На Херсонщині попрощалися із бійцем, який загинув у зоні проведення ООС

На Херсонщині попрощалися із бійцем, який загинув у зоні проведення ООС

На Херсонщині попрощалися із бійцем, який загинув у зоні проведення ООС Суспільне Херсон

11-го березня у селищі Райському поблизу Нової Каховки попрощались із загиблим в зоні проведення Операції об'єднаних сил Євгеном Чернихом. Чоловік служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка.

Попрощатися з Євгеном Чернихом прийшло понад 200 друзів, односельців та бойових товаришів. Серед них – командир взводу 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового Походу Володимир Хороняк:

"30-го липня Херсон, Одеса, Миколаїв прибули на Широкий Лан по мобілізації. І з нами був хлопчик Женя "Черниш". Молодий хлопчик, хороший такий, гарненький. Він для мене був як дитина. Мені – 54-ри роки, а йому було тоді 25 років. Акуратний – це найголовніше, дисциплінований".

Поховали загиблого у закритій труні. Голова організації «Біла Стріла» Дмитро Марков говорить, що Євген любив спілкуватися з дітьми:

"Женя завжди був добрий, веселий, усміхнений. Завжди, коли я про нього згадую, я згадую, як він влітку узяв відпустку… зайшов просто на роботу… Загорілий вже був, посмішка на все лице, наплічник і вудка. Він любив життя, відпочивати любив".

Волонтерка Галина Уманець розповідає, що познайомилась із Євгеном Черних у Мар’їнці взимку 2014-го року:

"Вони жили в землянках, бо домівки всі були прострелені. Був цей самий сьомий блокпост. Це була вже лінія зіткнення з ворогом. І вони там стояли. Але дерева всі були похилені під укіс, бо тоді "Гради" сильно палили. Женя нас проводив стежечкою такою, щоб ми, не дай Боже (бо там заміновані були поля), щоб ми йшли. І також з підрозділу був Володимир Хороняк – щоб ми нога в ногу попадали, так, як вони ідуть попереду. Щоб, не дай Боже, з нами нічого не трапилося. А те, що хлопці гинуть, - це вони нас бережуть".

Батько Євгена Сергій Черних показує медалі сина:

"Служив в аеромобільних десантних військах, це – учасник АТО, це теж учасник АТО.З 2014-го по 2015-й – він рік був в АТО. Останні півроку – в Мар’їнці. На передовій. І це ось півтора місяці… Під Донецьким аеропортом, десь там… Село Опитне".

Тітка Євгена, Людмила Бібішева, згадує слова, з якими хлопець пішов на фронт:

"Я не винний в тому, що я люблю Україну і йду її захищати. Комусь треба. Я відчуваю, що це мій обов’язок. Я, напевно, навіки залишусь в армії». От він і залишився навіки в армії".

Ілля Контішев, Владислав Купрєєв.

Що відомо:

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди