У Чернівецькій області працює п'ять патронатних сімей. У них виховують дітей, батьки яких є у складних життєвих обставинах. Одна з сімей живе у Сторожинці — зараз опікуються трьома хлопцями. У новій сім'ї діти пішли на гуртки та стали "наздоганяти" шкільну програму. Їхня вихователька хоче, аби діти відчували любов і прийняття. Втім чесно їм говорить – вони тут тимчасово. Суспільне розповідає, хто може стати патронатним вихователем та для чого в області створюють такі родини.
"Діти думали, що потраплять до бабусі"
Патронатна вихователька Ірина Карпенко веде нас у свій будинок у Сторожинці. У коридорі знайомить із трьома хлопцями, якими тепер опікується. Вони є школярами, обожнюють малювати, розповідає Ірина та показує стіну з дитячими малюнками. Серед рисунків – портрети Ірини та її чоловіка.
"Це тітка Іра та дядько Руслан. А тут намальовані листочки, як вони виглядають у різні пори року. А це наша планета. Поруч місяць і ракета", – говорить про свої малюнки один із хлопців.
Діти перебувають у патронатній сім’ї четвертий місяць. Ірина каже, що їх забрали з дому, бо їхні батьки перебувають у складних життєвих обставинах. За її словами, хлопці думали, що потраплять до літніх людей, які змушуватимуть багато працювати.
"Коли вони мене побачили, я ще така була в бейсболці. Сказали, не очікували, що буде молода дівчина. Я дуже хвилювалась перед зустріччю, але це було того варте – їх забрати", – говорить патронатна вихователька.
У кімнаті дітей багато іграшок: машинки, конструктор, настільний хокей, кубик Рубіка, у кожного свій альбом для малювання. Також Ірина записала хлопців на гуртки: усі троє захотіли на футбол, двоє ще і на малювання. Водночас говорить, що багато часу вчаться, аби наздогнати шкільну програму. Ірина займається з хлопцями самостійно. Каже, що найважче старшому, бо не отримав у свій час потрібних знань.
Ірина розповідає, що намагається, щоб діти не відчували брак турботи. Каже, починає до них прив'язуватись, втім розуміє, що вони мають повернутись у свою сім'ю. Ірина говорила з хлопцями про те, що вони з нею тимчасово, поки "батько не виправиться".
"Для мене основне показати, що їх люблять і приймають такими як вони є. Показати, що світ не настільки жорстокий, який був до цього. Він позитивний і можна обирати класні речі й розвиватися в них", – каже вихователька.
Ірина вдруге опікується дітьми, батьки яких перебувають у складних життєвих обставинах. Для цього разом із чоловіком пройшли навчання — він допомагає їй із дітьми. Знала про те, що закордоном діють патронатні сім'ї. Згодом побачила інформацію, що в Україні потрібні вихователі також і вирішила спробувати. До того Ірина працювала дитячою хореографинею.
"Це реально круто, що можна і працювати, і водночас робити якусь добру справу", — каже Ірина.
Ірина планує надалі працювати патронатною вихователькою. Каже, перших її вихованців всиновили, тепер вони щасливі у новій сім’ї й вона за них радіє.
Хто може бути патронатним вихователем і скільки за це платять?
Патронатним вихователем може стати повнолітня людина. Обов’язково мати помічника: це може бути близький родич, який живе в одному помешканні. Про це у коментарі Суспільному сказала виконувачка обов’язків керівника обласної служби у справах дітей Інна Савісько. За її словами, це потрібно для того, щоб було кому приглянути за дітьми, якщо вихователь захворіє чи матиме справи.
Також заздалегідь перевіряють житлові умови людини, яка хоче стати вихователем. Помешкання може бути власне або орендоване.
Далі охочим надають перелік документів, що потрібно зібрати: там є довідка про стан здоров’я, про несудимість, трудова книжка тощо.
Патронатному вихователю виплачують зарплатню. Нині це понад 12 тисяч гривень, каже Інна Савісько. Також доплачують, якщо влаштовують понад двоє дітей чи дитину з інвалідністю чи малолітню вагітну.
Вихованці можуть перебувати в патронатній сім'ї від трьох до шести місяців. За словами Савіської, прилаштовують новонароджених дітей, від яких відмовились батьки, безпритульних дітей, дітей з сімей, де є загроза їх життю та здоров'ю, які зазнали вдома насильства чи чиї батьки померли.
Вихователь зі своїм помічником проходять навчання. Лише після цього можуть доглядати дітей. Досвід виховання дітей є рекомендаційним, але не обов’язковим.
Навіщо в області діють патронатні сім’ї
Патронатні сім'ї створюють, аби діти виховувались у сімейних умовах, а не в інтернатних закладах. Це частина реформи деінституалізації, яка триває в Україні.
«Життя у сім'ї є кращим для розвитку дитини і її психологічного стану. Інтернати — стрес для дитини. Тим паче, якими б хорошими не були вчителі та няні, вони не мають змоги приділити кожному скільки уваги як в родині», – каже Інна Савісько.
За її словами, під час перебування дітей у тимчасовій родині, з їх біологічними батьками працюють соціальні служби. Їм дають час виправитись.
Водночас в області переважна більшість дітей, котрих вилучають із сімей, потрапляють в обласний центр соціально-психологічної реабілітації, каже Савіська. Це відбувається тому, що на Буковині лише п’ять патронатних сімей, відтак влаштувати всіх не має змоги.
Послуга патронату, за стратегією реформи, має бути у всіх громадах області – хоча б одна родина на громаду. Сама ж реформа триватиме в Україні до 2026 року.
Читайте також
Як паліативні діти вчили медиків, а мами отримували захист. Що змінило соціум Буковини у 2021
