підняв пріоритет сприяння стабільності в Європі, включно із підтримкою суверенітету та територіальної цілісності України у відповідь на агресію Росії", – додали у Держдепі.

Опозиціонери заявили про три десятки загиблих в Алмати

Жертвами сутичок у місті Алмати стали щонайменше 30 протестувальників. Як повідомляє видання Orda, про це заявив Жасарал Куанишалін, начальник штабу опозиції, який знаходиться на площі Республіки міста.

При цьому Куанишалін стверджує, що зіткнення супроводжувались стріляниною бойовими патронами.

Як зазначає Tengri News із посиланням на Міністерство внутрішніх справ країни, при цьому через сутички загинули 18 силовиків і ще 748 отримали поранення. Водночас Міністерство охорони здоров’я Казахстану повідомило про 10 постраждалих медпрацівників у Алмати.

По допомогу в МЗС звернулися вже 43 українці

Прессекретар українського Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко повідомив, що по допомогу до міністерства звернулися 43 громадянина України, які перебувають на території Казахстану.

"Нині до посольства звернулися 43 громадянина. Усі вони – пасажири скасованих авіарейсів із Алмати та Нур-Сулатана", – розповів він.

За словами посадовця, українці перебувають у безпеці.

"Загроз безпеці українців немає. Вони забезпеченні тимчасовим житлом та їжею, дипломати підтримують із ними регулярний зв‘язок", – розповів Ніколенко.

Він додав, що, за інформацією казахстанської сторони, відновлення роботи міжнародного аеропорту міста Алмати заплановане на 7 січня.

"Посольство взаємодіє із перевізником, аби зазначені громадяни змогли залишити територію Казахстану найближчою нагодою", – зазначив прессекретар.

Ніколенко зауважив, що міністерство не має інформації про потрапляння українців у надзвичайні ситуації на тлі подій в Казахстані.

Міноборони РФ повідомило про відправку "миротворців" у Казахстан

Міністерство оборони Російської Федерації відправило у Казахстан перших "миротворців", повідомляється на сайті Організації договору колективної безпеки.

Росія відрядила своїх військових до Казахстану. МО РФ

Російська військова техніка, відправлена у Казахстан. МО ФР

За даними російських ЗМІ, також до Казахстану у складі сил ОДКБ направляються підрозділи 45-ї окремої бригади спецназу Повітряно-десантних військ Росії іванівського та ульянівського з'єднань.

ЗМІ повідомляють про стрілянину в Алмати

Кореспондент BBC Абдужаліл Абдурасулов повідомив про стрілянину у найбільшому місті країни Алмати.

"Чути стрілянину та вибухи поблизу центра Алмати. Сутички тривають", – написав він.

Згодом кореспондент повідомив, що ситуація ускладнилась.

"Схоже, на площі йде справжня битва. Наскільки я можу судити – звуки пострілів, кулеметів на додаток до світлошумових гранат, і щось, що звучить як феєрверк", – додав він.

За даними казахстанського видання Orda, невідомі захопили телевежу "Коктобе" у місті Алмати, за допомогою якої здійснюється відео- та радіомовлення.

У пресцентрі МВС країни повідомили, що поліція Алмати затримала близько двох тисяч учасників протестів.

Як повідомили у Міністерстві внутрішніх справ країни, в Алмати на вулицях почалися нові затримання та "відбиваються будівлі".

"Зброю застосовують? Звісно, проти цих. Я не можу сказати, під час надзвичайного стану так належить робити. Вони прикриваються дітьми, жінками, ми попереджаємо не виходити. Це ускладнює нашу роботу. А їм хочеться познімати", – повідомили у пресслужбі відомства, передає Vласть.

Крім того, у МВС заявили, що "серед терористів та затриманих немає даних щодо загиблих".

ЄС стурбований інтервенцією іноземних військ

Високий представник Європейського союзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель зазначив, що ситуація в Казахстані "викликає занепокоєння". Він також наголосив, що ЄС стурбований інтервенцією іноземних військ і очікує, що це не поставить під загрозу незалежність Казахстану.

"Звичайно ми закликаємо обидві сторони до стриманості, щоб мирні демонстрації лишалися мирними. І звичайно до сил безпеки утриматися від побиття демонстрантів", — наголосив він у коментарі Суспільному під час візиту в Україну.

Білорусь підтвердила участь у місії ОДКБ у Казахстані

"Республіка Білорусь повністю готова надати допомогу дружньому казахстанському народу та у повному обсязі виконає свої союзницькі зобов'язання. У зв'язку з цим білоруські військовослужбовці зі складу миротворчих сил ОДКБ прямують до Казахстану", — заявили у Міністерстві закордонних справ країни.

Окрім того, у повідомленні відомства відзначено "чітку координацію дій протестувальників, організовану протидію бойовиків правоохоронним органам". Білоруське МЗС також звинуватило мітингувальників у спробі насильницького перевороту та зміни влади в Казахстані.

США та Європейський союз засудили насилля під час протестів

"Ми закликаємо всіх, кого це стосується, діяти відповідально та стримано та утримуватися від дій, що можуть призвести до подальшої ескалації насильства. Визнаючи право на мирні демонстрації, ЄС очікує, що вони й надалі залишатимуться ненасильницькими", — йдеться у заяві, опублікованій пресслужбою зовнішньополітичного відомства ЄС.

Також Євросоюз закликав владу Казахстану поважати фундаментальне право громадян на мирний протест та дотримуватися пропорційності під час захисту безпеки країни, а також виконувати свої міжнародні зобов'язання.

Авіакомпанія Air Astana скасувала всі свої рейси до 14:00 7 січня через відсутність інтернету у Казахстані, оскільки він необхідний для інженерних перевірок та записів під час підготовки літаків до польотів, передає Vласть.

Російські ЗМІ із посиланням на комендатуру Алмати повідомили, що кількість загиблих силовиків збільшилася до 13. При цьому серед них двом відтяли голови.

Водночас інформація про постраждалих та загиблих надходить здебільшого з боку офіційний органів Казахстану, або владних ЗМІ. Повної інформації про постраждалих та загиблих з боку протестувальників наразі немає. Окрім того, станом на 11:40 з території України немає доступу до офіційних сайтів більшості державних органів Казахстану.

Російський конгрес інтелігенції виступив проти силового втручання країни у події в Казахстані.

Відповідно до заяви, опублікованій на "Эхо Москвы", представники Когресу висловилися проти участі громадян Росії та силових структур РФ у придушенні протестів у Казахстані, назвали такі дії "злочином проти народів Росії та Казахстану" та заявили, що це погіршить становище російськомовних громадян в країні.

"Російський політичний режим підтримував у Казахстані той самий корумпований авторитарний режим, прагнення позбавитися якого вивело на вулиці міст Казахстану десятки тисяч людей, тому російські війська ніяк не можуть виступати там як миротворці", — йдеться у заяві.

Серед 120 підписантів режисери Гаррі Бардін та Андрій Смирнов, письменники Дмитро Биков та Людмила Уліцька, артистки Наталія Фатєєва та Лія Ахеджакова, поетеса Ольга Седакова, поет та драматург Юлій Кім, кінорежисер Олег Дорман.

Як повідомила перша заступниця голови Міністерства охорони здоров'я Казахстану Ажар Гиніят, внаслідок сутичок травмовані понад тисячу людей.

"Унаслідок протестів у республіці Казахстан постраждалих уже понад тисячу людей, 400 осіб госпіталізовано, 62 особи в реанімації", — сказала Гиніят в ефірі державного телеканалу "Хабар-24".

Серед них — 353 силовики. Окрім того, загинули 12 поліцейських.

Влада країни запровадила держрегулювання цін на паливо

Влада Казахстану заявила, що на 180 днів запроваджує державне регулювання цін на бензин, дизпаливо та скраплений газ.

"Встановлено граничні ціни на 180 днів на роздрібну реалізацію зрідженого нафтового газу для заправки автотранспорту на АЗС на території Казахстану", — повідомили у пресслужбі уряду країни, передає ІФ.

Зокрема, ціни у різних регіонах на скраплений газ варіюватимуться від 50 до 75 тенге за літр (3,15 - 4,73 грн).

Група українців не змогла залишити Казахстан — МЗС

МЗС України попередило про небезпеку поїздок до Казахстану, а також закликало уникати протестів.

"Закликаємо наших громадян уникати місць масових заходів, насамперед у великих містах, виявляти підвищену пильність і обережність, а також зареєструватися в електронній системі "ДРУГ", щоб дипломати могли вчасно надати допомогу", – ідеться в заяві.

Як відзначили у МЗС, наразі в країні частково обмежено рух регіонального пасажирського транспорту, суттєво затримуються або скасовуються міжнародні авіарейси.

Про скасування рейсів вже повідомили аеропорти Алмати, Актау і Актобе.

Скріншот

Як зазначили в українському МЗС, ввечері 5 січня група українських громадян не змогла вилетіти рейсом Алмати-Київ через призупинення роботи аеропорту. Нині посольство з‘ясовує із адміністрацією аеропорту та авіакомпанією можливість здійснення зазначеного рейсу, підтримує зв‘язок із пасажирами. У МЗС повідомили, що аеропорт Нур-Султана продовжує роботу, тому планується, що українці зможуть вилетіти вже ввечері 6 січня.

Скільки українців хочуть залишити країну, наразі у зовнішньополітичному відомстві не повідомляють.

Близько 9:00 на сайті президента Казахстану з'явилася низка розпоряджень, в яких Токаєв наказує створити спеціальну слідчу групу силовиків для виявлення причин подій, що відбулися, здійснити заходи щодо підвищення бойової готовності та підтримки морального духу військовослужбовців та надати матеріальну підтримку родинам загиблих військових. У розпорядженнях також зазначено, що МВС має створити гарячу лінію для надання інформації про постраждалих внаслідок дій "злочинних угрупувань".

Військові розігнали мітинг на площі Республіки

Вранці 6 січня стало відомо, що казахські військові розігнали мітинг на головній площі Алмати — площі Республіки. Також поліція міста повідомила про загибель десятків мітингувальників під час "антитерористичної операції" в місті.

"Минулої ночі екстремістськими силами було здійснено спроби штурму адміністративних будівель, департаменту поліції Алмати, а також районних управлінь та відділів поліції. Десятки нападників ліквідовано, їх особи ідентифікуються", — заявила офіційна представниця департаменту поліції Алмати Салтанат Азірбек, передає російська агенція "Інтерфакс".

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.