Накопичувальна пенсія. Лазебна розповіла, як вона працюватиме і які переваги отримають українці

Накопичувальна пенсія. Лазебна розповіла, як вона працюватиме і які переваги отримають українці

Накопичувальна пенсія. Лазебна розповіла, як вона працюватиме і які переваги отримають українці Суспільне

До закінчення поточного або на початку 2022 року Верховна рада розраховує затвердити черговий етап пенсійної реформи – другий рівень обов’язкового пенсійного накопичення для громадян. Йдеться про законопроєкт №2683 "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення", який у квітні 2021 року Рада відправила у профільний комітет для підготовки до першого повторного читання.

Про що цей документ, як працюватиме нова накопичувальна модель, чим вона відрізняється від солідарної та на що розраховувати українцям – Суспільному розповіла міністерка соціальної політики Марина Лазебна.

Кого ця пенсійна реформа торкнеться передусім? Кому треба про це думати?

— Перше — кожній людині держава має гарантувати підтримку в поважному віці. Друге — держава має гарантувати гідні й справедливі пенсії. Третє — держава має подбати про те, що чим більше ти платиш протягом свого трудового життя, тим більше ти отримуєш. Це ось пенсійна реформа. Це правила та основи національної пенсійної політики. Зараз ми стоїмо на порозі довгоочікуваних змін, довгоочікуваного законопроєкту про запровадження обов'язкової накопичувальної системи. Якщо Рада ухвалить законопроєкт, це буде добрий сигнал для всіх — для урядовців, експертів, людей, політиків про те, що потрібно далі робити. Адже це тільки перше читання. Потрібно покращити та виписати більш зрозуміло, ефективніше, коли цей законопроєкт буде голосуватись уже в цілому.

Про що цей законопроєкт? Ця система про те, що у кожної працюючої людини з'являється свій власний накопичувальний пенсійний рахунок. Тобто держава у вигляді внесків із частини податків буде частину перераховувати. Роботодавець, той який за працюючу людину платить ЄСВ у рамках цього єдиного внеску, також буде спрямовувати відрахування на цей рахунок. Також у людини з'являється можливість добровільно брати участь у формуванні своїх накопичувальних коштів. Ми хочемо, щоб держава стимулювала людей та давала додаткові бонуси. Якщо працівник добровільно сплачує, то ще держава допомагає формувати йому добровільні внески. Це основа. Будемо працювати ще, будуть дискусії. Коли я була на профільному комітеті, де розглядався цей законопроєкт, я попросила, щоб була широка дискусія з експертами. Тому що людям потрібно пояснити, що це дійсно пенсійна перспектива, що кошти будуть захищені, що держава створить систему гарантій цих коштів. Ці кошти не будуть просто лежати на рахунках, вони мають працювати. Це буде певний інвестиційний ресурс, який буде вкладатись в економіку країни, і повинна бути дохідність цих коштів і вона має бути не менше інфляції в цій країні.

Крім того, ми говоримо про перехідний період цієї системи. Планується, що вона буде запроваджена із 2023 року і до 2026-го року. Кошти будуть в Єдиному державному накопичувальному фонді. А після 2026 року у людини має з'явитись вибір — перевести ці кошти в накопичувальний пенсійний фонд. Ми хочемо дати вибір людині вже накопичувати в тих фондах, які будуть працювати на ринках. Ці фонди також мають регулюватись державою, щоб вони були авторизовані, а кошти були в управлінні тих компаній, яким можна довіряти. Ця система надважлива. Чому? Тому що у людини з'являється два джерела доходу в старості — це з солідарної пенсійної системи або, як ми кажемо, з державного Пенсійного фонду. Вона буде у нас, безумовно, і держава завжди буде виплачувати пенсії та ці власні накопичення. Коли ми зараз говоримо про єдину пенсію — солідарну, то люди нею не дуже задоволені. А коли з'явиться й ще накопичувальна, то той коефіцієнт заміщення заробітку буде подвоюватись. Для нас, як для держави це дуже добре. Тому ця система дуже потрібна і ми навіть запізнились вже, тому що 16 років очікує Україна на запровадження обов'язкових накопичувальних рахунків.

Державні пенсії будуть виплачуватись безумовно, але в якому розмірі?

— Солідарна пенсійна система — це коли всі працюючі платять за те, щоб виплачувати пенсії сьогоднішніх пенсіонерів. Їх сьогодні в Україні майже 11 мільйонів. Ці ж пенсіонери не будуть учасниками накопичувальної системи. Держава їм сьогодні виплачує пенсії та підвищує їх. Є ініціатива президента щодо вікових доплат. Ці пенсії будуть завжди для пенсіонерів. Якщо ми говоримо про те, коли будуть паралельно працювати ці системи, то є певна гарантія. Вона закріплена в 102-й Конвенції Міжнародної організації праці, яку Україна ратифікувала. Там є нестандартне мінімальне забезпечення — це 40% від зарплати. Менше держава не має права платити. Ми сподіваємось, що розвиток накопичувальних заощаджень дозволить більший відсоток, коефіцієнт заміщень.

Торкнеться це тих людей, яким менш як 55 років? Хто буде залучений з 2023 року?

— Зараз у законопроєкті написано, що учасниками обов'язкової накопичувальної системи можуть бути люди до 55 років. Але ми говорили з нашими експертами та дивились, як інші країни зробили. Чому це так зроблено? Бо коли вже 55 років, а у нас зараз пенсійний вік 60 років, ніби мало часу накопичити. Але люди працюють і після 60. І у різних людей різні зарплати. І людина може мати гарну зарплату і собі відкладати, і працювати після 60 років. Тому Міністерство соцполітики виступає за те, щоб людина сама після 55 років, добровільно, визначилась, чи хоче вона бути учасником накопичувальної системи. Це демократичний принцип — право вибору.

Хто буде акумулювати ці кошти? Адже в українців не 100%-на довіра до фінустанов?

— Якщо ми подивимось на тих українців, які з 2005 року довіряють недержавним пенсійним фондам, — це 1 мільйон українців. Вони відкладають собі на старість у цих фондах, і сьогодні ці фонди виконують свою функцію і виплачують кошти. У нас це не більшість, але люди вже звикають до цього. Також фінансові установи мають регулюватись. Для цього є комісія з регулювання фонду ринку та цінних паперів, яка є регулятором цих установ і вона буде виписувати правила діяльності цих установ. Якщо ми говоримо про фінансові установи, якщо людина після 2026 року захоче вибрати недержавний пенсійний фонд, то там є три установи, які один одного контролюють: це банк-зберігач, компанія з управління активів та адміністратор. Вони контролюють з точки зору захисту активів і сповіщають раду фонду, якщо щось йде не так в управлінні цими коштами. Система захисту вже виписана в законодавстві, якому 15 років. Можливо, її потрібно посилити. Мені здається, що зараз надважливо, куди вкладати ці кошти. Це надважливе питання, адже фондовий ринок в Україні ще не розвинений. Я вважаю, що кошти та ринок можуть розвиватись паралельно, але за правилами, встановленими державою, щоб ці кошти не виводили та працювали на Україну. Як тільки кошти з’являться в Україні, можна будувати і заводи, і дороги, і все те, що потрібно Україні. Завдяки цьому виграють і сьогоднішні пенсіонери, адже буде створено більше робочих місць, буде більше надходжень до Пенсійного фонду. Ми не переслідуємо одну ціль. Ця система про всіх людей, які є в Україні.

Авторка: Людмила Павленко

Читайте також:

Як має відбуватися пенсійна реформа в Україні. Пояснює міністр фінансів

Трирівнева пенсійна система: чи можна нею скористатися в Україні й які переваги

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі аккаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Категорії
РозслідуванняПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди