Уранці 17 грудня п'ятий президент України та лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко повернувся в країну і прибув на засідання у Печерському районному суді Києва, який має обрати йому запобіжний захід у справі про державну зраду.
У грудні 2021-го Державне бюро розслідувань оголосило Порошенку підозру у держзраді та сприянні терористичним організаціям. Порошенка та інших фігурантів підозрюють у тому, що вони за державні кошти купували в ОРДЛО вугілля.
За даними слідства, протягом 2014-2015 років окупаційній владі було передано понад 200 млн гривень, усього ж схема коштувала держбюджету близько 1,5 млрд гривень. Статті "державна зрада" та "сприяння діяльності терористичних організацій", які інкримінують п'ятому президентові передбачають до 15 років позбавлення волі. Низка українських ЗМІ оприлюднили документ про підозру Порошенку. Суспільне нагадує, про що ідеться у справі Порошенка.
Контекст того часу: війна й антрацит
У серпні 2014 рік Петро Порошенко на посаді президента 2 місяці. Уряд очолює Арсеній Яценюк. На сході України триває активна фаза АТО. Менш як місяць тому російський зенітно-ракетний комплекс БУК збив малайзійський літак Боїнг 777 рейсу МН17, із 298 людьми на борту. Всі вони загинули.
Читайте також: Справа МН17: роль трьох підозрюваних росіян і одного українця
Улітку українська армія разом із добровольцями визволила Маріуполь, Слов'янськ та Краматорськ. У серпні українські сили оточили Луганськ, намагались підійти до Донецька. Проте 24 серпня російські війська оточили українських військових. Тоді в "Іловайському котлі" тільки за офіційними даними загинуло 366 українських військових.
Після окупації частини Донбасу постраждала українська енергосистема. Весь антрацит, який видобуває Україна, залишився на непідконтрольній території. Від цього палива працює більша частина українських ТЕЦ, які, на відміну від атомних та гідроелектростанцій, допомагають регулювати енергосистему під час пікових навантажень. У серпні 2014 року Україна видобула 3.6 млн тонн вугілля, що вдвічі менше за показники від початку року. Дані Міненерговугілля за червень 2014 року, свідчать, що видобуток вугілля продовжувався, попри бої.
14 серпня 2014 року тодішній міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан разом із представниками енергетичних компаній вирішили імпортувати один мільйон тонн вугілля з Південної Африканської Республіки. Через п'ять днів таку угоду підписують.
Навіщо Україні було потрібне вугілля з ПАР і як від нього відмовились
Теплоелектростанції генерують близько 30% всієї електроенергії України. За словами енергетичного експерта Сергія Дяченка, на кінець 2014 року українська енергосистема переживала "найважчий період з часів незалежності". Потрібне Україні вугілля видобувають у ПАР, США, Австралії, Казахстані та Росії. Вугілля із Південно-Африканської, за словами експерта, хоча й було гіршої якості, проте використовувати його, змішуючи із наявними запасами, було можливо: “Воно трохи нижчої якості було ніж наше, і його змішували. Якщо брати теплотворну здатність, то воно дійсно гірше по якості", – додає Дяченко.
За текстом підозри Петру Порошенку, у листопаді 2014-го він скликав засідання РНБО, де дав усне доручення перевірити африканське вугілля, та наголосив на необхідності припинення контракту.
У грудні 2014-го генеральна прокуратура затримала Володимира Зіневича, керівника “Укрінтеренерго”, яке займалось поставками вугілля з ПАР. Його звинуватили у тому, що посадовець закупив неналежне вугілля, знаючи про його низьку якість і те, що вугілля нібито непридатне до використання на українських теплоелектростанціях. Через півтора року справу закрили.
Наприкінці грудня 2014-го тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що ситуація з вугіллям в Україні "дуже складна": "Якщо температурні показники підуть вниз, то споживання вугілля одразу збільшиться, і віялові відключення будуть масованими", – заявив Яценюк.
Проте вже за кілька днів Петро Порошенко заявив, що Україна має можливість купувати вугілля в Росії та планує закуповувати його в державних шахтах на тимчасово окупованих територіях.
"Ми дійсно будемо купувати в державних підприємств, в тому числі які видобувають вугілля на тимчасово окупованій території з контролем того, що ці гроші використовуються виключно на заробітну плату шахтарям – українським громадянам. Тут не задіяна валюта, бо постачається вугілля напряму на електростанції", – заявив Порошенко у 2014-му.
У підозрі Порошенку ж йдеться про те, що самопроголошені "ЛНР" і "ДНР" отримували від України готівку. Закупівля тривала до лютого 2017 року.
Роль Медведчука
На думку слідства, змовниками у "вугільній справі" були також нардеп "ОПЗЖ" Віктор Медведчук, тодішній енергетичний міністр Володимир Демчишин та бізнесмен Сергій Кузяра. У тексті підозри Порошенка Медведчук згадується вдвічі частіше за п'ятого президента. За версією слідства, Медведчук вів перемовини із бойовиками та Росією.
Ще улітку 2021-го журналісти Bihus.Info опублікували відповідні плівки. А 8 жовтня 2021-го Медведчуку оголосили підозру про державну зраду та сприяння діяльності терористичної організації саме у контексті вугілля. Того ж вечора глава СБУ Іван Баканов та глава Офісу прокуратури Ірина Венедіктова оприлюднили записи нібито Медведчука з представниками Кремля. Там же ймовірно фігурують прізвища Порошенка, ексглави НБУ Валерії Гонтаревої, а також ексглави Адміністрації президента (2014-16) Бориса Ложкіна.
На думку слідства, Медведчук та Порошенко зірвали поставки з ПАР. Домовленостями з бойовиками займався Кузяра, а Демчишин на посаді міністра погодився на купівлю з окупованих територій
Читайте також: Дефіцитне вугілля: як Росія стала монопольним постачальником антрациту в Україну
Нині саме за справу про постачання вугілля Медведчук перебуває під домашнім арештом.
Реакції і наслідки
Після оприлюднення підозри Адвокати Петра Порошенка, заявили, що справа сфабрикована і наголошують на політизованості розслідування. Юрист Олександр Лємєнов вважає, що підозра виписана погано, а доказова база – слабка. Тому справу можуть вважати політичною: "Вона для Порошенка абсолютно нічим не закінчиться, навіть в першій інстанції. Не встановлений час, невстановлені особи. Дуже слабка деталізація".
Політолог Володимир Фесенко каже, що у випадку виправдувального вироку для Порошенка ця справа може легітимізувати торгівлю із бойовиками із "ЛНР" та "ДНР". А вироком може скористатись Росія: "РФ зможе тоді заявляти, що: “Ви зможете із раз вибудовувати стосунки, домовлятись напряму із так званим ЛДНР”. Це те, чого Москва від нас вимагає з 14-го року", – вважає Фесенко.
Посольства Сполученого королівства та США закликали судову систему України бути неупередженою: "Дуже важливо, щоб процес і результат ґрунтувалися на принципах верховенства права, а не політичних мотивах".
Шведсько-американський дипломат Андерс Аслунд нагадав випадки засудження колишніх президентів, для прикладу в корупції звинуватили лишніх президентів південної Кореї, Бразилії та Франції. Проте порівнювати ці справи із Порошенком вважає неправильним, адже там засуджували за хабарництво, а не за державну зраду: "Це виглядає як політичне переслідування. Це недобре, особливо зараз, коли Україна може бути атакована Росією".
Старший аналітик дослідницького центру "Європейські цінності" Давід Стулік додає, що справа Порошенка може розколоти суспільство: "Ця справа стала однією із основних, про яку в Україні говорять. Замість того, щоб думати, як краще захиститись, щоб Росія побоювалась провокацій проти України. Мені здається суспільство вже поділене цією справою".
Читайте також
Порошенко записав відеозвернення з Варшави: повернеться в Україну в січні
"Не думаю, що це вплине на ситуацію в Україні". Зеленський – про підозру Порошенку в держзраді
Державна зрада. Чому гучні провадження без гучних вироків
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.